09 грудня 2008 р.
№ 37/52-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників:
Харківської міської ради
Гайдаренко Л.О.-(дор.№08-11/4203/2-07від10.12.2007)
розглянув касаційну скаргу
АТ "Концерн АВЕК та Ко"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008
у справі
№ 37/52-08 господарського суду Харківської області
за позовом
Харківської міської ради
до
АТ "Концерн АВЕК та Ко"
треті особи
управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області
про
розірвання договору оренди землі, звільнення та повернення земельної ділянки
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2008 (судді: Д.Доленчук, С.Прохоров, П.Хотенець) позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, звільнення від самочинно побудованого майна та будь-якого іншого майна та її повернення з приведенням у придатний до використання стан задоволені частково.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідачем земельна ділянка використовується не за призначенням, без дозволу на будівництво на земельній ділянці побудовані нежитлові будівлі, що є порушенням законодавства.
Оскільки позивачем не надано доказів наявності на земельній ділянці іншого майна, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення земельної ділянки від будь-якого іншого майна, належного відповідачеві, а отже, відмовив в цій частині вимог.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 (судді: І.Шепітько, Л.Камишева, В.Лакіза) рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з аналогічних мотивів та підстав.
Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 5, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 651 Цивільного кодексу України.
Скаржник посилається на те, що позивач не надав належних доказів, зокрема, актів, приписів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що здійснює контроль за використанням та охороною земель, якими би підтверджувалися порушення ним земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки. Порушення умов використання земельної ділянки не є підставою для припинення права користування нею шляхом розірвання договору оренди. Позивачем не доведено істотного порушення умов договору, тобто такого, внаслідок якого позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, реєстровий № 640767100042, укладений на підставі Рішення 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.11.06 р. № 180/06.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням 7 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 180/06 від 22.11.2006 року АТ «Концерн АВЕК та Ко»надано в оренду земельну ділянку площею 0,5158 га по пр. 50 П'ятдесятиріччя ВЛКСМ в м. Харкові для експлуатації та обслуговування автостоянки на 70 машиномісць. На підставі цього рішення укладено договір оренди земельної ділянки від 05.04.2007 року, реєстровий №640767100042.
Відповідно до п.17 Договору умовою збереження стану об'єкта оренди є заборона самовільної забудови земельної ділянки.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі, так істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, умови збереження стану об'єкта.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності або на праві користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів, зокрема міських рад, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Статтею 29 Закону України «Про планування та забудову територій», встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача •земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
З довідки Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради вбачається, що станом на 01.01.2008 року дозволів на виконання будь-яких будівельних робіт на спірній земельній ділянці не надавалось.
У справі № 53/20-08 господарським судом Харківської області рішенням від 29.01.2008 відмовлено у визнані права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разу невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом 38 Договору передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною обов'язків, передбачених цим договором та законодавством України у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.
З п.15 Договору вбачається, що земельна ділянка надається для будівництва торгівельного майданчика по оптовій та роздрібній торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами.
Таким чином, встановленими обставинами справи підтверджено, що відповідач порушив умови договору та здійснив на земельній ділянці самочинне будівництво автомийки. Отже, доведено невиконання відповідачем умов договору щодо збереження стану об'єкта оренди, що є порушенням умов договору оренди та вищезазначених норм діючого законодавства.
За таких обставин, касаційна інстанція погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для розірвання договору оренди землі.
Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Враховуючи, що договір оренди землі підлягає розірванню з наведених вище підстав, самовільно збудована автомийка підлягає знесенню.
Згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України згідно яких перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника щодо не доведення позивачем обставин порушення умов договору та земельного законодавства через відсутність документів від спеціально уповноваженого органу відхиляються, оскільки встановлених судом обставин не спростовують, стосуються оцінки доказів, на підставі яких суд дійшов до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, намагання встановити інші обставини, що виходить за межі касаційного перегляду справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 та рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2008 у справі № 37/52-08 господарського суду Харківської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун