Справа: № 2-а-2889/11 Головуючий у 1-й інстанції: Зарицька Ю.Л.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
"20" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Грибан І.О., Губської О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити щомісячну додаткову пенсію, -
Постановою Подіського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарги підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- особі, яка має одночасно права на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що він звертався до відповідача з заявою про зміну основного виду державної пенсії, а отже підстав для виплати позивачу основної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»немає.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, професійне захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а отже має право на виплату додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, всупереч вищезазначеним нормам закону позивачу щомісячна додаткова пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року.
Одже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру підвищення пенсії позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розвязання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»№ 745 від 06.07.2011 року.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справі, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-10, 99, 100, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити щомісячну додаткову пенсію -задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області у зв'язку з нарахуванням ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 в повному обсязі недоплачену щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат - скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області у зв'язку з нарахуванням ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 в повному обсязі недоплачену щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 18 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині Постанову Подільського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.