вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
20 вересня 2012 р. 11:16 Справа №2а-8007/12/0170/12
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.12р. №0000270700 та №0000310700
за участю представників:
позивача - Мельник М.О., довіреність №01-02-14117267 від 29.12.11р.;
відповідача - не з'явився;
Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.12р. №0000270700 та №0000310700.
Позов тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено із порушенням норм Податкового кодексу України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач явку свого представника у судове зсідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).
До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).
Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32785994 (а.с.3, том 2).
Судом встановлено, що у період з 01.03.12р. по 07.03.12р. працівниками відповідача було проведено камеральну перевірку ПАТ «Кримський ТИТАН» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2011 року, за результатами якої 07.03.12р. було складено Акт №30/07-00/32785994. Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ: за грудень 2011 року - у сумі 165890,00грн., за січень 2012 року - у сумі 281827,00грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року у розмірі 165890,00грн. Але, по результатам перевірки дана сума віднесена до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2012 року у сумі 165890,00грн. Встановлено відхилення (заниження) податкових зобов'язань у сумі 249,24грн. та відхилення (завищення) податкового кредиту у сумі 267496,37грн. (а.с. 7-34, том 2).
На підставі акту перевірки №30/07-00/32785994 СДПІ у м. Сімферополь АР Крим ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.03.12р. №0000270700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 165890,00грн. та нараховано штрафних санкцій у сумі 82945,00 грн.(а.с.5, том 2) та №0000310700, яким позивачу зменшено відємне значення ПДВ на 281827,00грн. (а.с.6, том. 2).
Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу України Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу
Єдиним місцем проведення камеральної перевірки є приміщення контролюючого органу. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Особливістю камеральної перевірки є спрощений процесуальний порядок її проведення. Посадові особи контролюючого органу мають право здійснювати камеральну перевірку без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Законодавець не визначає підстав проведення камеральних перевірок, а це означає, що всі податкові декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці. Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.
З наведеного вище вбачається, що повнота та обґрунтованість формування податкового кредиту не може бути здійснена шляхом проведення саме камеральної перевірки, як це було здійснено відповідачем.
Судом встановлено, що СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС листом від 24.07.12р. №680/10/40-30 повідомила, що при складанні акту перевірки від 07.03.12р. Акт №30/07-00/32785994 та винесенні податкового повідомлення-рішення від 27.03.12р. №0000310700, було помилково зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с. 22, том 4).
Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 27.03.12р. №0000270700 позивачу зменшено бюджетне відшкодування за січень 2012 року на 165890,00грн., у тому числі: 160890,00грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за адресою, вказаною у податкових накладних та 5000,00грн. за розбіжності між податковими зобов'язаннями ТОВ «Юмакс-Агро» і податковим кредитом ПАТ «Кримський ТИТИАН», та податковим повідомленням-рішенням від 27.03.12р. №0000310700 зменшено суму податкового кредиту за січень 2012 року на 281827,00грн., в т.ч.: 236755,40грн. за розбіжностями, встановленими при зіставленні податкових зобов'язань ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина» та податкового кредиту ПАТ« Кримський ТИТАН » та 45071,47грн. за податковими накладними, виписаними постачальниками, які не знаходяться за юридичною адресою.
На підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані:
- договір від 17.10.08р. №371/з, укладений між ТОВ «В.Е.В.» та філією позивача, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця мішок паперовий, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену договором. На виконання умов договору у грудні 2011 року позивач отримав від ТОВ «В.Е.В.» мішки паперові на загальну суму 249195,28грн. в т.ч. ПДВ 41532,55грн., що підтверджується прибутковим ордером від 12.12.11р. №ТИ-0016711. Факт постачання товару на адресу позивача підтверджується накладною від 08.12.11р. №177. В оплату придбаного товару позивачем було сплачено суму 249195,28грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 01.12.11р. №14677, від 02.12.11р. №14785, від 05.12.11р. №15110, від 06.12.11р. №15307, від 07.12.11р. №15651, від 08.12.11 №15786, від 09.12.11 №15967, від 12.12.11 №16114, від 13.12.11 №16489, від 19.12.11р. №17297, від 20.12.11р. №17467, від 28.12.11р. №18891, від 29.12.11р. №19110. До податкового кредиту грудня 2011 року було включено суму ПДВ 41532,55грн. на підставі податкової накладної від 08.12.11р. № 5 (а.с. 88-137, том 2);
- договір від 02.04.08р. № 439/з, укладений між «ВКФ «Промтехнологія» та позивачем, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця металорізальні верстати, преса та інше обладнання, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену договором. На виконання умов договору у грудні 2011 року Позивач отримав від ТОВ «ВКФ «Промтехнологія» товар на загальну суму 22656,00грн., в т.ч. ПДВ 3776,00грн., що підтверджується прибутковим ордером від 16.12.11р. №0016816. Факт постачання товару на адресу позивача підтверджується видатковою накладною від 15.12.11р. № ПТ-0001227. В оплату придбаного товару позивачем було сплачено суму 22656,00грн., в т.ч. ПДВ 3776,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.11р. №14826, від 26.12.11р. №18223. До податкового кредиту грудня 2011 року було включено суму ПДВ 3776,00грн. на підставі податкових накладних від 02.12.11р. №10 на суму 11328,00грн., в т.ч. ПДВ 1888,00грн., від 15.12.11р. №63 на суму 11328,00грн., в т.ч. ПДВ 1888,00грн. (а.с. 138-173, том. 2, а.с. 1-4, том 3);
- договір від 20.10.08р. № 757/В, укладений між ТОВ НВО «Стандарт» та позивачем, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця гумово-технічні вироби, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену договором. На виконання умов договору у грудні 2011 року позивач отримав від ТОВ НВО «Стандарт» товар на загальну суму 6785,90грн. в т.ч. ПДВ 1130,98грн., що підтверджується прибутковими ордерами від 20.12.11р. № 006253, від 20.12.11р. №006264. Факт постачання товару на адресу позивача підтверджується видатковими накладними від 16.12.11р. №4854, від 16.12.11р. №4852 та вантажною декларацією №6850393 від 16.12.11р. В оплату придбаного товару позивачем було сплачено суму 6 785,90грн. в т.ч. ПДВ 1130,98грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.11р. №7610. До податкового кредиту грудня 2011 року було включено суму ПДВ 1130,98грн. на підставі податкових накладних від 08.12.11р. №63 на суму 4203,00грн., в т.ч. ПДВ 700,50грн., від 13.12.11р. №96 на суму 2582,90грн, в т.ч. ПДВ 430,48грн. (а.с. 5-19, том 3);
- договір від 15.07.10р. №1125/З, укладений між ПП «СІНК» та позивачем, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця європіддони та дошки, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену договором. На виконання умов договору у грудні 2011 року позивач отримав від ПП «СІНК» товар на загальну суму 671702,75грн. в т.ч. ПДВ 111950,47грн., що підтверджується прибутковими ордерами від 08.12.11р. №ТИ-0016636, від 08.12.11р. №ТИ-0016639, від 08.12.11р. №ТИ-0016641, від 08.12.11р. №ТИ-0016642, від 14.12.11р. №ТИ-0016807, від 14.12.11р. №ТИ-0016808, від 15.12.11р. №ТИ-0016872, від 15.12.11р. №ТИ-0016864, від 23.12.11р. №ТИ-0017370, від 23.12.11р. №ТИ-0017412, від 23.12.11р. №ТИ-0017414, від 26.12.11р №ТИ-0017789. Факт постачання товару на адресу Позивача підтверджується видатковими накладними від 05.12.11р. №0512-1, від 06.12.11р. №0612-1, 06.12.11р. №0612-2, від 07.12.11р. №0712-1, від 09.12.11р №0912-1, від 13.12.11р №1312-1, від 14.12.11р №1412-1, 14.12.11р №1412-2, 16.12.11р. №1612-1, 23.12.11р №2312-1, 23.12.11р №2312-2, 28.12.11р №2812-2. В оплату придбаного товару Позивачем було сплачено суму 671702,75грн. в т.