Справа: № 2а/2370/2151/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньсковська Н.Ю.
Суддя-доповідач: Міщук М.С.
Іменем України
"26" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (далі УПФ або позивач) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Каневі (далі Фонд або відповідач) про стягнення коштів, -
18 червня 2012 року УПФ звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 67 061 грн. 11 коп.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 26 червня 2012 року у задоволенні позову УПФ відмовив.
В апеляційній скарзі про скасування постанови УПФ посилається на те, що відповідно до статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі Закон № 1105-XIV) Фонд повинен відшкодувати УПФ всі виплати, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, у тому числі і витрати на виплату державної адресної допомоги.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії, передбачені постановою Кабінету міністрів України №265 від 26 березня 2008 року (далі постанова КМУ №265), є державними гарантіями непрацездатним громадянам щодо забезпечення належного рівня життя і не відносяться до страхових виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасних випадків, тому відшкодуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків не підлягають.
Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 21 Закону № 1105-XIV Фонд зобов'язаний в установленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, у тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Згідно постанови КМУ № 265, якою передбачено надання щомісячної державної адресної допомоги, дає підстави вважати, що така допомога, як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 постанови КМУ № 265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів, які відповідно до статті 46 Закону N 1105-XIV не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати з виплати державної адресної допомоги.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 6 червня 2011 року (справа N 21-57а11), 20 червня 2011 року (справа N 21-59а11), 14 листопада 2011 року (справа N 21-343а11).
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що вимоги УПФ щодо відшкодування за рахунок Фонду витрат, пов'язаних із виплатою щомісячної державної адресної допомоги є не обґрунтованими, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Денісов А.О.