Справа: № 2а-1/11 Головуючий у 1-й інстанції: Білик Г.О.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
"05" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Старової Н.Е.
суддів - Чаку Є.В., Файдюка В.В.
при секретарі - Бібко Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Київській області, треті особи: Начальник Головного управління МВС України в Київській області Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області про визнання недійсним наказу та поновлення на роботі, суд -
До Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_2 (надалі - позивач) з позовом до відповідача, в якому просив суд: - визнати недійсним наказ ГУ МВС України в Київській області №799 від 20 жовтня 2008 року в частині звільнення його з органів внутрішніх справ; поновити його старшого сержанта міліції на службі в органах внутрішніх справ, на посаді інспектора ДПС Броварського взводу ДПС при Управлінні ДАІ.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2011 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги, після перерви у судовому засіданні належним чином повідомлений, не з'явився до судового засідання, що не заперечує розгляд справи за його відсутність.
Позивач та його представник заперечував проти апеляційної скарги, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини у справі та вирішено її із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.01.2000 р. позивач прийнятий на службу в органи внутрішніх справ. Станом на листопада 2008 р. мав звання старшого сержанта міліції та перебував на службі інспектором дорожньо-патрульної служби Броварського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.
Відповідно до Наказу ГУ МВС України в Київській області від 09.01.2008 р. за №1 в період з 10 січня 2008 року по 10 лютого 2008 року позивач направлявся для участі у проведенні комплексно - профілактичних заходів до м.Харкова, де здійснював контроль за дотриманням правил дорожнього руху.
22.06.2008 р. прокуратурою Червонозаводського району м. Харкова за скаргою ОСОБА_3 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2008 р. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, кримінальну справу закрито.
Наказом ГУ МВС України в Київській області №799 від 20.10.2008 р. за порушення службової дисципліни, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, порушення вимог ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту, що виявилось у не інформуванні керівництва про факт порушення відносно нього кримінальної справи, у відповідності до підпунктом "є" пункту 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»позивача було звільнено з органів внутрішніх справ.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (зі змінами та доповненнями) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
До спеціальних законодавчих актів належать, зокрема, Закон України «Про міліцію»та Положення про проходження служби, яке визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»від 22.02.2006 року № 3460-ІV (далі по тексту Дисциплінарний статут), під поняттям службової дисципліни слід розуміти дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту, обов'язком осіб рядового і начальницького складу є дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною 1 ст. 14 вказаного Закону передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний наказ був винесений на підставі висновку службового розслідування від 16.10.2008 року, який був складений на основі проведенного службового розслідування за фактом закриття кримінальної справи до інспектора ДПС Броварського взводу ДПС підпорядкованого УДАІ МВС України в Київській області старшого сержанта міліції ОСОБА_2
Однак, в зазначеному висновку службового розслідування не зазначено, які дії позивача привели до порушення норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, так як факт порушення відносно позивача кримінальної справи був загальновідомим і не потребував додаткового інформування керівництва, а не інформування про порушення кримінальної справи відносно робітника ні є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Суд дійшов висновку що наказ №799 від 20.10.2008 р. про звільнення позивача, який не містить умов, на підставі яких він виноситься не можна визнавати таким, що прийнятий у законний спосіб. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 04 липня 2011 року, по спору про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді.
Відповідності до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи не отримані пояснення позивача щодо не інформування керівництва про факт порушення проти нього кримінальної справи, доказів щодо надання можливості позивачу надати пояснення щодо причин не інформування до матеріалів справи не додано.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо порушення відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, без врахування гарантій, наданих працівникові під час застосування дисциплінарної відповідальності, чинним законодавством.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з абзацом 10 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час звільнення позивача не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, не наведено, яка шкода заподіяна таким проступком, не враховано обставини, що сприяли його вчиненню, а також не зазначено про попередню роботу позивача, який за вісім років служби мав позитивні характеристики з роботи.
Разом з тим, колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду з огляду на наступне.
Згідно ст.99 КАС України (в редакції, що була чинною на час звернення позивача до суду першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, ст.233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Позивач звернувся до суду у вказані строки у січні 2009 року.
При цьому ст.233 КЗпП України застосовується у випадку, коли строки звернення до суду не встановлені спеціальними законами (дисциплінарними статутами).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу №799 від 20.10.2008 р. позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «Є»(за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, тобто до позивача застосовано за порушення дисципліни дисциплінарне стягнення звільнення з органів внутрішніх справ, передбачене п.8) ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV. Крім того, згідно наказу ГУ МВС України в Київській області №643 о/с від 18.11.2008 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ОВС області»позивача наказано звільнити з органів внутрішних справ України за ст.64 «Є»(за порушення службової дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України з 19.11.2008 р.
У відповідності до ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Колегія суддів приходить до висновку, що до даних правовідносин застосовується тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Проте, матеріали справи не містять інформації коли позивач був ознайомлений з вищезазначеними наказами.
Судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до розгляду і вирішення справи неповноважним судом.
Так, приймаючи дане рішення суд першої інстанції не врахував положення КАС України, а саме ст.18 цього Кодексу, в якій визначається предметна підсудність адміністративних справ.
Звертається увага на те, що на час розгляду та вирішення даної справи ч.1 ст.18 КАС України передбачала, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. При цьому ч.2 ст.18 КАС України встановлювала, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Суд першої інстанції не врахував те, що саме окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова особа чи службова особа.
Отже, даний спір мав би вирішувати окружний адміністративний суд, а не місцевий загальний суд як адміністративний.
В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати ст.202 КАС України, а саме скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Таким чином, доводи апелянта стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає обґрунтованими, та зазначає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
За таких обставинах, згідно ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню та прийняттю нової постанови, якою позов задовольнити.
Керуючись статтями ст.ст.198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Київській області -задовольнити.
Скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.06.2011 р. та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Київській області №799 від 20 жовтня 2008 року в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ.
Поновити ОСОБА_2 старшого сержанта міліції на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора ДПС Броварського взводу ДПС при Управлінні ДАІ ГУ МВС України в Київській області з 20 жовтня 2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.