04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
24.09.2012 № 5011-73/7753-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Скрипка І.М.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:
відповідача :
не з'явився;
Шелестова Н.Г., довіреність № 1-25 від 18.01.2012;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київмлин»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від 09.08.2012
у справі № 5011-73/7753-2012 (суддя: Баранов Д.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Саливонівський цукровий завод»
до Приватного акціонерного товариства «Київмлин»
про стягнення 17646,45 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Саливонівський цукровий завод» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київмлин» про стягнення 17646,45 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-73/7753-2012 позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київмлин" на користь Відкритого акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" 14 784,86 грн. пені, 2 861,59 грн. 3 % річних., 4285,20 грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Київмлин» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-73/7753-2012 в частині стягнення з відповідача 14 784,86 грн. пені та 4 285,2 грн. судового збору та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 1478,49 грн. пені та 1609,5 грн. судового збору.
Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме господарський суд міста Києва не дослідив доводи відповідача про те, що ПрАТ "Київмлин" протягом тривалого часу працює в умовах жорсткого регулювання цін та реалізує борошно для хлібопекарських підприємств ПАТ "Київхліб" за регульованими цінами.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 № 5011-73/7753-2012 у справі № 5011-73/7753-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2012 прийнято до розгляду справу № 5011-73/7753-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 24.09.2012 о 10:15.
24.09.2012 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
24.09.2012 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
29.08.2011 між ВАТ "Саливонівський цукровий завод" (продавець) та ПрАТ "Київмлин" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 169/п (надалі - договір).
Згідно договору продавець зобов'язався поставити покупцю, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити зерно пшениці 2 класу 700±10%. Орієнтовна вартість всієї партії зерна 1 295 000 грн.
29.08.2011 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно п. 1 якої сторони прийшли до згоди встановити ціну на зерно в розмірі 1850 за тонну. Обсяг поставки пшениця 2 класу 700±10%.
08.09.2011 ВАТ "Саливонівський цукровий завод" на підставі накладних поставило "Київмлин" пшеницю загальною вартістю 1 341 435 грн., що підтверджується журналом поставок зерно продуктів на елеваторі.
Згідно п. 3 додаткової угоди оплата здійснюється на протязі 3 банківських днів з моменту поставки.
З матеріалів справи вбачається, що за отриманий товар відповідач розрахувався платіжними дорученнями № 3064 від 29.08.2011р. на суму 200 000 грн., № 3109 від 30.08.2011р., на суму 200 000 грн., № 4313 від 02.11.2011р. на суму 300 000 грн., № 4346 від 03.11.2011р. на суму 100 000 грн., № 4442 від 09.11.2011р. на суму 541435 грн.
Однак по платіжних дорученнях № 4313 від 02.11.2011р., № 4346 від 03.11.2011р., № 4442 від 09.11.2011р. відповідачем пропущено граничний термін сплати за поставлений товар.
За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, наявний факт наявності прострочення строків оплати по договору у відповідача перед позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2861,59 грн. та пеню в розмірі 14784,86 грн.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).
Згідно п. 5.3 договору у випадку порушення умов вказаних в п. 3.4 покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення від вартості неоплаченої партії зерна.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Саливонівський цукровий завод» є обґрунтованими.
Суд відзначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 861,59 грн. 3 % річних є обґрунтованою, а тому правомірно була задоволена судом першої інстанції повністю.
Проте, при задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Саливонівський цукровий завод» господарським судом міста Києва в частині стягнення пені не було враховано наступне.
ПрАТ "Київмлин" протягом тривалого часу працює в умовах жорсткого регулювання цін та реалізує борошно для хлібопекарських підприємств ПАТ "Київхліб" за регульованими цінами.
Спільним рішенням Київської міської державної адміністрації та Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.01.2005 № 38/2/2р "Про запровадження державного регулювання цін та тарифів на продукцію та послуги монопольних утворень", розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.01.2005, № 39 "Про визначення методів та термінів державного регулювання цін та тарифів на продукцію та послуги монопольних утворень" запроваджено державне регулювання цін і тарифів на товари, роботи та послуги окремих підприємств.
Відповідно до зазначених актів відповідачу встановлено метод державного регулювання цін і тарифів на продукцію, який полягав у декларуванні Головному правлінню з питань цінової політики виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) оптово-відпускних цін на продукти переробки зерна.
З моменту запровадження державного регулювання ціни на борошно, Головним Управлінням з питань торгівлі та побуту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджету міста Києва компенсовано збитків у розмірі 52701500,00 грн.
Однак, на сьогоднішній день загальна сума не компенсованих збитків за 2007 рік, 1 квартал 2008 року та 2 квартал 2008 року складає 43 681,8 тис. грн.
При цьому, враховуючи, що загальна сума поставки зерна по даному договору клала 1341435,0 грн. з яких: 400000,00 грн. (що склало 30% від загальної суми договору) було сплачено в якості передоплати; оплата за придбане зерно проводилась регулярними платежами, по мірі надходження коштів на поточний рахунок скаржника; остаточне погашення заборгованості було добровільно здійснене скаржником протягом менше двох місяців з дати поставки.
До того ж, господарським судом міста Києва було розглянуто та винесено рішення по чотирьом спорам між відповідачем та позивачем, обставини яких є тотожними до даного спору.
Так в своїх рішеннях господарський суд зважав на доводи відповідача та зменшував розмір штрафних санкцій до 50 % від суми штрафних санкцій, що заявлялись позивачем до стягнення. Зокрема, це справи № 5011-14/6613-2012 (суддя Мельник С.М., рішення від 13.06.12р.), 5011-13/6907-2012 (суддя Курдельчук І.Д., рішення від 19.07.12р.), 5011-55/6649-2012 (суддя Ягічева Н.І., рішення від 25.07.12р.), 5011-45/6721-2012 (суддя Балац С.В., рішення від 23.07.12р.)(копії рішень наявні в матеріалах справи).
Таким чином, господарським судом міста Києва при винесенні даного рішення не було враховано доводів скаржника та позиції п. 3.17.4 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
З огляду на викладене вище та з урахуванням позиції п. 3.17.4 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., розмір пені, що заявлявся позивачем до стягнення з відповідача підлягає зменшенню на 50%, в зв'язку з чим дана вимога позивача підлягає задоволенню лише в розмірі 7392,43 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, вимоги Відкритого акціонерного товариства «Саливонівський цукровий завод» підлягають задоволенню частково, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Київмлин» становить 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 25 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київмлин» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-73/7753-2012 скасувати частково.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2012 у справі № 5011-73/7753-2012 викласти в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київмлин" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код: 30523267) на користь Відкритого акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" (08662, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, буд. 1, ідентифікаційний код 00372517) 7392 (сім тисяч триста дев'яносто дві) грн. 43 коп. пені, 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 59 коп. 3 % річних., 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 25 коп. судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.»
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Саливонківський цукровий завод" (08662, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Гребінки, вул. Білоцерківська, буд. 1, ідентифікаційний код 00372517) на користь Приватного акціонерного товариства "Київмлин" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83, ідентифікаційний код: 30523267) 402 (чотириста дві) грн. 37 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 5011-73/7753-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Скрипка І.М.
26.09.12 (відправлено)