вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
25 вересня 2012 р. (13:29) Справа №2а-9750/12/0170/5
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гордієнко О.О.,
розглянувши за участю представника позивача - Бахаревої Н.Ю., довіреність № 04-5/03 від 05.01.2012 року,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Транс Таксі Ялта»
про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 5488,00 грн.,
Обставини справи: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Транс Таксі Ялта» адміністративно - господарських санкцій у розмірі 5488,00 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача, присутній у судовому засіданні 25.09.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, відповідачем було надано заперечення проти позову, в якому він з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що товариством було виконано всі необхідні дії щодо працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями (інвалідів), зокрема ним щомісячно до центру зайнятості направлялись звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Порядок, підстави та умови участі суб'єктів господарювання в реалізації державних гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Відповідно до частини 9 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 (далі Положення № 314) робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
В силу викладеного суд дійшов висновку, що відповідно до норм, визначених у Положенні № 314, робоче місце для інваліда вважається створеним саме з моменту працевлаштування на ньому інваліда. В силу чого, стає очевидним, що підприємству необхідно не тільки спрямовувати у відповідні фонди та установи (організації) інформацію про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, атестувати робоче місце спеціальною комісією, виконати інші вимоги, викладені у Положенні № 314, але і працевлаштувати на ньому інваліда, інакше місце вважається нествореним.
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 12.06.2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Транс Таксі Ялта», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 13.087.2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Посадовими особами Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів 26.06.2012 року було проведено перевірку відповідача щодо виконання ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». В результаті перевірки встановлено, що на підприємстві працює 39 осіб, жодному з них не встановлена інвалідність відповідно до чинного законодавства. Проте, з огляду на загальну кількість робочих місць на підприємстві, кількість працюючих осіб, яким встановлена інвалідність, повинна складати 2 особи. Перевіркою також встановлено, що в 2010 році середньорічна заробітна плата на підприємстві становила 2744,00 грн.
Таким чином, відповідач відповідно до частини 19 Закону повинен сплатити Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне не створене робоче місце, у розмірі 5488,00 грн.
Результати перевірки зафіксовані в Акті від 26.06.2010 року.
Враховуючи зазначене вище, позивачем було розраховано суму адміністративно-господарських санкцій, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 5488,00 грн.
Проте, суд не погоджується з застосуванням до відповідача адміністративно-господарських санкцій з урахуванням наступного.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за №1534/11814 затверджена Інструкція щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» (далі Інструкція - № 420). У абзаці 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», зазначено, що відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.
Загальні підстави притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин, у тому числі шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, судом встановлено, що відповідачем протягом 2010 року до Ялтинського міського центру зайнятості кожного місяця направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій. Вказані дані також підтверджуються довідкою Ялтинського міського центру зайнятості № 03/04-19572 від 10.09.2012 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було виконано всі необхідні дії щодо працевлаштування у 2010 році осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, тобто вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
За таких умов, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення у 2010 році Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем не надано доказів того, що у 2010 році при наявності у відповідача зобов'язання щодо працевлаштування інваліда ним було відмовлено особі з обмеженими фізичними можливостями в прийомі на роботу.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні, яке відбулось 25.09.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 27.09.2012 року.
Керуючись ст.ст.160-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сидоренко Д.В.