Справа № 2-а-934/11
Головуючий у 1-й інстанції: Котик Л.О.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
іменем України
"05" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "12" березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 березня 2011 року визнано протиправною відмову відповідача щодо непризначення та невиплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 16.08.2010 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 01.08.2010 року з врахуванням виплат, проведених протягом цього часу.
У апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачка як застрахована особа має право на отримання допомоги по догляду дітьми відповідно до ст. 43 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі - Закон № 2240-ІІІ).
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка перебуває на обліку у відповідача, як застрахована особа, що отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн., а тому на неї поширюється дія ст. 43 Закону України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ .
Згідно статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В період виникнення спірних правовідносин, правова оцінка яким дана в постанові суду першої інстанції, вказані правовідносини регулювались також Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі -Закон № 2811-ХІІ).
Відповідно до пункту 23 Розділу ІІ Закону України від 28.12.2008 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі -Закон № 107-VI), частина перша статті 15 Закону № 2811-ХІІ викладена в такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень";
Пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" викладений у такій редакції:
"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців".
Згідно пункту 24 Закону № 107-VI у Законі № 2240-ІІІ статті 40-44 виключені.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу ІІ Закону № 107-VI. При цьому пункт 23 неконституційним визнаний не був.
Тобто, стаття 43 Закону № 2240-ІІІ є чинною, але також є чинними вказані норми Закону № 2811-ХІІ.
Правові норми Закону № 2811-ХІІ в редакції Закону № 107-VI у часі прийняті пізніше за статтю 43 Закону № 2240-ІІІ, вони повністю узгоджуються з іншими нормативними актами, які визначають порядок сплати допомоги і джерела фінансування цих виплат, а тому, аналізуючи викладені обставини, враховуючи, що законодавством функція виплати допомоги по догляду за дитиною визначена як державна, судова колегія вважає необхідним в даному випадку застосовувати і щодо застрахованих осіб і щодо незастрахованих осіб положення про розмір спірної допомоги, які визначені лише статтею 15 Закону № 2811-ХІІ.
Відповідно до приписів частини другої статті 45 Закону України від 27.04.2010 N 2154-VI "Про Державний Бюджет України на 2010 рік" було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 був затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, за яким допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2010 року -100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
При цьому стаття 15 Закону № 2811-ХІІ діє в редакції Закону № 107-VI.
Перераховані вище норми до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України, що доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги.
Отже, при вирішенні спору підлягають застосуванню положення ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Тому, відповідач у вказаний період правомірно виплачував позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", що фактично становить 130,00 грн.
З огляду на вищенаведене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області задовольнити.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 березня 2011 року скасувати.
В позові ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Ю.Бучик
судді: Г.І. Майор Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано простою кор.:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області вул.Соборна, 23,смт.Володимирець,Рівненська область,34300