Справа: № 2а-4863/11-1012 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
"31" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Старової Н.Е.
суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 13 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 13 травня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (надалі - позивачі) до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області (надалі відповідач або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст. ст. 39, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року, (далі ЗУ№796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не звертались. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 категорії інвалідами ІІ та ІІІ груп безстроково, що підтверджується відповідними довідками, захворювання позивачів пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, перебувають на обліку у відповідача та отримують додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 50, 52, 54 ЗУ № 796-Х11.
У відповідності до ч. 2 ст. 39 ЗУ №796 - в редакції від 1996 року, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються відповідно ч.1 ст.39 ЗУ №796-Х11 на 1 мінімальну заробітну плату.
У відповідності до ч. 2 ст. 39 ЗУ №796 - в редакції від 1996 року, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - в зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються відповідно ч.1 ст.39 ЗУ №796-Х11 на дві мінімальних заробітних плати.
Зазначені обставини, а також те, що позивачі є непрацюючим пенсіонерами відповідачем не оспорюється.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів 3 групи, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 мають право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а ОСОБА_16, ОСОБА_17, , ОСОБА_18 мають право на одержання щомісячної додаткової пенсії 50 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачам пенсії виплачувались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до членів сім'ї померлого годувальника, призначається щомісячна компенсація в разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Всупереч вимог ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем виплачувалася додаткова пенсія ОСОБА_14, ОСОБА_15 у розмірі передбаченому постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836 яка істотно звужує права позивачів.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з зазначеною постановою, та є пріоритетним у застосуванні.
Адміністративні позови було задоволено у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачів права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 39, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 13 травня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.