Справа: № 2а-3431/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
"20" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Беспалова О.О.,
суддів Губської О.А., Грибан І.О.,
при секретарі Маджар О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу cуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення,-
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження РУ Департаменту САТ ДПА України у м. Києві від 14.11.2011 року № 3784/10/32-323 про анулювання ліцензії; визнати протиправним та скасувати рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у м. Києві від 23.11.2011 року № 260007/32-128/0670 про застосування фінансових санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Апелянт, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрована Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.02.2006 року як фізична особа-підприємець та згідно ліцензії серії АГ № НОМЕР_1, терміном дії з 09.03.2011 року по 08.03.2012 року має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями в павільйоні ПП «ОСОБА_2», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 16).
На підставі договору оренди нежилого приміщення № 20-04 від 20.04.2010 року частиною належного ОСОБА_2 торговельного павільйону користується фізична особа-підприємець ОСОБА_3, яка не має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 11-14).
30.08.2011 року співробітниками Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві в павільйоні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності позивачу, було виявлено факт продажу громадянкою ОСОБА_3 двох банок слабоалкогольного напою «Рево»неповнолітній особі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За фактом виявленого порушення 31.08.2011 року на ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме: ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення правил торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями.
Начальником Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві за фактом виявленого правопорушення направлено на адресу Начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у м. Києві подання від 21.09.2011 року за № 46/7287 про встановлення факту реалізації продавцем в павільйоні ПП «ОСОБА_2»за адресою АДРЕСА_1 слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі.
На підставі вказаного подання Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у м. Києві винесено розпорядження № 3784/10/32-323 від 14.11.2011 року, яким анульовано ліцензію ОСОБА_2 серії АГ № НОМЕР_1 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 9).
Рішенням про застосування фінансових санкцій № 260007/32-128/0670 від 23.11.2011 року до ФО-П ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів -продаж алкогольних напоїв особам, що не досягли 18-річного віку (а.с. 7).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року.
Відповідно до статті 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Статтею 15 Закону встановлено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч. 2 ст. 17 Закону, відповідно до якої, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.
Відповідно до статті 15 Закону порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях є підставою для анулювання ліцензії.
Статтею 15 Закону передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії.
Відповідно до п. 4 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами. Суб'єкт господарської діяльності повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 10 Правил продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред'явлення документа, що засвідчує його вік.
Відповідно до п. 26 Правил під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
Пунктом 29 Правил передбачено, що суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні особи), які мають право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, та їх працівники зобов'язані дотримуватись Законів України "Про захист прав споживачів", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цих Правил, Порядку заняття торгівельною діяльністю і правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108, та інших нормативних документів прямо чи/та побічно регламентуючих торгівельну діяльність. За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
Колегія суддів згодна з висновками суду першої інстанції, що покладення на власника торгового приміщення відповідальності за порушення встановленого порядку реалізації належних йому алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється з метою захисту споживачів від різного роду зловживань в сфері торгівлі та забезпечення дотримання ліцензійних умов.
Посилання позивача на те, що безпосередньо нею продаж слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі не здійснювався колегія суддів вважає недостатнім обгрунтуванням для визнання дій відповідача протиправними.
Так, факт продажу слабоалкогольного напою громадянкою ОСОБА_3 неповнолітній особі жодною зі сторін не оскаржувався.
Отже, позивачем було допущено до реалізації належних йому алкогольних напоїв сторонню особу. Твердження позивача про те, що вона дізналась про факт продажу належного їй товару лише 28.02.2012 року підтверджує те, що позивачем не здійснювався контроль за дотриманням правил продажу належних їй алкогольних напоїв.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. При цьому позивачем не було доведено обгрунтованості заявлених ним вимог
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесені відповідачем розпорядження та є правомірними, оскільки прийняті у межах встановлених повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження, рішення- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.