15 грудня 2008 р.
№ 2-17/17042-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Грека Б.М.,
Чабана В.В. - доповідач,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", м. Сімферополь
на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.08
у справі
господарського суду Автономної республіки Крим №2-17/17042-2007
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Білогірський завод будівельних матеріалів", м. Білогорськ, АР Крим
до
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"
про
визнання рішень недійсними
за участю представників сторін:
від ВАТ "Білогірський завод будівельних матеріалів" -не з'явилися,
від ВАТ "Крименерго" - не з'явилися.
Рішенням господарського суду АРК (суддя Гайворонський В.І.) від 27.05.08 позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії ВАТ"Крименерго", оформлене протоколом від 25.10.07 №1896.
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Черткова І.В. -головуючий, Волков К.В., Голик В.С.) переглянув вказане рішення і залишив його без змін.
Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" рішення та постанову вважає такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права тому просить їх скасувати і провадження у справі припинити, оскільки, на думку скаржника, цей спір не підвідомчий господарським судам.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України,
Відкритим акціонерним товариством "Білогірський завод будівельних матеріалів" заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", в якому містяться вимоги зобов'язати відповідача: припинити дії, направлені на спонукання сплатити 98 105,56грн. згідно рішення, оформленого протоколом від 25.10.07 №1896 на підставі акту від 11.10.07 №102609; припинити дії відповідача, направлені на припинення постачання електроенергії у випадку несплати сум згідно згаданого протоколу та акту перевірки; визнати недійсним акт від 11.10.07 №102609; вжити заходів по забезпеченню позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відключення об'єктів позивача від електропостачання.
В подальшому позивач вимоги неодноразово уточнював та доповнював.
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідач прийняв рішення, яке оформив протоколом, про донарахування позивачу у цій справі 98 105,56грн. недоврахованої електроенергії і на підставі цього рішення виставив відповідний рахунок та направив попередження про припинення подачі електроенергії з 09.11.07.
За твердженням позивача, він не порушував ні вимог чинного законодавства України, ні умов договору, укладеного між сторонами, тому відповідач безпідставно донарахував йому 98 105,56грн. як вартість недоврахованої електроенергії.
Визнаючи рішення комісії ВАТ "Крименерго", оформлене протоколом від 25.10.07 №1896, недійним, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно ст. 22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача, тому слід вважати, що в даному випадку заявлено позов про визнання рішення недійсним.
Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на уточнення позовних вимог, в якому зазначено, що позивач вже такий позов заявляв, однак ухвалою від 03.12.07 у справі №2-28/16429-2007 провадження було припинено через те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, то в рішенні зазначено, що викладене у згаданій ухвалі є лише думкою тих суддів, які її винесли, а тому позивач не позбавлений можливості знову заявити такий самий позов і інший склад суду розгляне його по суті.
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України предмет позову визначає сам позивач. Суду такого права не надано. Тому якісь здогадки в рішенні щодо предмету позову неприпустимі.
Крім того, згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу, або предмет позову. Такого визначення, як уточнення позовних вимог, вказана стаття ГПК України не передбачає.
Висновок, викладений в рішенні, про те, що ухвала господарського суду від 03.12.07 у справі №2-28/16429-2002 є лише думкою, і ця думка є необов'язковою, помилковий, оскільки ухвали, рішення та постанови суду підлягають обов'язковому виконанню.
Порядок оскарження ухвал про прийняття провадження у справі передбачений ст. 80 ГПК України.
У випадку незгоди з такою ухвалою сторона може її оскаржити.
Перегляд ухвали суду шляхом повторної подачі позову чинним законодавством не передбачений.
Слід зазначити, що позивач не відмовлявся від вимог, викладених у самій позовній заяві, тому суд зобов'язаний розглянути їх і прийняти відповідне рішення, що не було зроблено.
Апеляційна інстанція при перегляді рішення місцевого господарського суду на вказані обставини не звернула уваги.
Із зазначеного випливає, що рішення та постанова не відповідають вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976р. №11 з подальшими змінами та доповненнями, що є безумовною підставою для їх скасування.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу ВАТ "Крименерго" задоволити частково.
2. Рішення господарського суду АРК від 27.05.08 у справі №2-17/17042-2007 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.09.08 у цій справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду АРК у іншому складі суду.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Б.М. Грек
Суддя
В.В. Чабан