27 листопада 2008 р.
№ 21/555
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.
Суддів
Шевчук С.Р. (доповідач)
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р.
у справі
№21/555 господарського суду міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь"
до
Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця"
3-я особа
Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан трейдінг компані"
про
визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ткаченко Р.В. дов. №2 від 13.06.2008р.
- відповідача: Мишко О.В. дов. №24-04/2 від 24.04.2008р.
- третьої особи: не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. та визнання за ним права власності на незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.01.2008р. (суддя Шевченко Е.О.) позов задоволено повністю. Визнано договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., укладений між позивачем та відповідачем дійсним; визнано за ТОВ "Шовковий путь" право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно, а саме: спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15, на земельній ділянці 0,90 га.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. (головуючий Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Малетич М.М.) вказане рішення суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує підстави скасування постанови та просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Третя особа не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 09.07.2004р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь" та закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" був підписаний договір купівлі-продажу №0104034/2004-25, згідно умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача об'єкт незавершеного будівництва - спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15.
Продаж цього майна здійснюється за ціною 1500000,00 грн. протягом 5 календарних днів, починаючи з дня підписання цього договору та, крім того, додатково до ціни покупець (позивач) компенсує продавцю (відповідачу) витрати, які пов'язані з підготовкою об'єкта до продажу в сумі 43467,18 грн. (п. 2.4, 2.5).
В п. 4.1, 3.1.1 договору сторони встановили, що передача об'єкту та документів, які є у відповідача і пов'язані з об'єктом, здійснюється не пізніше 5 календарних днів з моменту повної сплати ціни продажу об'єкта на підставі акта приймання-передачі.
На виконання умов даного договору, 13.07.2004р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва - спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600 місць, розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15.
Спір виник у зв'язку із тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного договору купівлі-продажу через ненадання необхідних для посвідчення документів.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. І вчиненим такий правочин вважається з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Отже, на підставі ч. 1 ст.ст. 209, 210, ст. 657 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію такий договір є нікчемним.
Втім, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України у випадках встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним, зокрема, таким випадком є ст. 220 ЦК України , яка передбачає, що якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання умов договору, але одна сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Місцевим господарським судом, встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови, необхідні для даного виду договору, здійснено дії по оплаті об'єкту продажу та відбулось часткове виконання умов договору щодо передачі об'єкта.
Проте, в порушення умов п. п. 4.1, 3.1.1 договору відповідач не передав позивачеві всі наявні в нього документи, пов'язані з об'єктом продажу, що перешкоджає позивачу вчинити дії по нотаріальному посвідченню укладеного договору, оскільки відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для можливості посвідчення договору купівлі-продажу недобудованого об'єкта позивачу необхідно мати відповідні документи, які так і не були передані відповідачем.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування норм ст. 220 ЦК України та задоволення позову в повному обсязі.
Натомість апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку про недоведеність позивачем факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
Але такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, оскільки судом не було враховано те, що відповідно до р. 4 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, як вірно встановив суд першої інстанції, не можливо посвідчити договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва без наявності передбачених цією інструкцією документів, які відповідач так і не передав позивачу.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, а тому у нього не було достатніх правових підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва, яке прийнято з дотриманням всіх вимог, встановлених до судового рішення постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення».
За таких обставин, враховуючи, що в силу вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шовковий путь" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2008р. у справі №21/555 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.