10 грудня 2008 р.
№ 2-13/15318-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
та касаційного подання
Кримської Республіканської установи "Алупкинський палацо-парковий музей-заповідник"
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 р.
у справі
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України
до
1) Фонду майна Автономної Республіки Крим,
2) Спільного українсько-американського підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю офтальмологічна лабораторія-клініка "Ю ЕС Оптикс"
третя особа
Кримська Республіканська установа "Алупкинський палацо-парковий музей-заповідник"
про
визнання недійсним договору оренди
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
прокурора ГПУ: Комас О.Ю. за посв. від 03.07.06р. №75
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р., у справі № 2-13/15318-2006 у позові заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України до Фонду майна Автономної Республіки Крим, Спільного українсько-американського підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю офтальмологічна лабораторія-клініка "Ю ЕС Оптикс" про визнання недійсним договору оренди відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, заступник прокурора Автономної Республіки Крим та Кримська Республіканська установа "Алупкинський палацо-парковий музей-заповідник" звернулись до Вищого господарського суду України відповідно з касаційним поданням та скаргою, в яких просять їх скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи подання та скаргу тим, що судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Сторони з даної справи та третя особи не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційне подання та скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.
Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи і повноту їх встановлення у відповідності до приписів ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити наступне.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, за клопотанням балансоутримувача від 15.11.2005 року №145 - санаторію "Сонячний" Міністерством охорони здоров'я України листом № 9-0315/167 від 16.03.2006 надано згоду на передачу в оренду кліматопавільона загальною площею 232,0 кв. м. терміном на один рік з метою організації оздоровлення та відпочинку громадян, за адресою: місто Алупка, Дворцове шосе, 20а.
Фонд майна Автономної Республіки Крим своїм наказом № 236 від 31.03.2006 року прийняв рішення про передачу в оренду спільному українсько-американському підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю офтальмологічна лабораторія -клініка "Ю ЕС Оптикс" державне нерухоме майно - ділянку площею 232 кв. м., розташовану за адресою: місто Алупка, Дворцове шосе, 20а, що знаходиться на балансі санаторію "Сонячний" Міністерства охорони здоров'я України, з метою здійснення організації відпочинку.
На підставі вказаного наказу 31.03.06 між Фондом майна Автономної Республіки Крим та Спільним українсько-американським підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю офтальмологічної лабораторії - клініки "Ю ЕС Оптикс" було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 562/06, згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 31.03.2006 року № 236 передає ділянку площею 232 кв.м. (кліматопавільйон), розташовану за адресою: місто Алупка, Дворцове шосе, 20а, а орендар приймає його у строкове платне користування за актом приймання -передачі.
Відмовляючи в позові про визнання недійсним договору оренди, заявленого прокурором на підставі ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що не відповідає вимогам закону, а саме ст. 283, 284 ГК України та ст. 4, 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", господарський суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що предмет договору оренди, якою є ділянка площею 232 кв.м., відноситься до нерухомого майна, що витікає із змісту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майнових прав" від 10.09.2003 року № 1440, відповідно до якого: нерухомим майном є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.
Разом з тим, як вбачається з тексту постанови КМ України від 28.10.2004 р. N 1442 про затвердження Національного стандарту N2 "Оцінка нерухомого майна" (ст. 2), земельне поліпшення, це результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).
Зважаючи на вказане та встановлений судами факт відсутності будівлі (приміщення, споруди) на переданій в оренду ділянці, висновок господарського суду попередніх інстанцій щодо наявності в договорі всіх істотних умов, необхідних для даного виду договорів, правовідносини за яким врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", колегія вважає передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Отже, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою той факт, що предметом спору у справі є договір оренди за яким в оренду фактично передано земельну ділянку площею 232 кв.м., порядок надання якої не визначається Законом України "Про оренду державного та комунального майна", а відноситься до сфери дії земельного законодавства.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції не врахували положень статей 43 та 84 Земельного кодексу України, не з'ясували правовий статус і приналежність земельної ділянки, що є предметом спірного договору оренди, не надали відповідної оцінки тому, що предмет спірного договору оренди відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду, які використовуються в особливому режимі, в зв'язку з чим судами не було вирішено питання щодо відповідності вимогам закону умов договору про розпорядження цією земельною ділянкою.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а господарськими судами порушено вимоги ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія вважає рішення та постанову господарських судів такими, що підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання та касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2008р. у справі № 2-13/15318-2006 скасувати.
Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П.Коробенко