м.Вінниця
24 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4181/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекції Вінницької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по податковому боргу в сумі 516 грн., який в добровільному порядку відповідачем не сплачений, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду.
Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Ухвалою суду від 05.09.2012 року, яку згідно поштового повідомлення відповідач отримав 10.09.2012 року, останньому встановлено строк для подачі заперечень проти позову. В десятиденний термін з дня її одержання ФОП ОСОБА_1 своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, хоча і заяви про визнання позову через канцелярію суду теж подано не було.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення про задоволення позову, з огляду на наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію від 26.05.2011р. та перебуває на обліку у ДПІ у м. Вінниці (а.с.8,9)
Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на прибуток в сумі 516 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку (а.с.7). та податковою вимогою форми "Ф" № 868 від 25.11.2011 р. (а.с.10).
Вказана податкова вимога направлялась боржнику за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Зазначена податкова вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного її погашення відповідачем.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідач є платником податку на прибуток.
Відповідно до п.16.4. ст.16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Відповідно до п. 5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу) (далі - Закон) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5 Закону у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону в разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача по сплаті податку на прибуток у сумі 516,00 грн. підтверджується належними засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) до державного бюджету податковий борг в сумі 516 (п'ятсот шістнадцять) грн.00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна