справа № 0670/12267/11
категорія 8.2.6
19 вересня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Прохорчуку П.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр"
до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 р. №0000062301,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" звернулося до суду з позовом до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2011 р. №0000062301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 185218,00 грн., в тому числі 150674,00 грн. - за основним платежем та 34544,00 грн. - за штрафними санкціями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновок акта перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставними.
В ході судового розгляду справи позивач звернувся до суду з клопотанням про відмову від позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 08.07.2011 року №0000062301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 52109,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 13027,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року провадження у справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 08.07.2011 року №0000062301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 52109,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 13027,00 грн. закрито.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не було включено до валових доходів доходи за зберігання майна відповідно до договору відповідального зберігання №021209 від 01.12.2009 року.
Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр", останнім не надавались перевіряючим первинні документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи.
Вислухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" як платник податків перебуває на обліку в Лугинській міжрайонній державній податковій інспекції.
Посадовими особами Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції з 02.06.2011 року по 16.06.2011 року було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.
Зокрема перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 150674,00 грн.
За результатами перевірки було складено акт №27/23-15-32686493 від 01.07.2011 року на підставі якого Лугинською міжрайонною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення - рішення №0000062301 від 08.07.2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 185218,00 грн., з яких 150674,00 грн. - основний платіж та 34544,00 грн. - штрафні санкції.
Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлень - рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 98565,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 21517,00 грн. слугувало те, що на думку відповідача ТОВ "Молодивлинський гранкар'єр в порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не нарахував та не включив до валових доходів з 2 півріччя 2010 року та за 1 квартал 2011 року доходи в сумі 360000,00 грн. за зберігання майна відповідно до договору відповідального зберігання №021209 від 01.12.2009 року та в порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено витрати на придбання товарів за 2010 рік в сумі 44263,00 грн. за рахунок включення до валових витрат придбання дизельного палива в ТОВ "Торговий дім Агропромпостач".
Щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд зазначає наступне.
02 січня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1"(орендодавець) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" (орендар) договір оренди спецтехніки №090109 (а.с. 116) відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування спецтехніку перелічену в п.1.1 даного договору.
Пунктом 5.1 вказаного договору орендна плата за користування всім майном, що перелічене в п.1.1 договору встановлюється в розмірі 170000,00 грн. в місяці.
На виконання зазначеного договору орендодавцем було передано, а орендарем в тимчасове володіння та користування майно передбачене п.1.1 договору, що підтверджується актом приймання - передачі.
01 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1"(сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" (сторона 2) було укладено договір відповідального зберігання №021209 (а.с.190-192).
Відповідно до п.1 зазначеного договору сторона 1 передає, а сторона 2 приймає на відповідальне зберігання майно згідно акту приймання - передачі.
Пунктом 3.1.2 даного договору передбачено, що після закінчення строку дії договору сторона 1 зобов'язана забрати у сторони 2 майно та провести оплату за зберігання із розрахунку 60000,00 грн. за кожний місяць зберігання.
На виконання зазначеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" було передано на відповідальне зберігання позивачу майно (а.с.193).
01 квітня 2010 року, 01 червня 2010 року та 01 серпня 2010 року відповідно до умов укладеного договору №021209 від 01.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" прийнято з відповідального зберігання частину майна переданого за зазначеним договором, що підтверджується актами приймання - передачі (а.с.54-56).
У зв'язку із зазначеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" (сторона 1) та позивачем (сторона 2) було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору відповідального зберігання №021209 (а.с.53), якою було внесено зміни до договору №021209 від 01.12.2009 року, а саме п.3.1.2 даного договору було викладено в наступній редакції: "Після закінчення строку дії договору забрати у сторони 2 майно та провести оплату за зберігання із розрахунку 10000,00 грн. за кожний місяць зберігання.
31 січня 2011 року відповідно до умов договору №021209 від 01.12.2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" прийнято з відповідального зберігання майно попередньо передане за цим договором, що підтверджується актом приймання - передачі (а.с.61)
03 січня 2011 року та 01 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" відповідно були укладені договір оренди транспортних засобів №970211 та договір оренди спецтехніки №010211 (а.с.57, 195) на виконання яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" прийнято майно, яке було об'єктом відповідального зберігання, що підтверджується актом прийому - передачі об'єкту оренди (а.с.60) та актом приймання - передачі (а.с.189).
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
На підставі зазначеного, суд вважає, що висновки Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції про не нарахування та не включення ТОВ "Молодивлинський гранкар'єр" до валових доходів з 2 півріччя 2010 року та за 1 квартал 2011 року доходи в сумі 360000,00 грн. за зберігання майна відповідно до договору відповідального зберігання №021209 від 01.12.2009 року не відповідають дійсності, оскільки позивачем за зазначеним договором було отримано доходи, які потрібно було включити до складу валових доходів лише в сумі 60000,00 грн.
Щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення витрат на придбання дизельного палива в ТОВ "Торговий дім Агропромпостач" в сумі 44263,00 грн., суд зазначає наступне.
22 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агропромпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" було укладено договір поставки №2210/01, предметом якого є паливно-мастильні матеріали.
На виконання зазначеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агропромпостач" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" прийнято паливо дизельне автомобільне в кількості 8060 літрів, а також здійснено оплату за нього в сумі 53115,40 грн. в тому числі 8852,57 грн. ПДВ, що підтверджується копією видаткової накладної від 25.10.2010 року №РН-0000631 (а.с.90) та копією платіжного дорученням від 22.10.2010 року №580 (а.с.95).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підставі зазначеного, суд вважає, що висновки Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Молодивлинський гранкар'єр" вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо завищення витрат на придбання дизельного палива в ТОВ "Торговий дім Агропромпостач" в сумі 44263,00 грн. є неправомірними.
Щодо твердження відповідача з приводу відсутності товарно-транспортної накладної на транспортування палива та акту прийому передачі палива, суд зазначає наступне.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом. В той же час у вказаному Законі відсутнє визначення переліку документів, наявність яких є обов'язковою для покупця товару, який не є замовником перевезення.
За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні є основними документами на перевезення вантажів.
Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних є обов'язковою для замовника перевезення та перевізника, які є учасниками процесу транспортування.
Натомість, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності покупець товару, який не є замовником перевезення та не несе пов'язаних з цим витрат, позбавлений права на включення до валових витрат витрат, вказаних в видатковій накладній, виписаній постачальником товару.
Пояснення свідка судом оцінюється критично, оскільки в акті перевірки (а.с.28) зазначено, що документи для перевірки надано в повному обсязі.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, вимоги позивача про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.07.2011 р. №0000062301 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 71, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Визнати частково недійсним та скасувати податкове повідомлення -рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000062301 від 08.07.2011 року в частині збільшення грошового зобов"язання за основним платежем на суму 98565 грн. та за штрафними санкціями на суму 21 517,00 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 24 вересня 2012 р.