вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
02 липня 2012 р. Справа №2а-6074/12/0170/3
(15:15) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 1732,80грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.03 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за № 64/8663, а саме несплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 01.12.2005 р. за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 та свідчить Витяг з ЄДР, реєстраційна картка на проведення державної адміністрації.
Згідно з розрахунком заборгованості ФОП ОСОБА_1 по доплаті до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду за 3, 4 квартал 2010 року вбачається, що відповідач у 3, 4 кварталі 2010р. здійснював діяльність шляхом придбання фіксованого патенту, про що позивачу стало відомо за результатами обміну інформації між Пенсійним фондом України та Державною податковою інспекцією.
На підставі протоколу № 1, складеного позивачем за результатами обміну інформацією з Державною податковою інспекцією відповідачу донараховано відповідну суму страхових внесків, зокрема:
- у 3 кварталі 2010р. - у розмірі 854,46 грн.;
- у 4 кварталі 2010р. - у розмірі 874,34 грн.
01.03.2011р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу № 120 про сплату боргу у сумі 878,34 грн.
Згідно з довідкою позивача, яка наявна в матеріалах справи, заборгованість відповідача зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 3-4 квартали 2010 року складає 1732,80 грн., станом на час розгляду справи не погашена.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
З зазначених підстав дана справа є справою адміністративної юрисдикції та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Ст. 17 п. 2 Закону України № 1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлений обов'язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Згідно ст. 18 Закону України № 1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати, про що зазначено в ч.6 ст. 18 Закону України № 1058.
Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме п.п.5.3.3 п. 5.3 ст. 5, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.
При цьому відповідно до п. 5.3.1Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 р. визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється на підставі:
даних у річних розрахунках, звітах;
даних у розрахунку авансових сум страхових внесків;
даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів;
отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.
Зокрема, відповідно до п. 4.7 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 р. розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати , установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, яка для осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, становить 33,2 відсотка з 01.01.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювалась господарська діяльність шляхом придбання фіксованого патенту, вартість якого, відповідно до положення ч. 4 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98 від 23.03.1996 р. в редакції на час виникнення спірних правовідносин, як короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлена у фіксованому розмірі 10 гривень.
Таким чином, позивачем правомірно здійснено відрахування у розмірі 33,2% від суми сплаченого фіксованого податку у рахунок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 3-4 кварталах 2010 року, а саме у сумі 1732,80 грн.
Отже заборгованість відповідача з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 1732,80грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).
Ст. 106 Закону України № 1058 в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені законом строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою, строк давності щодо стягнення якої не застосовується.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
З урахуванням достатності у матеріалах справи доказів про наявність заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків на загальне державне пенсійне страхування за 3-4 квартали 2010 року у сумі 1732,80 грн., відсутності доказів відповідача в порядку ст. 71 КАС України зі сплати стягуваної заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Постанова складена у повному обсязі 02.07.12 р.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК (ЄДРПОУ 22300458) 1732,80 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 3-4 квартали 2010 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.