донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.09.2012 р. справа №5006/20/24/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівМарченко О.А. Радіонової О.О., Татенко В.М
за участю представників сторін:
від позивача: Корнєєв Є.І. -довіреність № 01-1114 від 06.04.12р.
від відповідача:Кулемза А.Ю. -довіреність № б/н від 01.09.10р.
від третьої особи:Кулемза А.Ю. -директор;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Горлівської міської ради м.Горлівка
на рішення господарського суду Донецької області
від27.06.2012р.
у справі№5006/20/24/2012 (суддя Огороднік Д.М.)
за позовомВиконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс" м.Горлівка Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс", м. Горлівка
пророзірвання договору
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2012р. у справі №5006/20/24/2012 у задоволенні позову Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс" м.Горлівка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс", м. Горлівка, про розірвання договору - відмовлено.
Виконавчим комітетом Горлівської міської ради, м.Горлівка подана апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, з викладенням таких висновків, що не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не витребувано доказів, необхідних для розгляду справи та не надано належної правової оцінки укладеному відповідачем із третьою особою договору управління майном, наявність якого свідчить про невиконання спірного договору особисто відповідачем.Також, скаржник вважає, що позивачем дотриманий передбачений діючим законодавством порядок розірвання договору.
Позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, а скаргу -без задоволення, про що зазначив у судовому засіданні.
Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечив, про що зазначив у судовому засіданні.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Виконавчий комітет Горлівської міської ради, м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс", м.Горлівка про розірвання договору від 22.03.2010р., укладеного між сторонами на утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій.
Ухвалою господарського суду від 29.05.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс ", м.Горлівка.
Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс", м.Горлівка обґрунтовані тим, що в порушення п.2.4.6 договору, відповідач уклав договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Еергоалекс", відповідно до якого фактично передав функцій утримання житлового фонду останньому. Крім того, позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання передбачені п.2.4 договору щодо надання якісних послуг з утримання житлового фонду. Також позивач посилається на постанову державного виконавця про арешт коштів відповідача, який на думку позивача, накладений на кошти, що є виплатами субсидії та пільг. За таких обставин, позивач керуючись ст.651 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України просить суд розірвати договір.
Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження істотного порушення відповідачем спірного договору.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Так, за результатами конкурсу, який проведений 04.02.2010р., між Виконавчим комітетом Горлівської міської ради, як замовником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс", як виконавцем (відповідач) укладений договір на утримання житлових будинків, споруд і при будинкових територій (далі - спірний договір).
В матеріалах справи міститься протокол №2 від 04.02.2010р. засідання комісії по проведенню конкурсу на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, ремонту та технічному обслуговуванню елементів та обладнання будинків, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Алекс" визнано переможцем конкурсу на обслуговування житлового фонду КП "Западний", вирішено договір з відповідачем укласти на три роки.
Позивачем до матеріалів справи надано конкурсну пропозицію відповідача, копії якої долучені до матеріалів справи.
Як встановлено місцевим судом, результати конкурсу не оскаржувались та є чинними, доказів зворотнього сторонами не надано.
Відповідно до п.1.1. спірного договору замовник доручає виконавцю протягом визначеного цим договором строку надавати послуги з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та проведення розрахунків із споживачами по зазначаних в додатках 1, 2 до цього договору будинкам, спорудам та іншим об'єктам житлового фонду, а виконавець зобов'язується надавати зазначені послуги та проводити розрахунки з власниками, наймачами, орендарями приміщень будинків житлового фонду.
Сторонами підписані додатки №1, 2 до договору, копії яких долучено до матеріалів справи.
Метою договору є забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій для створення мешканцям будинків належних умов проживання згідно з нормативно-правовими актами, а також ведення бухгалтерської, статистичної та іншої, передбаченої законодавством звітності (п.1.2 спірного договору).
Згідно п.1.6 договору, передання майна на утримання не тягне за собою переходу права власності на це майно до виконавця. Власником майна залишається Горлівська міська рада.
Розділом 2 спірного договору передбачені права замовника, зокрема вимагати від виконавця всіляку інформацію, що стосується утримання житлового фонду; на здійснення перевірок фінансово-господарської діяльності виконавця в частині цільового використання бюджетних коштів і коштів споживачів від оплати послуг з утримання житлового фонду при наявності та в межах скарг споживачів (п. 2.1.4, п. 2.1.5 спірного договору).
Згідно з п.2.3.1, п.2.3.2 спірного договору виконавець має право для виконання своїх обов'язків за цим договором самостійно обирати та залучати як субпідрядників інших юридичних та фізичних осіб, залишаюсь при цьому відповідальним перед замовником та споживачами житлово-комунальних послуг за виконання умов цього договору, укладати цивільно-правові угоди з фізичними та юридичними особами усіх форм власності в межах своєї компетенції; отримувати компенсацію за надані відповідно до законодавства окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2.4 спірного договору передбачені зобов'язання виконавця, зокрема ті, на які посилається позивач: вести роботу по укладанню із споживачами, які є власниками кварти, орендарями чи квартиронаймачами у багатоквартирних будинках житлового фонду договори на надання житлово-комунальних послуг (п.2.4.2); не передавати в заставу та не розпоряджатися в будь-який інший спосіб житловим фондом (п.2.4.6); забезпечити щомісячне ведення окремого обліку доходів і витрат на утримання і ремонт житлового фонду в розрізі кожного багатоквартирного будинку (п.2.4.10); забезпечити умов для своєчасного проведення поточного ремонту відповідно до встановлених стандартів, нормативів й правил та забезпечити належну експлуатацію і утримання орендованого майна (п.2.4.12); своєчасно проводити підготовку житлового фонду до експлуатації в осінньо-зимовий період (п.2.4.13).
Згідно з п.3.2 спірного договору, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Строк дії договору з 01.05.2010 до 01.05.2013 (п. 4.1 спірного договору).
Оцінивши зміст даного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, господарський суд дійшов вірного висновку, що укладений правочин за змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статтей 901-907 Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення закріплені в ст.526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.ст.901, 902 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; виконавець повинен надати послугу особисто; у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно зі ст.907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов спірного договору, відповідачем укладені договори з метою обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій, а саме: договір від 01.04.2011р. №14, договір від 01.04.2012р. на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень на внутрішньо будинкових системах центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, електропостачання жилих домів; договір від 01.01.2012р. №24-12ГП на охорону пультом централізованого спостереження; договір від 27.01.2012р. №84 на виконання робіт щодо технічного засвідчення ліфтів; договір від 30.04.2010р. №23; договір від 31.12.2011р. №13 на виконання робіт з профілактичної перевірки димовентляційних каналів згідно графіку; договір від 29.07.2010р. №4646 на постачання електричної енергії; договір від 01.01.2011р. №278 на проведення дератизації, дезінсекції, дезінфекції; договір від 15.09.2010р. на забезпечення житлового фонду тепловою енергією, питною водою та приймання побутових стоків. Також відповідачем до матеріалів справи надано докази виконання вказаних договорів, копії яких долучені до матеріалів справи.
Дослідивши додатки до вказаних договорів, місцевим судом встановлено, що роботи проводились стосовно житлового фонду, переданого позивачем відповідачу в управління.
Крім того, відповідачем до матеріалі справи надано копії паспортів готовності до роботи в опалювальний період будинків, що передані відповідачу в управління; штатний розпис працівників відповідача.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем своїх обов'язків щодо обслуговування та ремонту житлового фонду, його технічного обладнання, надання житлово-комунальних послуг, дотримання санітарного стану прибудинкових територій.
Однак, як вбачається зі змісту договорів від 01.01.2012р. №24-12ГП, від 01.04.2012р., від 31.12.2012р. №13, від 01.01.2012р. №278 платником у вказаних договорах значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс".
Саме ця обставина стала однією із підстав для звернення позивача до суду з вимогою про розірвання спірного договору, оскільки на думку позивача відповідач, уклавши договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс", порушив п.2.4.6 спірного договору.
Відповідач заперечує проти того, що уклавши договір з третьою особою він порушив умови договору та вказує на те, що житловий фонд у розпорядження та у заставу іншим особам не передався та не міг передаватися, оскільки житловий фонд відповідачу не належить.
На вимогу суду першої інстанції, відповідачем надано до матеріалів справи копію договору від 11.07.2011р., укладеного між відповідачем (уставник управителя) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс" (управитель), згідно якого уставник управителя передає управителю на строк, зазначений в цьому договорі майно, а управитель зобов'язується здійснювати управління цим майном в інтересах уставника управління. Вартість майна та його перелік зазначено в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору, відповідач передав третій особі по договору від 11.07.2011р. майно, а саме: комп'ютер, стіл, м'які меблі, шафа, комп'ютер, принтер, САК, каток, повітродувка, відбійний молоток, зарядно-пусковий пристрій, зварювальний апарат, бензопила, вібратор електромеханічний глибинний ручний ИВ-116А, ИВ-117А, кутова шліфмашина, машина шліфувальна кутова ручна, шліфувальний верстат; загальна вартість майна 132800,00 грн.
Додатком №2 до договору сторони погодили винагороду управителя за надання послуг з управління майном у розмірі 4500,00 грн.
Відповідно до додаткової угоди №3 до договору, сторони погодили перелік виключних прав вимоги, які передаються управителю по договору, а саме уставник управителя передає в управління управителю деякі виключні права вимоги, що належать уставнику управителя за договором від 22.03.2010р., а саме: отримувати кошти за надані послуги уставником управителя, з користувачів послуг; проводити розрахунки з власниками, наймачами, орендарями приміщень будинків житлового фонду та постачальниками житлово-комунальних послуг та інші. Кошти, отримані управителем за результатами управління виключними правами вимоги є власністю уставника управителя.
Згідно додатку №5 до договору сторони виклали п.5.1 договору у наступній редакції: "цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.12.2011р.".
