83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.12.08 р. Справа № 20/239
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ
до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка
про стягнення 402005,90 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Дятловська М.В. - довіреність
від відповідача не з»явився
До господарського суду Донецької області звернулося Державне підприємство «Вугілля України», м.Київ, із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, про стягнення 402005,90 грн. суми витрат, з яких 75449,00 грн. з ПДВ - сума витрат за договором № 614 від 18.07.2005р., 321888,20 грн. з ПДВ - сума витрат за договором на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р., 4668,70 грн. з ПДВ - сума витрат в результаті компенсації транспортних витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 614 від 18.07.2005р. із додатковою угодою; акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2008р.; акти здачі - приймання робіт; рахунки - фактур; податкові накладні; договір на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р. із додатковою угодою; платіжні доручення № 2369 від 06.05.2006р. та № 2550 від 15.05.2006р.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду відзив № 12/100 від 08.12.2008р., у якому посилається на важке фінансове становище. В обґрунтування свого відзиву надав суду звіт про фінансові результати та дебіторську та кредиторську заборгованість; баланс на 30 вересня 2008р.; звіт про фінансові результати за 9 місяців 2008р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.11.2008р. до 09.12.2008р.
Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
18.07.2005р. між Державним підприємством “ Вугілля України»,м. Київ (Покупець), та Державним підприємством «Макіїввугілля», м.Макіївка (Продавець), був укладений договір № 614 (далі - договір № 614).
Пунктом 1.1 договору № 614 передбачено, що Покупець покупає, а Продавець продає вугільні концентрати для коксування, щомісячні об'єми поставки, марочні складові, ціна та якість яких додатково узгоджуються сторонами та оформлюється окремим додатком, який є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 6.1.2 абз. 3, сторони дійшли згоди, що у випадку підтвердження факту невідповідності якості продукції, які виникли з вини Продавця, витрати за простій вагонів, пов'язаний із очікуванням прибуття представника Продавця, несе Продавець.
12.08.2005р. між Державним підприємством “ Вугілля України»,м. Київ (Покупець), та Державним підприємством «Макіїввугілля», м.Макіївка (Продавець), був укладений договір на поставку вугілля № 634 (далі - договір № 634).
Пунктом 1.1 договору № 634 передбачено, що на умовах договору, Продавець зобов'язується поставити у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочною складовою, цінам та у кількості, яка вказана у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається з актів здачі - прийняття робіт, які наявні у матеріалах справи, Державним підприємством «Вугілля України» здійснена компенсація транспортних витрат у зв'язку із надходженням вагонів з вугільним концентратом поганої якості, компенсація транспортних послуг.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, крім того компенсував транспортні витрати у зв'язку із надходженням вагонів з вугільним концентратом поганої якості, компенсував транспортні послуги, надав послуги з перевезення.
Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманих послуг від позивача у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договорів.
Згідно із ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами, позивач звернувся до суду із позовом, та просить суд стягнути з відповідача 75449,00 грн. з ПДВ - суму витрат за договором № 614 від 18.07.2005р., 321888,20 грн. з ПДВ - суму витрат за договором на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р., 4668,70 грн. з ПДВ - суму витрат в результаті компенсації транспортних витрат.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 зазначеного кодексу встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору № 614 від 18.07.2005р. із додатковою угодою, актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2008р., актів здачі - приймання робіт, рахунків - фактур, податкових накладних, договору на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р. із додатковою угодою.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 75449,00 грн. з ПДВ - суми витрат за договором № 614 від 18.07.2005р., 321888,20 грн. з ПДВ - суми витрат за договором на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р., 4668,70 грн. з ПДВ - суми витрат в результаті компенсації транспортних витрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що надав суду відзив, але доказів сплати на користь позивача сум заборгованості суду не надав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ, до Державного підприємства «Макіїввугілля», м.Макіївка, - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, м.Макіївка, Донецька область, пл.Радянська, 2, поточний рахунок 26000301528430 у філії «Центрально-міського відділення АК «Промінвестбанк» м.Макіївка, МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, поточний рахунок 260093016513 в АК «Промінвестбанк», м.Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 32709929) 75449,00 грн. з ПДВ - суму витрат за договором № 614 від 18.07.2005р., 321888,20 грн. з ПДВ - суму витрат за договором на поставку вугілля № 634 від 12.08.2005р., 4668,70 грн. з ПДВ - суму витрат в результаті компенсації транспортних витрат, 4020,06 грн. - витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ у встановленому порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оголошено 09.12.2008р.
Суддя Донець О.Є.
Надруковано 3 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
Вик. Марченко Ю.О.