Справа № 2-а-1399/11/2206
Головуючий у 1-й інстанції: Кучерява А.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
19 вересня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Біла Л.М.
судді: Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання неправомірними дій відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії.
Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29.03.2011 року позов задоволено: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату пенсії інваліду 2-ї групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2 з вересня 2010 року в розмірі 8 мінімальних пенсії за віком відповідно до ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, і здійснювати виплату відповідно до законів.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, а клопотань від сторін про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити задоволити частково, а постанову суду першої інстанції -змінити, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та йому встановлено 2 групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив провести перерахунок і призначення основної та додаткової пенсій, відповідно до розмірів, встановлених ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме встановити основну пенсію в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю - 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач листом №32/м-10 від 08.02.2011 року повідомив про відмову у проведенні перерахунку основної та додаткової пенсії позивачу
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після, виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 вказаного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якими інвалідам 2 групи, віднесеним до І категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані, неконституційними і втратили чинність. У зв'язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, як вірно було встановлено Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області, позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державної пенсії у розмірах, відповідно, 75 % та не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", випливає, що за основу нарахування державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати державну пенсію та додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов'язання відповідача виплачувати пенсію та додаткову пенсію в зазначеному вище розмірі в подальшому.
Так, право позивача на одержання гарантованих державою пенсійних виплат не може бути обмежене у часі, однак, в майбутньому правове становище позивача може бути змінене в результаті зміни обставин, що стали підставою для призначення даного виду пенсії позивачу, так і в результаті якісних змін в законодавстві України. При цьому зобов'язавши відповідача провести перерахунок пенсії позивачу і виплачувати її в подальшому в певному розмірі, суд першої інстанції одночасно обмежив права позивача на подальше збільшення розміру пенсійних виплат в разі настання таких обставин.
Відповідно до ст.99 КАС України, права позивача на одержання підвищення до пенсії, як дитині війни підлягають захисту з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року.
Відповідно до частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За частиною 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи, що Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області спір між сторонами вирішено по суті правильно, однак допущено вищеописані помилки, колегія суддів вбачає за необхідне змінити постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29.03.2011 року.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 2 резолютивної частини постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року викласти наступним чином:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію як інваліду 2-ї групи Чорнобильської катастрофи в розмірі 8 мінімальних пенсії за віком відповідно до ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 10.09.2010 року по 10.03.2011 року, з урахуванням виплачених сум".
Доповнити резолютивну частину постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року абзацом такого змісту:
"Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дунаєвецькому районі Хмельницької області щодо відмови перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними".
В іншій частині постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.
/підпис/ Смілянець Е. С.
З оригіналом згідно:
секретар