Справа: № 2а/1007/981/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Білик Г.О.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
"31" серпня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Старової Н.Е.
суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (надалі за текстом позивач) до Управління Пенсійного Фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (надалі за текстом відповідач або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не звертались. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно посвідчення (а.с.8) позивач є інвалідом війни ІI групи, у зв'язку із чим має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (в редакції від 22 грудня 1995 року, яка набрала чинності 02 січня 1996 року) встановлено розміри підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України від 05 жовтня 2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначені норми викладено в новій редакції.
Відповідно до цього Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в таких розмірах: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» цей Закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Вказані норми протягом 2006 - 2012 років змін не зазнавали, неконституційними не визнавались, отже, підлягають застосуванню з часу набрання ними чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, щомісячне підвищення до пенсії позивачу, як інваліду війни II групи, виплачувалося з розрахунку 40% прожиткового мінімуму, встановленому на відповідний рік, тобто в повному обсязі та з урахуванням вимог законодавства.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, а правових підстав для здійснення позивачу перерахунку підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи з врахуванням підвищення на 350% мінімальної пенсії за віком, немає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року - без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.