Справа: № 2-а-4521/11 Головуючий у 1-й інстанції: Малинников О.Ф.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"27" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу УПФУ в Шевченківському районі м. Києва на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії «дитині війни», -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та відповідно до ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабміну України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не в повному обсязі виконав покладений на нього обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати в частині, з огляду на те, що суд першої інстанції при постановлені рішення неправильно визначив період за який необхідно задовольнити вимоги позивача, що призвело до неправильного вирішення питання.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції вбачається, що позивач звернулася до суду 23.09.2011 року.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач звернулася до суду з вимогами про зобов'язання відповідача вчинити дії за період, починаючи з 01.01.2009 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд першої інстанції своєю ухвалою від 20.09.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 11.03.2011 року залишив без розгляду. При цьому, суд не врахував, що позивач про порушення свої прав дізнався з моменту отримання пенсії, яка є щомісячним платежем.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 12.03.2011 року по 22.03.2011 року включно також підлягають залишенню без розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 197, 198, 203, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПФУ в Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову за період з 12.03.2011 року по 22.03.2011 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 12.03.2011 року по 22.03.2011 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.