Категорія №7.2
Іменем України
13 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5588/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Широкої К.Ю.,
при секретарі Бондар Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Луганський науково -виробничий валковий комбінат» до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області про визнання дій незаконними, скасування припису, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Луганський науково -виробничий валковий комбінат» (далі - позивач) до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області (далі - відповідач) про визнання дій незаконними, скасування припису.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за підсумками планової перевірки дотримання вимог природоохоронного, рибного та водного законодавства, норм і правил у галузі використання і охорони природних та водних ресурсів на насосній станції Успенського водосховища розташованій на Успенському водосховищі Лутугинського району Луганської області робочою групою ГУ «Луганськдержрибохорона» був складений акт обстеження водозабірної споруди, яка розташована на рибогосподарському водному об'єкті №26 від 12.09.2011. На підставі зазначеного акту обстеження 15.09.2011 начальником відділу охорони відтворення водних живих ресурсів ОСОБА_1 у відношенні ДП «ЛНВВК» був винесений припис №4, яким позивача було зобов'язано надати на узгодження до відповідача проект рибозахисного пристрою, що є у списку СНиП 2.06.07-87 або ВНД 33-2.3-04-01 та встановити рибозахисний пристрій в термін до 01.03.2012 та 01.04.2012 відповідно. Позивач сповістив відповідача про виконання вимог припису листом від 21.02.2012 вих. 280-157, який було вручено представнику ГУ «Луганськдержрибохорона» 27.02.2012 за №30. Однак 24.04.2012 відповідачем було складено акт перевірки вищезазначеного припису, яким встановлено його невиконання та притягнуто до адміністративної відповідальності керівника ДП «ЛНВВК», а 27.04.2012 державним інспектором ГУ «Луганськдержрибохорона» ОСОБА_2 винесено новий припис №4 з вимогами встановити рибозахисний пристрій. Позивач вважає дії державного інспектора ГУ «Луганськдержрибохорона» ОСОБА_2 щодо винесення припису незаконними, а припис таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Позивач зазначає, що Успенське водосховище було побудоване Позивачем та введено в експлуатацію 15.06.1979 суто з метою використання технічних вод для господарської діяльності та с. Успенка від паводків та не має ніякого рибогосподарського значення і не може розцінюватись як рибогосподарський водний об'єкт. Крім того, на водозабірній станції Позивача встановлений рибозахисний пристрій для запобігання випадкового риби разом з технічною водою. Отже на підставі викладеного позивач вважає, що рибозахисний пристрій не повинен відповідати нормам СНиП 2.06.07-87 або ВНД 33-2.3-04-01 та узгоджуватись з органами рибоохорони, у зв'язку з чим просить визнати дії державного інспектора ГУ «Луганськдержрибохорона» ОСОБА_2 незаконними та скасувати припис від 27.04.2012 №4.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
12.09.2011 була проведена перевірка позивача з дотримання усіх необхідних норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За підсумками проведеної перевірки був складений Акт обстеження водозабірної споруди №26 від 12.09.2011 у якому була відображена невідповідність рибозахисного пристрою водозабірної споруди Позивача вимогам СНиП 2.06.07-87. Результати перевірки від 12.09.2011 та виданий припис про усунення порушень не оскаржувались позивачем у встановленому Законом порядку. Також відповідач зазначає, що Позивач не надав на адресу ГУ «Луганськдержрибохорона» будь яких документів, які свідчать про обґрунтованість невиконання припису, або щодо проведення перевірки чи виявлених порушень. Оскільки у листі від 21.02.2012 позивач відмовляється від виконання припису пославшись на економічну недоцільність встановлення рибозахисного пристрою та відсутність вільних коштів, що на думку відповідача не може бути підставою для скасування припису, 24.04.2012 була відповідачем проведена позапланова перевірка державного підприємства «Луганський науково -виробничий валковий комбінат» на предмет виконання припису про усунення порушень №4 від 15.09.2011, виданого за результатами перевірки від 12.09.2011. За результатами якої був складений акт від 24.04.2012, у якому було відображено факт безпідставного невиконання припису про усунення порушень №4 від 15.09.2011, а також виданий новий припис був виданий новий припис про усунення порушень №4 від 27.04.2012, яким позивача повторно зобов'язано надати на узгодження проект рибозахисного пристрою та здійснити його встановлення.
