Головуючий у 1 інстанції - Бурлаченко О.О.
Суддя-доповідач - Василенко Л. А.
18 вересня 2012 року справа №2а-483/11/0523
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2011 року у справі №2а-483/11/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 13.01.2011 року (а.с.2) звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька (УПФУ в Київському районі м.Донецька), в якому просила відновити строк звернення до суду; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 08.12.2008 року з 01.09.2008 року до 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по день винесення рішення; визнати право на отримання невиплаченої надбавки до пенсії, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року з 22.05.2008 року до 08.12.208 року, з 01.09.2008 року до 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по день винесення рішення; зобов'язати відповідача щомісячно нараховувати та сплачувати доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком довічно.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2011 року у справі позовні вимоги задоволені, а саме, визнано протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачеві щомісячної надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 13.07.2010 року та на весь час дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача здійснити позивачеві нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України за період з 13 липня 2010 року та на період дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (а.с.11).
Відповідач, не погодився з цією постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену постанову скасувати через порушення норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 13-14).
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухала доповідь судді доповідача, вивчила матеріали справи, доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи "діти війни", що підтверджується посвідченням, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Встановлені обставини справи не є спірними.
Спірним є розмір щомісячної допомоги, який нараховується та виплачується позивачеві відповідачем на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-IV) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-ХІІ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зокрема статтею 6 вказаного закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, що встановлено для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час вирішення спірних правовідносин судом першої інстанції, зміни до законодавства, яке регулює спірні правовідносини не приймалися.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з 13.07.2010 року.
Суд першої інстанції допустив помилку, зазначивши про зобов'язання відповідача здійснювати такі нарахування і в майбутньому, оскільки нормами КАС України передбачено захист в судовому порядку тільки порушеного права, а не того, яке може бути порушеним в майбутньому, тому зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Водночас суд першої інстанції помилково вказав, що зазначене підвищення до пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки зазначені виплати здійснюються з коштів Пенсійного фонду України, тому такий висновок суду також підлягає виключенню.
Колегія суддів зазначає, що під час здійснення апеляційного перегляду справи, не врахована ухвала суду першої інстанції від 23 січня 2012 року про роз'яснення постанови Київського районного суду м. Донецька від 11 лютого 2011 року, ухвалену в порядку ст. 170 КАС України, оскільки дана стаття не передбачає вирішення цього питання за ініціативою суду. Крім того, суд першої інстанції вказаною ухвалою фактично змінив судове рішення, що є недопустимим при роз'ясненні судового рішення.
З огляду на викладене колегія суддів вирішила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на час виникнення спірних правовідносин, проте постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через порушення норм процесуального закону.
Керуючись ст.183-2 ч.10, ст. 195, ст. 197 ч.1 п.3, ст. 198 ч.1 п.3, ст. 202 ч.1 п.4 ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 1 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 13 липня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2, починаючи з 13 липня 2010 року підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, з врахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів Л.А. Василенко
М.М. Гімон
А.В. Гайдар