Cправа № 2a-0770/2189/12
Ряд стат. звіту № 10.1
Код - 04
21 вересня 2012 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.
за участю представників
позивача: Чаба О.З. (довіреність від 25.06.2012 року № 1124)
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Тячівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів у сумі 872,49 грн., -
У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова складена в повному обсязі 24 вересня 2012 року.
Тячівський районний центр зайнятості (далі -позивач, Тячівський РЦЗ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 (далі -відповідач, ОСОБА_3.), яким просить стягнути кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у сумі 872,49 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідачки 872,49 грн.
Відповідач письмові заперечення проти позову суду не надав, в судові засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про відкриття провадження в адміністративній справ, про дату, час і місце розгляду даної справи. Згідно поданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, тобто за адресою, що вказана в позовній заяві та на яку направлялася кореспонденція суду. Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження, про дату, час і місце судового розгляду даної адміністративної справи, та справа розглядається за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 перебувала на обліку в Тячівському РЦЗ з 28.07.2011 року як безробітна, та їй було призначено допомогу по безробіттю. Під час отримання статусу безробітного нею подано заяву, якою зазначено, що ніякою трудовою діяльністю не займається, пенсії та іншого доходу не отримує, та в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.6).
14.11.2011 року під час чергового відвідування центру зайнятості встановлено, що ОСОБА_3 з 19.09.2006 року та під час перебування на обліку в Тячівському РЦЗ одночасно була зареєстрована як фізична особа-підприємець (акт Тячівського РЦЗ від 14.11.2011 року № 35, а.с.10-11).
Наказом Тячівського районного центру зайнятості від 15.11.2011 року № 311 (а.с.7) про повернення коштів, отриманих шляхом приховування відомостей про відкриту підприємницьку діяльність постановлено вжити заходи по поверненню коштів у сумі 1872,49 грн. виплачених ОСОБА_3
За час перебування на обліку як безробітна ОСОБА_3 отримала допомогу по безробіттю у сумі 1872,49 грн.
Листом Тячівського РЦЗ від 15.11.2011 року направлено акт Тячівського РЦЗ від 14.11.2011 року № 35 та зазначено про необхідність повернення отриманих ОСОБА_3 коштів у загальній сумі 1872,49 грн., однак, вказана сума повернута частково у сумі 1000 грн., в зв'язку з чим Тячівський РЦЗ звернувся до суду з позовом про стягнення залишку неповернених коштів у сумі 872,49 грн. в судовому порядку.
Згідно преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року за № 1533-III (з наступними змінами та доповненнями, далі -Закон 1533) - цей Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Постановою кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" від 14 лютого 2007 року за № 219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних(з наступними змінами та доповненнями, далі - Порядок), та згідно п. 11 Порядку - безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Підпунктом 1 п. 20 Порядку встановлено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Частиною 3 ст.36 Закону 1533 встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Норма ст.36 Закону 1533 передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести Постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно п. 7 якого - у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_3 проведена на підставі поданих нею недостовірних відомостей, а саме неповідомлення про наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності, загальна сума коштів, виплачених ОСОБА_3 за час перебування на обліку в Тячівському РЦЗ як безробітної, становить 1872,49 грн., сума виплачених коштів в добровільному порядку на користь Тячівського РЦЗ становить 1000 грн., відтак, відшкодуванню підлягає сума 872,49 грн.
Право на звернення до суду з відповідним позовом встановлено абзацом п'ятим ч. 1 ст. 34 закону 1553, яким передбачено стягнення відповідно до закону коштів, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Згідно ч. 4 ст. 38 Закону 1553, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та відповідають вимогам закону, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі, згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Тячівського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів у сумі 872,49 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_3 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Тячівського районного центру зайнятості (АДРЕСА_1 код НОМЕР_2) кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у сумі 872,49 грн. (вісімсот сімдесят дві гривні сорок дев'ять копійок).
3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя С. І. Рейті