20 вересня 2012 року Справа № 0870/8102/12
13 год. 10 хв.
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
при секретарі Лазько Д.В.
за участю представника позивача Ніколенка М.М.
представника відповідача Прокоф'єва С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до: Запорізької митниці
про: визнання протиправним та скасування рішення
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач або ВАТ «Запоріжсталь») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів №112030000/2012/000088/1 від 02.04.2012. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та його контрагентом фірмою «TRB» (Франція) укладено контракт №ВП.1323.37515.12.10И, відповідно до якого контрагент зобов'язується продати та поставити на умовах DDU-м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна (згідно «Інкотермс - 2000»), а покупець прийняти та оплатити вогнетривку набивну масу Ecoram 94 N11.
Позивач зазначає, що для здійснення митного оформлення ним була подана вантажно-митна декларація, у якій митна вартість товару була визначена за ціною контракту за методом №1, а також на вимогу митного органу ним подавались додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, але митний орган не погодився і прийняв рішення, яке є предметом оскарження.
Позивач також зазначає, що оскільки товар було випущено під гарантійне зобов'язання у вільний обіг митницею до спливу 90 днів нове рішення прийнято не було, у зв'язку з чим Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулось до суду про скасування рішення про визначення митної вартості товарів, яка визначена митним органом за третім методом.
На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати протиправним і скасувати оспорюване рішення про визначення митної вартості товарів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також представник позивача пояснив, що між позивачем та митним органом при здійснені митного оформлення товару проводились консультації, але вважає, що митним органом неправомірно застосовані відомості з наявної в ЄАІС Держмитслужби інформації про рівень митної вартості подібного товару, оскільки подібний товар мав інші характеристики. Представник позивача також зазначив, що правомірність визначення позивачем митної вартості товару за першим методом у розмірі 875 євро за тону підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати відносно рівня цін на вогнетривку набивну масу Ecoram 94 N11, які склались при експорті продукції постачальниками з Франції.
Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав до суду заперечення на адміністративний позов. В своїх запереченнях, посилається на те, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було перевірено документи, подані позивачем для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару значно відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Згідно з вимогами п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, постановою КМУ від 20.12.2006 №1766 були витребувані додаткові документи. Враховуючи, що декларантом надані не всі додаткові документи, які були витребувані митним органом, на підставі положень статті 265 МК України, вимог п. 14 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766 було здійснено митну оцінку товару. При здійсненні митної оцінки був застосований метод визначення митної вартості №3 відповідно до вимог МК України. При визначенні митної вартості товару використовувалась наявна у митного органу інформація про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту є максимально наближеним до нього. Просить відмовити ВАТ «Запоріжсталь» в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.01.2012 між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «TRB» (Франція) було укладено контракт №ВП.1323.37515.12.10И, відповідно до якого фірма «TRB» зобов'язується продати та поставити на умовах DDU - м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна (згідно «ІНКОТЕРМС - 2000»), а ВАТ «Запоріжсталь» в свою чергу прийняти та оплатити товар - вогнетривку набивну масу Ecoram94N11 (а.с. 39-43).
Відповідно до специфікації №1 до Контракту підлягає поставці вогнетривка набивна маси Ecoram94N11 в кількості 60 тон. Вартість товару 875 євро за тонну (а.с. 44).
На виконання контракту, фірма «TRB» (Франція) у березні 2012 року поставила на умовах DDU - м. Запоріжжя, митний пост «Запоріжсталь», Україна (згідно «ІНКОТЕРМС - 2000») вогнетривку набивну масу Ecoram94N11 кількістю 20 тон.
Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Запорізької митниці подана ВМД № 112030000/2012/008737 від 22.03.2012 для митного оформлення вантажу вогнетривка набивна маса Ecoram94N11 кількістю 20 тон у режимі імпорт на загальну суму 184 802,85 грн., або 17 500 євро (а.с. 8-9).
Відповідно до статті 259 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (частина 1 статті 260 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Митна вартість Товару визначена декларантом відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) за вогнетривку набивну масу Ecoram94N11 кількістю 20 тон за ціною 875 євро за тонну.
За правилами статей 41, 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього кодексу шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; застосування інших, передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункти 1-2 статті 264 Митного кодексу України)
Пунктом сьомим «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) (далі Порядок), зазначено перелік документів, що є обов'язковими до подання декларантом з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» надані:
- контракт №ВП.1323.37515.12.10И від 16.01.2012 зі специфікацією №1;
- ВМД, заявлену за контрактною вартістю №112030000/2012/008737 від 22.03.2012;
- сертифікат про походження №039854 від 06.03.2012;
- калькуляцію виробника від 01.03.2012;
- витяг з каталогу виробника;
- ДМВ-1 №112030000/2012/008737 від 22.03.2012;
- експортну декларацію №MRN12FRD0063005857126 від 12.03.2012;
- висновок ЗТПП №22.2/282 від 12.03.2012;
- інвойс №58250 від 12.03.2012;
- сертифікат якості б/н від 12.03.2012;
- навантажувальний лист 44932 від 12.03.2012;
- СМР 0016094 від 12.03.2012.
Пунктом 11 зазначеного Порядку передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Запорізькою митницею на ДМВ-1 (декларація митної вартості) до ВМД №112030000/2012/008737 від 22.03.2012 здійснена відмітка про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: відповідну бухгалтерську документацію, копії первинних бухгалтерських документів, згідно яких товар було знято з обліку (балансу) підприємства продавця, копії первинних бухгалтерських документів згідно з якими товар було випущено зі складу продавця, витяги з електронного бухгалтерського журналу, які можуть підтвердити вартість товару та зазначено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товару.
