Справа № 2-0107/1507/2012
21 вересня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді - Шильнова М.О.
при секретарі - Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Територіальної громади Сімферопольської міської ради про визначення ідеальної частки спадкодавця в спільній сумісній власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Територіальної громади Сімферопольської міської ради про визначення ідеальної частки спадкодавця в спільній сумісній власності на земельну ділянку.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 На момент відкриття спадщини померлій та відповідачам на праві спільної загальної власності належала земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0520 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням Сімферопольської міської ради № 223 від 13.02.1998 року вказана земельна ділянка була передана відповідачам та померлій - ОСОБА_7 в спільну часткову власність, про що було видано державний акт на землю. Оскільки за життя її матері розмір частки кожного співвласника на земельну ділянку не було визначено ні договором, ні рішенням суду, то вона з цієї причини не може прийняти спадщину після смерті матері. В теперішній час вона є єдиною спадкоємицею, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку їй нотаріусом було відмовлено на підставі того, що частка земельної ділянки, яка повинна перейти у спадщину, не визначена. Вважає, що спадкодавцю належало 30/100 часток земельної ділянки, що відповідає частці на домоволодіння, що належить їй. Просить визначити розмір ідеальної частки спадкодавця ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0520 га, яка знаходиться в спільній власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка та представник позивача до судового засідання не з'явились, надали на адресу суду заяви, у яких просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі до судового засідання не з'явились, надали на адресу суду заяви, у яких просили розглянути справу у їх відсутності, проти позовних вимог не заперечували.
Представник відповідача - Територіальної громади Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. серії НОМЕР_1 ( а.с.5).
Після її смерті відкрилася спадщина на частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві спільної часткової власності померлій - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, площею 0,0520 га (а.с. 8-9).
Рішенням Сімферопольської міської Ради № 223 від 13.02.1998 р. вказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в спільну часткову власність, про що було видано державний акт на право власності на землю серії КМ-ІІІ №0000137.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, 29.03.2012 року ОСОБА_1 отримала у спадщину 30/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
З роз'яснень Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 05.04.2012 року вбачається, що позивачці було відмовлено у оформлені права на спадщину за заповітом на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у державному акті про право власності на землю не визначено ідеальну частку земельної ділянки, яка належить кожному власнику (а.с. 10).
Згідно з п. 22-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 10.03.2010 р. Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до статей 1225 Цивільного кодексу України і ст. 131 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної часткової власності здійснюються за договором або законом.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, мають право на її поділ, або на виділення з неї окремої частки.
Поділ земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням його цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель і споруд переходить право власності, на земельну ділянку на якої вони розміщені.
Принцип застосування даної статті викладений в п. 10 Ухвали Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкоємство».
Згідно з абз. 2 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» правило статті 1225 ЦК України свідчить про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди, до них переходить і право власності, або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Необхідно розуміти, що така ділянка переходить у власність, або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спадкодавцю земельна ділянка була надана відповідно до закону, межі земельної ділянки не змінювалися, інші співвласники земельної ділянки не заперечують проти визначення ідеальної части земельної ділянки спадкодавця ОСОБА_7 у відповідності із часткою у будівлях, що становить 30/100 часток.
На підставі ст. ст. 3, 11-16, 358,1225 Цивільного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Територіальної громади Сімферопольської міської ради про визначення ідеальної частки спадкодавця в спільній сумісній власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визначити, що розмір ідеальної частки спадкодавця ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, в праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0520 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ- ІІІ №0000137, виданого 29.02.2000 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 127 т. 1, складає 30/100 часток.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: