справа № 0670/5445/12
категорія 11.5
24 вересня 2012 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Виконавчого комітету Бердичівської міської Ради
до Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції
про визнання дій протиправними, скасування постанови від 13.06.2012 року,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив: - визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Кирилової Ю.Ю. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві; - скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Бердичівського МРУЮ Кирилової Ю.Ю. від 13 червня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві відносно ОСОБА_2; - відновити виконавче провадження та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження. При цьому зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано, що стягувач перешкоджає виконанню рішення у зв'язку з тим, що не зазначений ідентифікаційний номер фізичної особи. Вважає постанову незаконною, оскільки позивач, згідно приписів ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 11, 21, 24 Закону України "Про інформацію", не мав можливості уточнити дані, яки мають міститися в постанові адмінкомісмій. та які зазначає відповідач у своїх постановах.
Представник позивача надав клопотання з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Враховуючи, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
18 січня 2012 року адміністративною комісією при виконкомі Бердичівської міської ради винесено постанову № 48, якою за порушення ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення на ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 51 грн. У зв'язку з несплатою ОСОБА_2 у встановлений строк штрафу, він, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, подвоївся та вказана постанова позивачем була подана до Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання.
Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 06.06.2012 року (ВП № 31743741) провадження виконавчих дій з примусового виконання зазначеної постанови адмінкомісії при виконкомі Бердичівської міської ради було відкладено до 13.06.2012 року, у зв'язку з тим, що у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника - платника податків, що, на думку відповідача, є обов'язковою вимогою до виконавчого документа згідно із ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та запропоновано стягувачу повідомити індивідуальний ідентифікаційний номер боржника для подальшого здійснення виконавчих дій щодо виконання виконавчого документа.
13 червня 2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.4 ч.1 ст. 47 та ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач перешкоджає виконанню рішення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови, далі - Закон).
Частиною 1 статті 17 Закону встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, постанова адмінкомісії при виконкомі Бердичівської міської ради є виконавчим документом.
Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 18 Закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У свою чергу, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно із ч. 2 цієї статті, така постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Тобто ст. 18 Закону та ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають обов'язкового зазначення у виконавчому документі, в даному випадку постанові адмінкомісії при виконкомі Бердичівської міської ради, індивідуального ідентифікаційного номеру боржника.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про інформацію", конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
В абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року N 5-зп вказано, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Отже, інформація стосовно індивідуального ідентифікаційного номера особи є конфіденційною, яка поширюється лише за її згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Суд вважає, що не зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника ні в якому разі не перешкоджувала відповідачу вчинити виконавчи дії, а тому, керуючись вимогами ч. 3 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06.06.2012 року (ВП № 31743741) про відкладення провадження виконавчих дій.
З огляду на викладене, суд вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.06.2012 року (ВП № 31743741) теж є протиправною та підлягає скасуванню.
Беручи до уваги, що ч.1 ст.51 Закону передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби, то суд вважає, що вимога позивача відновити виконавче провадження та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження є безпідставною.
Також суд зазначає, що визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, фактично і є визнанням протиправними дій старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Кирилової Ю.Ю. щодо повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до скасованої постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 06.06.2012 року (ВП № 31743741) про відкладення провадження виконавчих дій та від 13.06.2012 року (ВП № 31743741) про повернення виконавчого документа стягувачеві.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк