Категорія №8.3.2
Іменем України
19 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5706/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Кисельової Є.О.
при секретарі - Гришиній О.Ю.
в присутності представників сторін
від позивача: Купцова О.М.,
від відповідача: не прибув,
від третьої особи: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію,
23 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа -начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради -державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року було відкрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо припинення юридичної особи. У відкритті провадження в адміністративний справі за позовом в частині позовних вимог щодо визнання недійсним запису від 10.09.2007 за №13821020000013835 про державну реєстрацію ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» з моменту реєстрації відмовлено.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2010 року позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа -начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради -державний реєстратор про припинення юридичної особи задоволено повністю.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2010 року апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишено без задоволення, ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі №2а-5003/10/1270 за вищезазначеним позовом залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2012 року касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задоволено частково. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2010 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
В обгрунтування позову зазначено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано, як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 10.09.2007 реєстраційний номер №13821020000013835 та було взято на податковий облік в Ленінській МДПІ в м. Луганську.
Згідно установчих документів підприємства, його місцезнаходження: АДРЕСА_1.
Засновником та керівником підприємства є ОСОБА_2.
Зазначив, що постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 07.07.2009 ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.. 205 ч. 1 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою покриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, стосовно яких існує заборона) відповідно до Закону України «Про амністію» від 12.12.2008.
Посилається на п. 17 ст. 11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.ст. 22, 38 ЗУ "Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.03. №755 (надалі за текстом Закон №755), що набув чинності з 01.07.04., суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи.
При цьому з прикінцевих положень розділу VII цього Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 р., діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
А відтак, на думку позивача, положення п. 17 ст. 11 Закону №509-ХП щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.
Виходячи з наведеного, заявлені вимоги про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» відповідають повноваженням органу державної податкової служби і відповідно компетенції адміністративних судів.
На підставі чого позивач просить суд визнати недійсним запис від 10.09.2007 № 1 382 102 0000 013835 про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет Плюс» з моменту реєстрації.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала про відкриття провадження та повістки в адміністративній справі, що були направлені на адресу відповідача зазначену у довідці з ЄДР та витягу з ЄДР, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - за закінченням терміну зберігання, тобто поштові відправлення не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, раніше надав суду відзив на позовну заяву в якій просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, обґрунтовуючи дану вимогу наступним.
Документи для проведення державної реєстрації ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» були подані у повному обсязі, та відповідали вимогам діючого законодавства, тому підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи не було.
Державна реєстрація ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» була здійснена відповідно до Закону і безпосередньо при проведенні державної реєстрації вищезазначеної юридичної особи з боку державного реєстратора не припущено жодних порушень, і всі дії вчинені відповідно до вимог Закону.
За наявності необхідного пакету документів, які оформлені та містять відомості відповідно до законодавства, у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрацій, а встановлювати, чи діяла особа, яка бажає зареєструвати підприємство на своє ім'я, під впливом омани, насильства, за обіцянку винагороди, тощо, посадова особа, на яку покладено засвідчення факту створення юридичної особи та вчинення інших реєстраційних дій, не тільки не має можливості, а й навіть таких функцій і повноважень.
Також зазначив, що наведені позивачем доводи не можуть бути покладені у підставу про порушення Закону, допущені під час створення юридичної особи, які не можна усунути.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд приходить до такого.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.10. №2755-УІ, органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів.
В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2007 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради було внесено запис за №1 382 102 0000 013835 - «державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи», про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії НОМЕР_1.
Також відповідно до довідки №2233 з ЄДРПОУ керівником товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» зазначеного підприємства є ОСОБА_2.
У відповідності із ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-IV визначено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату розгляду справи) органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно із пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату розгляду справи) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 8 ст. 19 ГК України усі суб'єкти господарювання зобов'язанні здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Згідно п.п. 1, 2 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації (перереєстрації), крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок державної реєстрації юридичної особи та її припинення регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"№ 755-IV від 15.05.2003 року (далі Закон № 755-IV).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) документи, визначені ст. 29 Закону № 755-IV, а саме:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
- примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;
- оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;
- два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;
- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів
Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.
Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт.
Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.
Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо:
- документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
- документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону;
- до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій;
- документи подані не в повному обсязі;
- документи подано особою, яка не має на це повноважень.
Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду засновнику або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
Відповідно до ст. 27 Закону України № 755-IV, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:
- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;
- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:
- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
- наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст. 27 були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.
Окрім того сторонами не заперечується той факт, що реєструючим органом всі дії щодо проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» вчинені відповідно до вимог передбачених Законом України № 755-IV.
У відповідності із ч. 2 ст. 38 Закону України № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;
- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Позивач, в якості підстав для задоволення позову, посилається на те, що ним при виконанні контрольних повноважень було встановлено факт, який мав вплив на дійсність проведеної державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме зазначив, що постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 07.07.2009 ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.. 205 ч. 1 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою покриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, стосовно яких існує заборона) відповідно до Закону України «Про амністію» від 12.12.2008.
Однак на підтвердження зазначеного податковий орган не надав суду ані вищевказаної постанови на протоколу допиту чи пояснень директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 , які б підтвердили факт фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування.
Із зазначеного судом зроблено висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позову про визнання недійсним запису від 10.09.2007 №1 382 102 0000 013835 про держану реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» з моменту реєстрації.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом приймались заходи щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі шляхом витребування у позивача копії протоколу та пояснення директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 та направлення судового запиту до Ленінського рійного суду м. Луганська судового запиту від 08.08.2012 за вих. №5706/41520,2012 з метою отримання зазначених документів з кримінальної справи №1-575/09 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 205 КК України, якого постановою від 07.07.2009 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 1 п. «в» ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008.
На зазначений запит Ленінський районний суд м. Луганська повідомив, що згідно закону надання копій документів, а саме копії протоколу допиту та пояснення директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 з кримінальної справи №1-575/09 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.. 205 ч. 1 КК України передбачено тільки учасникам процесу.
З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не надано ані постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 07.07.2009 по кримінальній справі №1-575/09, відповідно до якої ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.. 205 ч. 1 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою покриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, стосовно яких існує заборона) на підставі ч. 1 ст. 1 п. «в» ЗУ «Про амністію» від 12.12.2008, ані протоколу допиту чи пояснень директора ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 , які б підтвердили факт фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, щоб суд міг переконатись у достовірності даних викладених у наданих доказах, у суду відсутні підстави для визнання недійсними запису про державну реєстрацію ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа - начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2012 року.
Суддя Є.О. Кисельова