16.12.08р.
Справа № 6/403-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета Імпекс-Україна", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпропетровськ
про стягнення 21 775,55 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача: Залозецька Ю.В., довіреність б/н від 08.01.2008р. Від відповідача: Шпак В.І., довіреність № 02/юр від 07.10.2008р.
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета Імпекс-Україна", м. Київ-далі по тексту-позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місія-1", м. Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 17 316,07 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару № 115 від 24.01.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Додатково, на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 696,97 грн. інфляційних та 320,23 грн. -3% річних, та на підставі п.5.3 умов вищеназваного договору 2 442,28 грн. пені.
Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 217,76 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Відповідач у судове засідання з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що у відповідача не наступив строк оплати, так як п. 2.6. договору, за яким Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату вартості поставленого товару на протязі 5 банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Однак, сторони чітко визначили у п. 2.5. договору, що оплата товару відбувається у безготівковому порядку, відповідно до наданого Постачальником рахунку-фактури.
В аналогічній справі Постановою ВГСУ від 20.12.2007р. вказується, що якщо сторони погодили настання обов'язку із сплати після виставлення рахунку, то Позивач має довести таке виставлення рахунку, а суд -дослідити обставини взаємовідносин сторін з цього приводу.
Позивач у спірних відносинах не виставляв рахунку на сплату поставленого товару, а відповідно -у Відповідача не наступив обов'язок із сплати будь-яких сум коштів на користь Позивача.
Втім, положення п. 2.5. та п. 2.6. договору чітко пов'язують оплату товару із його поставкою та подальшим виставленням рахунку за поставку, а отже -у Відповідача не могло виникнути обов'язку із сплати вартості товару до здійснення поставки.
Відповідно, у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання для Відповідача не може вважатися таким, строк виконання якого вже наступив, оскільки такий строк не настав.
Щодо спору між позивачем та відповідачем з приводу вартості товару, то вартість товару за накладною та вартість товару, яка була погоджена сторонами за специфікацією № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною, має істотні розбіжності і позивачем безпідставно та на порушення умов договору істотно завищено ціну товару, до того ж позивач взагалі не виставляв жодного рахунку для сплати вартості товару для Відповідача, через що неможливо було зрозуміти, яким чином Позивач обраховує суму до сплати, тоді як п. 1.3. договору сторони погодили, що асортимент та кількість товару, а також інші необхідні умови вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, сторони не обумовили надання видатковій накладній статусу невід'ємної частини договору; крім того, відповідні цінові умови мають визначатися саме у специфікації, що підкреслюється змістом п. 1.3. договору.
Позивач не вказує на зміну цін товару, інших специфікацій сторони не підписували, оскільки специфікація № 1 до договору охоплює всю суму (вартість) договору, а саме: 1745000,00 грн.
Отже, вказівка у видатковій накладній на інші ціни, ніж які були погоджені сторонами, а також приймаючи до уваги повноваження працівника Відповідача тільки на приймання товару, однак не встановлення чи зміну договірної ціни, підлягає застосуванню договірна ціна за специфікацією № 1 до договору.
Крім того, за п. 2.3. договору сторони обумовили, що загальна сума договору складається із суми поставок за специфікацією № 1 та суми поставок по додаткових специфікаціях до цього Договору; звідси сторони досягли чіткої домовленості, що сума поставок та їх вартість змінюється тільки на підставі специфікацій, чого не було у спірних відносинах.
Враховуючи викладене вище у цьому відзиві, ненастання строку виконання зобов'язання із сплати будь-яких сум на користь Позивача, безпідставне та на порушення умов укладеного договору завищення Позивачем ціни на товар, та керуючись ст.ст. 3, 526, 530 ЦК України, відповідач просить суд винести рішення про відмову позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі.
13.11.2008р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 16.12.2008р. у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав.
16.12.2008р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
24.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 115, на виконання умов якого позивач на підставі довіреності відповідача по видатковій накладній передав відповідача товар на загальну суму 17 316,07 грн., який відповідач не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 17 316,07 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару № 115 від 24.01.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Додатково, на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 696,97 грн. інфляційних та 320,23 грн. -3% річних, та на підставі п.5.3 умов вищеназваного договору 2 442,28 грн. пені.
Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 217,76 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально не було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх заперечень, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, слід визнати необґрунтованими, такими що не відповідають матеріалам справи і протирічать чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача, що:
- у відповідача не наступив строк оплати, так як п. 2.6. договору, за яким Покупець зобов'язаний здійснити повну оплату вартості поставленого товару на протязі 5 банківських днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Однак, сторони чітко визначили у п. 2.5. договору, що оплата товару відбувається у безготівковому порядку, відповідно до наданого Постачальником рахунку-фактури;
- в аналогічній справі Постановою ВГСУ від 20.12.2007р. (залишеною без змін Ухвалою ВСУ) вказується, що якщо сторони погодили настання обов'язку із сплати після виставлення рахунку, то Позивач має довести таке виставлення рахунку, а суд -дослідити обставини взаємовідносин сторін з цього приводу;
- Позивач у спірних відносинах не виставляв рахунку на сплату поставленого товару, а відповідно -у Відповідача не наступив обов'язок із сплати будь-яких сум коштів на користь Позивача.
Втім, положення п. 2.5. та п. 2.6. договору чітко пов'язують оплату товару із його поставкою та подальшим виставленням рахунку за поставку, а отже -у Відповідача не могло виникнути обов'язку із сплати вартості товару до здійснення поставки.
Відповідно, у розумінні ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання для Відповідача не може вважатися таким, строк виконання якого вже наступив, оскільки такий строк не настав.
- Щодо спору між позивачем та відповідачем з приводу вартості товару, то вартість товару за накладною та вартість товару, яка була погоджена сторонами за специфікацією № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною, має істотні розбіжності і позивачем безпідставно та на порушення умов договору істотно завищено ціну товару, до того ж позивач взагалі не виставляв жодного рахунку для сплати вартості товару для Відповідача, через що неможливо було зрозуміти, яким чином Позивач обраховує суму до сплати тоді як п. 1.3. договору сторони погодили, що асортимент та кількість товару, а також інші необхідні умови вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Таким чином, сторони не обумовили надання видатковій накладній статусу невід'ємної частини договору; крім того, відповідні цінові умови мають визначатися саме у специфікації, що підкреслюється змістом п. 1.3. договору.
Позивач не вказує на зміну цін товару, інших специфікацій сторони не підписували, оскільки специфікація № 1 до договору охоплює всю суму (вартість) договору, а саме: 1745000,00 грн.
Отже, вказівка у видатковій накладній на інші ціни, ніж які були погоджені сторонами, а також приймаючи до уваги повноваження працівника Відповідача тільки на приймання товару, однак не встановлення чи зміну договірної ціни, підлягає застосуванню договірна ціна за специфікацією № 1 до договору.
- Крім того, за п. 2.3. договору сторони обумовили, що загальна сума договору складається із суми поставок за специфікацією № 1 та суми поставок по додаткових специфікаціях до цього Договору; звідси сторони досягли чіткої домовленості, що сума поставок та їх вартість змінюється тільки на підставі специфікацій, чого не було у спірних відносинах.
Враховуючи викладене вище у цьому відзиві, ненастання строку виконання зобов'язання із сплати будь-яких сум на користь Позивача, безпідставне та на порушення умов укладеного договору завищення Позивачем ціни на товар, та керуючись ст.ст. 3, 526, 530 ЦК України, відповідач просить суд винести рішення про відмову позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі, слід визнати відповідно до чинного законодавства України обґрунтованими, документально доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
О.О. Коваленко
Рішення підписано - 19.12.2008 р.