22.03.2012 декларантом ОСОБА_3 на ДМВ-1 було зроблено запис «Ознайомлена» (а.с. 10).
Відповідно до вимог до пункту 13 зазначеного Порядку декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у п. 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
У разі відмови подати додаткові документи, декларант робить відмітку із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
27.03.2012 декларантом ОСОБА_3 на ДМВ-1 зроблений запис: «Додатково надаю копії первинних бухгалтерських документів згідно з якими товар було випущено зі складу продавця в період з 01.01.2012 до 23.03.2012 по рахунку 58250. Інші додаткові документи було надано раніше.» (а.с. 10).
З урахуванням вищезазначених документів декларант заявив ВМД від 22.03.2012 №112030000/2012/008737.
Таким чином, позивачем не надано митному органу усі документи, що були витребувані для визначення митної вартості товару та не зазначені причини, з яких ці документи не надані.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до статті 265 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6). Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268, 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має послідовно застосовувати інші методи. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
02.04.2012 Запорізькою митницею винесене Рішення про визначення митної вартості товарів № 112000003/2012/000088/1 відповідно до якого митна вартість товару вогнетривкої набивної маси Ecoram94N11визначена за методом 3 - 1,48 доларів США за кг.
В обґрунтування прийняття Рішення Запорізькою митницею в графі 33 даного рішення зазначено: «Відмова від подання декларантом додаткових документів, згідно з п. 11 Постанови КМУ від 20.12.2006 №1766. Метод №1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Метод №2 не застосований в зв'язку із невідповідністю (відмінністю) певних фізичних характеристик (ст. 268 МКУ). З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за методом №3 згідно ст. 269 МКУ. При визначенні митної вартості товарів застосована наявна у митного органу інформація про вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту є максимально наближеним до нього. ВМД №112030000/2/5025 від 16.03.2012» (а.с. 13).
Як встановлено судом, декларанту було запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що 22.03.2012 року в графі для відміток здійснено відповідний запис, з яким декларант був ознайомлений та 27.03.2012 додатково надавши копію первинних бухгалтерських документів, згідно з якими товар було випущено зі складу продавця, зазначив що інші додаткові документи було надано раніше.
Документи, які витребувані митним органом декларантом у повному обсязі надані не були, у зв'язку з чим митну вартість товарів визначено з урахуванням «Цінової інформації при визначенні митної вартості з Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби».
Як зазначено в оскаржуваному рішення, при визначені митної вартості товару митним орган проводились консультації з декларантом, що також визнається представниками сторін, та відповідно до приписів частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена обставина не потребує доказуванню.
Крім того, Рішення про визначення митної вартості товарів містить висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного застосування першого та другого методів, у зв'язку з чим митна вартість товарів визначена за третім методом - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до статті 269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:
1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;
2) країна походження;
3) виробник.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
Як вбачається з досліджених судом витягу з Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та копії ВМД № 112030000/2012/008025 від 16.03.2012, при визначенні митної вартості товару вогнетривкої набивної маси Ecoram94N11 кількістю 20 тон, митним органом за митну вартість взято операції з подібним (аналогічним) товаром вогнетривкою наливною масою Ecokast55N06 кількістю 20 тон, виробником якої також є контрагент позивача, поставка якого здійснена в межах одного й того ж контракту, що і оцінюваного товару, та експорт якого за часом збігався з експортом оцінюваного товару. Зазначені товари мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що митним органом дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв'язку з чим рішення про визначення митної вартості товару за третім методом прийнято правомірно, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом, а відтак позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що висновок Запорізької торгової промислової палати №22.2/282 від 12.03.2012, який був поданий ВАТ «Запоріжсталь» при митному оформленні разом з іншими документами, є беззаперечним доказом підтвердження митної вартості за методом № 1, з наступних підстав.
Поданий позивачем висновок містить Запорізької торгової промислової палати №22.2/282 від 12.03.2012 не містить будь - яких посилань на джерела цінової інформації, має консультаційний характер та містить відомості відносно рівня цін за період з 01.12.2011 по 01.01.2012, поза межами якого відбулись як укладення позивачем контакту так і імпорту товару (а.с. 33).
Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на ту обставину, що на вимогу митного органу декларантом надані витребувані первинні бухгалтерські документи згідно з якими товар було випущено зі складу продавця в період з 01.01.2012 до 23.03.2012 по рахунку 58250 (а.с 19), які підтверджують вартість товару.
Пунктом 12 Порядку, який передбачає вимоги до документів, які подаються декларантом при митному оформленні товарів, визначено, що бухгалтерські документи засвідчуються підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, що скріплюються печаткою підприємства.
Як вбачається з наданих позивачем копій таких бухгалтерських документів, вони не містять зазначених реквізитів, що підтверджує обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої митної вартості товарів та правомірність його висновків у ході проведених консультацій щодо неможливості застосування першого та другого методу, та як наслідок визначення митної вартості товарів за третім методом.
Із зазначених підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що протягом дії гарантійних зобов'язань митницею не переглянуто оскаржуване рішення, оскільки протягом дії таких зобов'язань позивачем додаткові документи на підтвердження вартості товару - вогнетривка набивна маса Ecoram94N11 до митного органу не надавались.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша
Постанову в повному обсязі виготовлено 25 вересня 2012 року.