Також перевіркою встановлено, що пристрій позивача конструктивно не відповідає вимогам СНиП 2.06.07-87 та ВНД 33-2.3-04-01, а технологічна побудова вищезазначеного пристрою не може забезпечувати виконання цієї умови. А тому, в задоволенні позову, відповідач просить відмовити.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, позивач - державне підприємство «Луганський науково -виробничий валковий комбінат», скорочене найменування - ДП «ЛНВВК», згідно довідки АА №564470, зареєстровано в якості юридичної особи 22.09.1993, ідентифікаційний код - 00187369, який діє на підставі статуту від 09.04.2012 №64 (а.с.8, 9-15).
Відповідач - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Луганській області є правоохоронним територіальним органом рибоохорони, що входе до структури Державного агентства рибного господарства України (держрибагенство), що є правонаступником Державного комітету рибного господарства України.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Пунктом 6 ст. 7 цього Закону зазначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу, посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Згідно ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та органами рибоохорони з метою забезпечення: реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони, відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури; підтримання балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом; запобігання виснаженню рибогосподарських водних об'єктів (їх частин).
Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки; затвердження нормативів, правил, участь у розробці стандартів щодо регулювання використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів; обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів, впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин тощо.
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання риболовства в Луганській області є спеціально уповноваженим органом державного нагляду у сфері охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Луганській області.
Згідно ч.3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що головою державного агентства рибного господарства України затверджений план роботи головного державного управління, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області на 2012 рік (а.с.72), Згідно п. 4.20 та 4.21 Плану на протязі року згідно квартальних графіків передбачена перевірка РЗП підприємств (водокористувачів Луганської області) та контроль за використанням приписів, наданих водокористувачам щодо встановлення та ремонту РЗП. Згідно графіку перевірок РЗП водозабірних споруд головного державного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області на 2 квартал 2012 року пунктом 2.3. передбачена перевірка виконання припису на усунення вимог природоохоронного законодавства на водозабірний споруді, яка знаходиться на балансі Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату (а.с. 80).
Судом встановлено, що 12 вересня 2011 року головним держуправлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів була проведена перевірка дотримання природоохоронного законодавства, щодо експлуатації водозабірних споруд (а.с.29). 15 вересня 2011 року Відповідачем був винесений припис № 4 (а.с.30), згідно припису Позивачу був наданий час для виконання припису до 01.03.2012 року та до 01.04.2012.
Зазначений припис не був оскаржуваний.
Згідно листа від 21.02.2012 №280-057 (а.с.31) позивач зазначив, що згідно відзивів організацій, які займаються розробкою проектів рибозахисного обладнання - встановлення нового рибозахисного обладнання не відповідає категорії призначення водосховища та потужності водозабору.
В судовому засіданні встановлено, що 24 квітня 2012 року державним інспектором головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області була проведена перевірка виконання припису від 15.09.2011 № 4 та складений акт (а.с.32) яким встановлено невиконання припису №4 від 15.09.2011. У зв'язку з зазначеним 27 квітня 2012 року був винесений припис №4 (а.с.33), який був надісланий листом з повідомленням.
Виходячи із змісту зазначених норм закону та обставин справи судом встановлено, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Вчинення дій являє собою процес реалізації покладених на суб'єкта владних повноважень функцій. Самі по собі дії не тягнуть будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - саме він має вплив на його права та обов'язки.
В судовому засіданні встановлено, що Відповідач діяв згідно вимог діючого законодавства, перевірка проведена відповідно до графіку перевірок у зв'язку з невиконанням припису від 15.09.2011 року №4 який не був оскаржений та був дійсний на момент розгляду справи.
Стосовно вимоги про скасування припису головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області від 27.04.2012 №4 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Стаття 97 Водного кодексу України, під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів на рибогосподарських водних об'єктах здійснюються заходи, що забезпечують охорону риб, інших водних тварин і рослин та їх відтворення.
До основних заходів для забезпечення охорони і відтворення рибних запасів, водних тварин і рослин належить обладнання рибозахисними пристроями водозабірних та інших споруд відповідно до затверджених проектів, будівництво риборозплідників, штучних нерестовищ, рибопропускних споруд, підготовка ложа водоймища тощо.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.98 Водного кодексу України, забороняється введення в дію: водозабірних споруд - без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водозаборів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.96 року № 1192 затверджений Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства пункту 47 Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних об'єктах, встановлення гідрологічного режиму та інша діяльність, що впливає чи може впливати на умови існування водних живих ресурсів, повинна здійснюватися з урахуванням інтересів рибного господарства. Згідно пункту 49 під час здійснення господарської та іншої діяльності, яка може завдати шкоди водним живим ресурсам, забороняється експлуатувати водозабірні споруди, не забезпечені рибозахисним обладнанням.
Водозабірна споруда - гідротехнічна споруда для відбирання води з водоймища, водотоку або підземного джерела води з метою промислового і господарсько-побутового водопостачання.
Відповідно до ст. 68 Водного Кодексу України, на водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України.
Виходячи із змісту ст..5 Дектеру Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Також до обов'язкові вимог державних стандартів належать вимоги, що забезпечують безпеку охорони навколишнього природного середовища.
Судом встановлено, що відповідно до проекту відводу земельної ділянки (а.с.24) водосховище було створено на річці Суха Ольховата. Крім того, згідно паспорту (а.с.28) водосховища Лутугінського заводу зарегульованне водостоком річка Суха Ольховая, тобто водосховище безпосередньо пов'язане з річкою, яка є об'єктом існування водно живих ресурсів, тобто є рибогосподарським водним об'єктом. Судом встановлено, що не застосування рибозахисного пристрою який відповідає вимогам СНиП 2.06.07-87 «Подпорные стены, судоходные шдюзи, рыбопропускные и рыбозащатные сооружения» та ВНД 33-2.3.-04-01 «Рибозахисни та рибопропускні споруди» є небезпечним для водних живих ресурсів та не відповідає інтересам рибного господарства.
Крім того судом встановлено, що згідно постанови № 123/389 від 04.05.2012 року (а.с.36) на ОСОБА_3 був накладений штраф за наявність в його діях порушень ст.ст.38,39,63 Закону України «Про тваринний світ», ст..44,95,97 Водного Кодексу України, був притягнутий до відповідальності по ст.188-5 КУпАП України.
07 червня 2012 року згідно постанови Лутугінського районного суду було відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до державного інспектора Головного управління охорони, використання і відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі по адміністративне правопорушення № 123\389 від 04.05.2012. В постанові зазначено, що посадова особа, яка складала постанову про адміністративне правопорушення, мотивувала своє рішення та дослідивши всі докази прийшла до правомірного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та винність останнього у його вчиненні.
Статтею 72 КАС України, переплачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Між тим, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи досліджені в судовому засіданні надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що дії Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання риболовства в Луганській області по внесенню припису №4 від 24 квітня 2012 року відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, та припис винесений згідно вимог законодавства України. Тому вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування вказаного припису є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки, судове рішення ухвалене не на користь позивача, судові витрати не підлягають стягненню з Державного бюджету України.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 13 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені позовних вимог ДП "Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" до ГУ "Луганськдержрибохорони" про визнання дій незаконними та скасування припису від 27.04.2012 №4 відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Суддя К.Ю. Широка