Справа № 2-а-789/2011/2214
Головуючий у 1-й інстанції: Воробченко Л.А.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
19 вересня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Біла Л.М.
судді: Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про перерахунок пенсії.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.03.2011 року позов задоволено:
визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальних захист дітей війни", тобто менше 30% мінімальної пенсії за віком;
зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області провести перерахунок та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.09.2010 року по день припинення такого права позивача з урахуванням вже проведених виплат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернувся із письмовою заявою до відповідача про нарахування та виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
Відповідач відмовив позивачу в здійсненні вказаного перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову відсутністю фінансування для забезпечення виплати вказаних надбавок до пенсії.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми права позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
В свою чергу, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що дає підстави зробити висновок про неправомірність виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне вказати на те, що обовязок відповідача щомісячно нараховувати та виплачувати позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування", випливає із наведених вище правових норм, а тому право позивача на отримання такого підвищення в подальшому, як таке, що встановлене законом, додаткового захисту судом не потребує, а відтак вимога про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області щомісячно виплачувати передбачену ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" надбавку до пенсії в розмірі мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування", починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права позивача задоволенню не підлягає.
За таких умов, у випадку часткового задоволення позовних вимог розподіл судових витрат має здійснюватись в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача має бути присуджено 1,70 грн. сплаченого судового збору.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду з підстав: правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області про перерахунок пенсії, - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року викласти наступним чином:
"Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.09.2010 року по 01.03.2011 року з урахуванням проведених виплат."
Абзац 5 резолютивної частини постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року викласти наступним чином:
"Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача."
В іншій частині постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 березня 2011 року залишити без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.
/підпис/ Смілянець Е. С.
З оригіналом згідно:
секретар