30.12.2011р. між відповідачем (уставник управителя) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоалекс" (управитель) укладений договір, відповідно до умов якого уставник управителя передає управителю на строк, зазначений в цьому договорі майно (три роки п.5.1), а управитель зобов'язується здійснювати управління цим майном в інтересах уставника управління.
Під майном в цьому договорі розуміється виключні права і права вимоги що належать уставнику управління за договором на утримання житлових будинків, споруд і при будинкових територій від 22.03.2010р., а саме: отримувати кошти за надані послуги уставником управителя з користувачів послуг; проводити розрахунки з власниками, наймачами, орендарями приміщень будинків житлового фонду та постачальниками житлово-комунальних послуг та інші.
Як встановлено господарським судом, договори, укладені між відповідачем та третьою особою, не оскаржувались, договір від 11.07.2011р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії, а договір від 30.12.2011р. є чинним.
З огляду на викладене, позиція позивача щодо невідповідності вказаних договорів нормам чинного законодавства не доведена належними засобами доказування.
Наразі, дослідивши зміст договорів, укладених між відповідачем та третьою особою, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що відчуження житлового фонду на підставі вказаних договорів не відбулось ані в заставу, ані в іншій спосіб, також не відбулось розпорядження житловим фондом, оскільки згідно вказаних договорів третя особа має право отримувати кошти та проводити розрахунки.
Такими чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов п.2.4.6 спірного договору.
Крім того, позивачем вказується на неправомірне використання відповідачем коштів, які йому перераховуються як компенсація пільг по окремим категоріям громадян. Однак, позивачем не надано жодних доказів в розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в підтвердження вказаних обставин.
Також представник позивача зазначає, що на проведеній виконкомом нараді визнано, що відповідач не готує житловий фонд до опалювального сезону, однак не представив жодних належних доказів в підтвердження цього, як не надав і протокол наради з цього питання ані місцевому суду, ані суду апеляційної інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом доводи позивача про те, що відповідач порушує умови п.2.4.10 спірного договору щодо ведення окремого обліку доходів і витрат на утримання і ремонт житлового фонду не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки відповідач здійснює відповідний облік. Щодо тверджень позивача, що такий облік не відповідає вимогам договору, місцевим судом вірно зазначено, що в договорі сторонами не погоджена чітка форма звіту.
Щодо посилання позивача на порушення умов п.2.4.12 договору, то слід зазначити, що матеріали справи містять докази щодо проведення відповідачем робіт з утримання житлового фонду. В свою чергу позивачем не представлено доказів неналежного виконання цих робіт. Також представник позивача вказує на наявність скарг мешканців будинків, що перебувають на утриманні у відповідача, однак не представив доказів в обґрунтування своїх доводів.
Частиною 3 ст.188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим школи друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 1 ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Одночасно, ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки позивач посилається на відповідні обставини, то обов'язок з доказування істотного порушення договору відповідачем покладається саме на позивача. Наразі, як зазначено вище, позивачем не надано суду доказів на підтвердження зазначеного, тобто істотного порушення відповідачем умов договору на утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій від 22.03.2010р., настання істотної зміни обставин в розумінні ст.652 Цивільного кодексу України, неналежного виконання відповідачем умов наведеної угоди.
Навпаки, як встановлено місцевим судом, відповідач належним чином виконував умови договору щодо утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, укладання відповідачем із третьою особою договору управління майном, не може вважатися істотним порушенням умов договору в розумінні ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, та підставою для розірвання договору.
З огляду на вищевикладене, доводи позивача не підтверджують істотного порушення відповідачем договору на утримання житлових будинків, споруд і при будинкових територій від 22.03.2010р. в розумінні ст.651 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків, що у позовних вимогах позивача щодо розірвання договору на утримання житлових будинків, споруд і при будинкових територій від 22.03.2010р. слід відмовити.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Зокрема, посилання скаржника на те, що приписи ст.194 ГК України та постанови КМУ від 21.07.2005р. №631 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг»є підставами, які дозволяють здійснення дострокового розірвання договору за рішенням суду не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки наведені норми не регулюють порядок розірвання договорів та не містять прямого посилання на можливість розірвання правочину з відповідних підстав. Також апеляційним судом до уваги не приймаються посилання скаржника на те, що судом не витребувано доказів, необхідних для розгляду справи, оскільки дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів вважає їх достатніми для прийняття всебічного та обґрунтованого рішення в контексті розгляду даної справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2012р. у справі №5006/20/24/2012, з мотивів, наведених апеляційним судом, ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами -без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Горлівської міської ради м.Горлівка залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2012р. у справі №5006/20/24/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
У судовому засіданні 18.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписано 21.09.2012р.
Головуючий О.А. Марченко
Судді: О.О. Радіонова
В.М.Татенко
Надруковано: 6 прим.
1 -позивачу;
1 -відповідачу;
1 - третій особі;
1 -до справи;
1 -гос. суду Донецької області;
1 -ДАГС.