Справа: № 2-а-7668/11 Головуючий у 1-й інстанції: Тиханський О.Б.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
"20" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі Рогальовій О.В.
за участю представника позивача
та третьої особи -ОСОБА_2 ОСОБА_3
представника третьої особи
ВАТ «БМ Банк» Маєвського А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»на постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_8 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», відкрите акціонерне товариство «БМ Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання недійними правочинів, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання Акту опису й арешту майна земельної ділянки недійсним; про визнання протиправною постанову від 20.09.2010 року відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції в Київській області по виконавчому провадженню №18359252 про призначення експерта ОСОБА_6 для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки позивача; про визнання недійсним Звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»від 18.10.2010 р. за вихідним номером 4434 про експертну грошову оцінку: земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_8; про визнання протиправним Акт переоцінки нерухомого майна -земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_8; Зобов'язати ВДВС Обухівського РУЮ в Київській області усунути вищевказані недоліки, про що повідомити позивача.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Постанову старшого державного виконавця Борискевич А.І. ВДВС Обухівського ЭУЮ від 20.09.2010р. по виконавчому провадженню №18359252 про призначення експерта ОСОБА_6 для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки визнано протиправною. Звіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»від 18.10.2010 р. за вихідним номером 4434 про експертну грошову оцінку: земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_8 визнано недійсною. Акт переоцінки нерухомого майна -земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_8, визнано протиправними. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа -Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
В судове засідання з'явився представник позивача та третьої особи - ОСОБА_2, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
До суду також з'явився представник третьої особи -ВАТ «БМ Банк», який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача та треті особи -ТОВ «Українська експертна група», ПП «Спеціальне підприємство «Юстиція», ОСОБА_6 до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та третьої особи, представника третьої особи -ВАТ «БМ Банк», перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду -скасуванню, а провадження у справі -закриттю з наступних підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
З такими висновками суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 06.02.07р. уклав з ВАТ «БМ Банк»кредитний договір № 394/061207, та договір іпотеки № 394/061207, за яким в заставу кредитору було передано земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 322155400:05:055:0032, площею 0,12 га., яка розташована в АДРЕСА_1.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2009 року по цивільній справі № 2-3450/09 за позовом ВАТ «БМ Банк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_8 стягнуто з ОСОБА_2 та її поручителя ОСОБА_5 солідарно на користь позивача суму заборгованості.
На виконання рішення суду 26.03.2010 року видано ВАТ «БМ Банк»виконавчий лист, відповідно до якого ВДВС Обухівського РУЮ відкрило виконавче провадження № 18359252.
13.09.10р. державним виконавцем ВДВС Обухівського РУЮ складено акт опису й арешту земельної ділянки ОСОБА_2
20.09.2010 р. державний виконавець Борисович А.І. ВДВС Обухівського РУЮ виніс Постанову про призначення експерта ОСОБА_6 по оцінці арештованого майна (земельної ділянки).
Так, із матеріалів справи вбачається, що позивачем, який є стороною (боржником) виконавчого провадження, оскаржуються рішення, дії органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права та свободи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Адміністративного суду України, у Постанові №3 від 13.12.2010р., судам необхідно враховувати, що статтею 383 ЦПК України визначено обмежене коло осіб (тільки сторони виконавчого провадження), які мають право оскаржити рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень у цивільних справах відповідно у порядку цивільного судочинства, а тому спори за зверненням інших осіб на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень належать до юрисдикції адміністративних судів.
Таким чином, оскільки позивач просить визнати неправомірними дії відповідача при виконанні ним судового рішення, постановленого Печерським районним судом м. Києва в порядку ЦПК України, то колегія суддів приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги позивача у частині визнання недійсним звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, поданого ТОВ «Українська експертна група»до відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції, суд першої інстанції виходив з того, що при виконанні рішення Печерського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-3450/09 за виконавчим листом від 26.03.2010 року про стягнення боргу з ОСОБА_8 ВДВС Обухівського РУЮ допущено порушення п. 1 ст. 6, п.п. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження».
З таким висновком колегія суддів не може погодитись та зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Крім того, відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності -органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суб'єкт оціночної діяльності є лише учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу, а тому, вимоги позивача щодо оскарження висновків оцінювача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги третьої особи та закриття провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 157, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»на постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_8 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», відкрите акціонерне товариство «БМ Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_6 про визнання недійними правочинів -задовольнити.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2011 року -скасувати, а провадження у справі -закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.