Справа: № 2-а-6945/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
"21" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.,
суддів: Аліменко В.О., Кучма А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2011 року та на додаткову постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії,
У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за останні шість місяців, зобов'язати відповідача виплачувати додаткову пенсію, доплату до пенсії та допомогу протягом дії вказаних норм.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 23.09.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Додаткової постановою Ірпінського міського суду Київської області 12 жовтня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 23.09.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись із постановою та додатковою постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувані постанови та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді -доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін -не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів частково погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії) та непрацюючим пенсіонером, який отримує щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію. Також судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зазначена редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»чинна після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Проте, відповідач всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачував позивачу вказані доплати у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та підвищення до пенсії за проживання на забрудненій території у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі меншому ніж встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.
Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, та є пріоритетним у застосуванні.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був зазначити дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок, виходячи з наступних підстав.
Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На реалізацію наведеного положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06 липня 2011 прийнята Постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у розмірі 5 відсотків (особам, що належать до категорії 4) від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється у розмірі 5,2 гривні (особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії, доплати до пенсії за проживання на забрудненій території державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідному розмірі з 23.07.2011 року -дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.
Таким чином, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії та її виплати позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 23.07.2011 року відсутні.
За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення винесено після 23.07.2011 року, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підлягають задоволенню за період з 23.09.2010 року по 22.07.2011 року.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 23.07.2011 року по 05.09.2011 року, додаткова постанова підлягає скасуванню в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 23.07.2011 року по 12.10.2011 року, з ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2011 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області здійснити перерахунок пенсії та відповідні виплати ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 23.07.2011 року по 05.09.2011 року, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Скасувати Додаткову постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2011 року в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 23.07.2011 року по 12.10.2011 року, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2011 року та додаткову постанову Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.