03 грудня 2008 р.
№ 36/72
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Бернацької Ж.О. -головуючої (доповідач),
Дерепи В.І.,
Разводової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 в справі господарського суду міста Києва № 36/72 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ - 10 Лайнер" до закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: Хомюка П.М.,
від відповідача: Головня М.А., Петиченка І.В., -
Позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ - 10 Лайнер" - у січні 2008 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача -закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" про стягнення 60 000 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2008 (суддя Трофименко Т.Ю.) в задоволенні позову відмовлено на підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Іваненко Я.Л., Гарник Л.Л.) рішення господарського суду міста Києва від 12.03.2008 в справі № 36/72 скасовано і постановлено нове рішення, яким стягнуто із закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ - 10 Лайнер" 60000 грн. збитків на підставі статей 526, 530 Цивільного кодексу України, а також 900 грн. державного мита і 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "ІФ - 10 Лайнер" в стягненні 9000 грн. витрат за адвокатські послуги, оскільки з наданого договору-доручення № 25/11-09 від 25.11.2007 "Про надання адвокатських послуг на ведення справи у господарському суді" не вбачається, що оплата надання юридичних послуг була здійснена саме в цій справі.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач - закрите акціонерне товариство "Український мобільний зв'язок" - звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ - 10 Лайнер" (орендодавець) із закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (орендар) 26.08.2005 укладено договір оренди нерухомого майна № ФТ-086/06 КТН.
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування частину даху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5б, площею 10 м.кв. та 8 м.кв., на даху будівлі для антеномісць.
На виконання умов договору орендодавець (позивач) передав орендарю (відповідачу) обумовлене договором нерухоме майно, що підтверджується актом прийняття-передачі нерухомого майна від 09.01.2006.
Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 11.1 договору передбачено, що договір укладено строком на 364 дні з можливістю подальшої його пролонгації і набуває чинності з моменту підписання договору сторонами. За два місяці до закінчення строку дії договору сторона, яка бажає припинити його дію повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблено, договір вважається продовженим на кожний наступний аналогічний термін.
Судами обох інстанцій встановлено, що сума орендної плати за користування майном на момент укладання договору становила 3600 грн. на місяць.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем не були виконані належним чином зобов'язання зі сплати витрат за електроенергію за період з січня 2006 року по грудень 2007 року.
Висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими, враховуючи наступне.
Пунктом 5.1.8 договору встановлено, що відшкодовувати витрати за електроенергію, яка витрачається на потреби його телекомунікаційного та іншого обладнання, за показниками окремо встановленого лічильника та тарифами енергопостачальної компанії на підставі наданих орендодавцем рахунків.
Позивач на адресу відповідача направив рахунки-фактури № СФ-403 від 15.10.2007, № СФ-462, № СФ-460 від 19.11.2007, № СФ-487 від 08.12.2007 за період з січня 2006 року по грудень 2007 року на загальну суму 60000 грн., для виконання.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що посилання відповідача на відсутність доступу до лічильників електроенергії не відповідає обставинам справи, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер" неодноразово звертався до відкритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" з листами від 29.05.2006 № 147, 05.06.2006 № 155, 12.04.2007 № 114 про направлення представника для зняття показань лічильника.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Також суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог з відшкодування витрат за адвокатські послуги, оскільки з наданого договору-доручення № 25/11-09 від 25.11.2007 "Про надання адвокатських послуг та ведення справи у господарському суді" не вбачається, що оплата надання юридичних послуг була здійснена саме в цій справі.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 в справі господарського суду міста Києва № 36/72 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
Ж. Бернацька
Судді:
В. Дерепа
С. Разводова