ч. ПДВ 111950,47грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 01.12.11 №14680, від 02.12.11р №14782, від 05.12.11р №15106, від 06.12.11р №15303, від 07.12.11р. №15647, від 08.12.11р. №15831, від 09.12.11р. №16023, від 14.12.11р. №16637, від 15.12.11р. №16753, від 15.12.11р. №16812, від 16.12.11р. №17158, від 19.12.11р. №17286, від 19.12.11р. №17299, від 20.12.11р. №17464, від 20.12.11р. №17463, від 21.12.11р. №17678, від 21.12.11р. №17676, від 21.12.11р. №17677, від 22.12.11р. №17735, від 22.12.11р № 17736, від 23.12.11р. №18077, від 23.12.11р. №18078, від 23.12.11р. №18079, від 27.12.11р. №18567, від 27.12.11р. №18556, від 28.12.11р. №18875, від 29.12.11р. №19099. До податкового кредиту грудня 2011 року було включено суму ПДВ 111950,47грн. на підставі податкових накладних від 05.12.11р. №1 на суму 106458,00грн., в т.ч. ПДВ 17743,00грн., від 06.12.11р. №3 на суму 45902,50грн., в т.ч. ПДВ 7650,42грн., від 06.12.11р. №2 на суму 62907,00грн., в т.ч. ПДВ 10 484,50грн., від 07.12.11р. №4 на суму 48181,50грн., в т.ч. ПДВ 8030,25грн., від 09.12.11р. №5 на суму 45827,25грн., в т.ч. ПДВ 7637,88грн., від 13.12.11р. №6 на суму 36550,00грн., в т.ч. ПДВ 6091,67грн., від 14.12.11р. №7 на суму 62907,00грн., в т.ч. ПДВ 10484,50грн., від 14.12.11р. №8 на суму 45214,50грн, в т.ч. ПДВ 7535,75грн., від 16.12.11р. №10 на суму 48390,00грн., в т.ч. ПДВ 8065,00грн., від 23.12.11р. №12 на суму 53229,00грн., в т.ч. ПДВ 8 871,50грн., від 23.12.11р. №13 на суму 53229,00грн., в т.ч. ПДВ 8871,50грн., від 28.12.11р. №15 на суму 62 907,00грн, в т.ч. ПДВ 10 484,50грн. (а.с. 20-253, том. 3);
- договір від 25.07.11р. №603/В, укладений між ТОВ НВП «Контакт-Україна» та позивачем, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця узгоджений специфікаціями товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену специфікаціями. На виконання умов договору у грудні 2011 року позивач отримав від ТОВ НВП «Контакт-Україна» товар на загальну суму 13200,00грн. в т.ч. ПДВ 2200,00грн., що підтверджується прибутковими ордерами від 27.12.11р. №7958, від 28.12.11р. №006459. Факт постачання товару на адресу позивача підтверджується видатковими накладними від 19.12.11р. №КУ-00492, від 23.12.11р. №КУ-00506. В оплату придбаного товару позивачем було сплачено суму 13200,00грн. в т.ч. ПДВ 2200,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.12.11р. №7642, від 14.12.11р. №8593. До податкового кредиту грудня 2011 року було включено суму ПДВ 2200,00грн. на підставі податкових накладних від 13.12.11р. №12 на суму 7572,00грн., в т.ч. ПДВ 1262,00грн., від 14.12.11р. №15 на суму 5628,00грн., в т.ч. ПДВ 5628,00грн, в т.ч. 938,00грн. (а.с. 154-174, том 3);
- також між ТОВ НВФ «Харків-Прилад» та позивачем 19.01.12р. було укладено усну угоду, за умовами якої продавець зобов'язаний передати у власність покупця мультиметр, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість, встановлену угодою. На виконання умов угоди у лютому 2012 року позивач отримав від ТОВ НВФ «Харків-Прилад» товар на загальну суму 8496,00грн. в т.ч. ПДВ 1416,00грн., що підтверджується прибутковим ордером від 21.02.12р. №000612. Факт постачання товару на адресу позивача підтверджується видатковою накладною від 15.02.12р. №ХП-0000105, товарно-транспортною накладною від 16.02.12р. В оплату придбаного товару позивачем було сплачено суму 8496,00грн. в т.ч. ПДВ 1416,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.01.12р. №1312. До податкового кредиту січня 2012 року було включено суму ПДВ 1416,00грн. на підставі податкової накладної від 31.01.12р. №66 на суму 8496,00грн. в т.ч. ПДВ 1416,00грн. (а.с. 175-185, том 3).
Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Статтею 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підпунктами 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Викладені норма свідчать про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 201.11 ст. 201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.
Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України також передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Жодної з наведених підстав, відповідачем під час перевірки встановлено не було.
Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру
Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідачем, в підтвердження правомірності своїх дій, не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи ТОВ «Херсонавтотранс» - контрагента позивача.
З наведеного вище вбачається, що контрагенти позивача, як юридичні особи, наділені цивільною правоздатністю та дієздатністю, мають відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.
Відповідно до статей 204, 205 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем, під час перевірки не досліджувались та не оцінювались первинні бухгалтерські документи позивача (з зазначенням їх номеру, назви, дати), на підставі яких позивачем здійснювалось формування податкового кредиту за грудень 2011 року та січень 2012 року.
Таким чином, позивачем, під час формування податкового кредиту за грудень 2011 року та січень 2012 року, були дотримані положення Податкового кодексу України.
Стосовно розбіжностей, що виникли між податковими зобов'язаннями ТОВ «Юмакс-Агро» і податковим кредитом ПАТ «Кримський ТИТИАН», суд зазначає на ступне.
Відповідно до п.198.3 ст.198 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, позивачем включено до податкового кредиту за грудень 2011 суму ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Юмакс-Агро». Загальна сума ПДВ, включена по такому постачальнику в податковий кредит, становить 118395,33грн. (а.с. 63-90, том 4).
Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту грудня 2011 року суми ПДВ по цьому контрагенту, у зв'язку з тим, згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» встановлено відхилення у розмірі 5000,00грн. Відповідачем був зроблений запит до Дніпропетровської МДПІ щодо проведення зустрічної звірки від 08.02.12р. №548/7/07-00, проте відповідь отримана не була.
Також відповідачем, внаслідок встановлених розбіжностей з ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина», а саме, при аналізі «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» було встановлено, що контрагентом дана сума не відображена в податкових зобов'язаннях за січень 2012 року, в результаті чого зменшено розмір податкового кредиту за січень 2012 року на 236755,40грн.
Судом встановлено, що до податкового кредиту за січень 2012 позивачем включена сума ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Текстильна компанія «Укртехтканина»: від 10.01.12р. № 2 на суму 646488,00грн., в т.ч. ПДВ 107 748 грн.; від 27.01.12р. №9 на суму 491715,90грн., в т.ч. ПДВ 98343,18грн.; від 24.01.12р. №6 на суму 183985,13 грн., в т.ч. ПДВ 30664,19грн.
П. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку встановлює первинні документи. Згідно п. 2 ст. 3 Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Очевидно, що податкова звітність ТОВ «Юмакс-Агро» не належить до первинних документів позивача, а система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, - взагалі до первинних документів.
Така ж позиція викладена Верховним Судом України. Так, у постанові від 11.12.07р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Також податковим повідомленням-рішенням СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000 позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року на 157114,00грн. (а.с. 176, том 4).
Позивачем зазначене рішення було оскаржено спочатку у адміністративному порядку, відповідно до скарги від 13.04.12р. №02-011-01/4661, а після рішення Державної податкової служби в АР Крим від 13.06.12р. №1620/10/10-0223 про відмову у задоволенні скарги, зазначене рішення, у тому числі, було оскаржено у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.12р. по справі №2а-6780/12/0170/27 за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.04.12р. №0000014000 та №0000024000, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000014000 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 2655008,00грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1327504,00грн. та №0000024000 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 157114,00грн. (а.с. 177-203, том 4).
Статтею 50 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
З наведеного вище вбачається, що повідомленням-рішенням СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000 позивачу зменшено суму від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року на 157114,00грн. не є узгодженим позивачем.
До того ж, в акті перевірки від 07.03.12р. №30/07-00/32785994 відсутні посилання на податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 03.04.12р. №0000024000, яке, до того ж, не є узгодженим.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за січень 2012 року на суму 165890,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 82945,00грн., та підстав для зменшення від'ємного значення ПДВ за січень 2012 року на 281827,00грн., в силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 27.03.12р. №0000270700 та №0000310700 є протиправними та підлягають скасуванню.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.
В судовому засіданні 20.09.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 25.09.13р.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС від 27.03.12р. №0000270700 про зменшення бюджетного відшкодування за січень 2012 року на 165890,00грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 82945,00грн., та №0000310700 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у за січень 2012 року на 281827,00грн.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона, і.к. 32785994) за рахунок коштів на утримання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС 2146,00грн.
У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Суддя Котарева Г.М.