Рішення від 08.12.2008 по справі 1/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 1/295

08.12.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»

Про стягнення 50 780,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача - Борис І.Д., довіреність № б/н від 28.10.2008

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НБ-Україна»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»(далі - відповідач) про стягнення з останнього 50 780,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за усною домовленістю про придбання бланків дозволу (талонів) на 3000 л бензину А-95 та 5000 л дизельного палив на загальну суму 50 780,00 грн.

Ухвалою суду від 05.11.08 порушено провадження у справі № 1/295 та призначено розгляд на 21.11.08.

21.11.2008р. представник позивача, на вимогу ухвали про порушення провадження у справі, надав документи та пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав через відділ діловодства клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву.

Суд клопотання про відкладення розгляду справи задовольнив та відклав розгляд справи на 08.12.2008 року.

05.12.2008 представник позивача через відділу діловодства суду подав заперечення на відзив відповідача.

08.12.2008 року в судове засідання представник відповідача не з'явився, про проичини неявки суд не повідомив.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду на придбання відповідачем бланків дозволу (талонів) на 3000л бензину А-95 та 5000л дизельного палива на загальну суму 50780 грн. відповідач отримав рахунок-фактуру №СФ-0000702 від 06.10.2008р. та гарантував здійснити оплату по вказаному рахунку 06.10.2008 року.

Враховуючи те, що підприємства співпрацювали тривалий час, позивач видав всі замовлені бланки дозволу працівнику відповідача згідно довіреності ЯВП №382998 від 06.10.08р. без отримання підтвердження оплати.

08.10.2008 року не отримавши проплати коштів за надані відповідачу талони, позивач звернувся до останнього з вимогою про проведення оплати або повернення отриманих бланків дозволу (талонів).

Станом на день подання позову до суду відповідач відповіді на претензію не надав, кошти також не повернув.

Таким чином на день подання позову до суду відповідач має борг перед позивачем в розмірі 50 780грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу та судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до п.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконань замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

20.11.2008 року до відділу діловодства суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій заперечив проти позовних вимог позивача.

Свої заперечення мотивує наступним.

Відповідач стверджує, що позивачу були перераховані кошти, на підтвердження своїх доводів надав копію платіжного доручення, проте наведені кошти по технічним причинами не надійшли на рахунок позивача. У відзиві відповідач просить залучити у якості третьої особи банк, через який були перераховані кошти. В задоволенні позовних вимог позивачу просить відмовити.

Позивач проти відзиву заперечив, посилаючись на те, що згідно ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк платника за не проведення платежу має відповідати саме перед платником, а не перед отримувачем коштів. Невиконання зобов'язань між відповідачем і його обслуговуючим банком регламентуються певними двосторонніми договірними відносинами між відповідачем і банком і ніякого відношення до позивача не мають.

У задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи судом відмовлено.

ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачає, що банк, який обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність пов'язану з проведенням переказу, відповідно до даного Закону та умов укладених між ними договорів.

п.32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»зазначає. Що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених даним Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону.

Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Тобто вищенаведеною нормою встановлено, що платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем, в тому випадку, коли порушено строки завершення переказу банком отримувача, а не порушено строки виконання доручення, тобто відправки коштів, банком платника, тобто стаття 32, на яку посилається відповідач у своєму відзиві, вищенаведеного закону не знімає відповідальності з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 507,80грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по сплаті коштів за отриманий товар доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 181, 193, ГК України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 625, 509 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповіадбністю «Новий друк»(02660, м.Київ, вул. Магнітогорська 1; код ЗКПО 22891092, р/р 260093000101 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель»у м.Києві, МФО 380980, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НБ-Україна» (03142, м.Київ, вул. В.Стуса 35/37, оф.112, код ЗКПО 35416451, р/р № 26009052605190 у філії «Розрахунковий центр»Приватбанку», МФО 320649) 50 780 (п'ятдесят тисяч сімсот вісімдесят)грн. - основного боргу; 507(п'ятсот сім)грн. 80 коп. -державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 12.12.08р.)

Попередній документ
2625789
Наступний документ
2625791
Інформація про рішення:
№ рішення: 2625790
№ справи: 1/295
Дата рішення: 08.12.2008
Дата публікації: 05.01.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: