"18" вересня 2012 р. Справа № 5023/2264/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Потапенко В.І., суддя Ільїн О.В.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю:
прокурора -не з'явився
представників:
позивача -не з'явився
відповідача - Гримайло Н.Р., довіреність № 5498-5499 від 29.12.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Черноморського транспортного прокурора Одеської області (вх. № 2736 Х/1-44) на рішення господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року у справі № 5023/2264/12
за позовом Чорноморського транспортного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, м. Київ в особі Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", м. Одеса
до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків
про стягнення 54 281,57 грн.
Чорноморський транспортний прокурор Одеської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення з останнього на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" коштів за недоотриману орендну плату по договору оренди б/н від 29.04.1999 р. за квітень та травень 2009 року у розмірі 54281,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що пунктом 3.4 договору оренди нерухомого майна б/н від 29.04.1999 р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін, тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.У зв'язку з тим,що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» була затверджена нова редакція Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна орендодавець- Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" листом від 27.02.2007 р. № 010754 повідомив відповідача про необхідність перегляду розміру орендної плати та укладення додаткової угоди.Прокурор вважає, що внаслідок того, що відповідач не відповів на вказану пропозицію і розмір орендної плати не було переглянуто, позивачем було недоотримано орендну плату за період з квітня по травень 2009 р. на загальну суму 54281,57 грн.
Вказані грошові кошти прокурор вважає збитками у вигляді упущеної вигоди.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що в останній день дії договору оренди б/н від 29.04.1999 р. -29.04.2009 р. сторони склали акт приймання-передачі приміщень з оренди, в якому зафіксували відсутність претензій одна до одної.
Також відповідач вказує на те, що він повністю сплатив орендну плату в розмірі, що передбачений договором б/н від 29.04.1999 р., у зв'язку з чим в нього відсутня заборгованість з орендної плати і зобов'язаня щодо її сплати припинились 29.04.2009 р.
Крім цього відповідач зазначає на те, що прокурор в позовній заяві безпідставно посилається на недоотриману ним орендну плату за договором б/н від 29.04.1999 р. за травень 2009 р., оскільки в цей період договір закінчив свою дію, а тому відсутні підстави для нарахування орендної плати.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року у справі № 5023/2264/12 (суддя Кухар Н.М.) у позові відмовлено повністю.
Чорноморський транспортний прокурор Одеської області із зазначеним рішенням не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує на необґрунтованість посилання господарського суду Харківської області на відсутність заборгованості у відповідача з орендної плати по договору б/н від 29.04.1999 р., оскільки заявлені до стягнення недоотримані грошові кошти по орендній платі, на думку прокурора, не є заборгованістю, а є упущеною вигодою.
Також прокурор вказує на те, що господарський суд першої інстанції неправильно дійшов висновку, що в акті приймання-передачі приміщення з оренди від 29.04.2009 р. зазначено про відсутність у сторін претензій одна до одної щодо виконання зобов'язань по договору, оскільки зазначена в акті фраза «Сторони претензій одна до одної не мають»стосується лише технічного стану приміщень.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти її задоволення заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 135).
Позивач представника для участі в судове засідання не направив, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення ( а.с. 132,134).
Зважаючи на те, що прокурор та позивач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, але не скористались своїм правом на участь в ньому, справа розглядається за їх відсутності за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представника відповідача, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
29.04.1999 р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (позивачем) та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (відповідачем) було укладено договір оренди нерухомого майна б/н строком на 10 років-до 29.04.2009 р. ( а.с. 14-18).
Відповідно до додаткової угоди № 26/04 від 01.07.2002 р. ( а.с. 16-17) розділ 3 "Орендна плата" договору б/н від 29.04.1999р. викладено у новій редакції.
Так, пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.2. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пункт 3.3. договору оренди згідно з вказаною додатковою угодою викладено в наступній редакції: "Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця. 30% від суми місячної орендної плати орендодавець перераховує до державного бюджету".
Згідно з п. 3.4. договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" була затверджена нова редакція Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.
Листом від 27.02.2007 р. № 010754 позивач повідомив Південний регіональний департамент АКІБ "УкрСиббанк" про зміну Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, у зв'язку з чим запропонував звернутися до позивача для перегляду договору в частині розміру орендної плати та укладання додаткової угоди ( а.с 26).
Однак, відповідач не відповів на зазначену пропозицію, у зв'язку з чим прокурор вважає, що відповідачем були порушені вимоги ст. 118 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-V, п. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ та п.п. 8, 13 "Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого розмір орендної плати не було переглянуто і позивачем через це недоотримано орендну плату з квітня по травень 2009 р. в розмірі 54281,57 грн.
У червні 2011 року у Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" була проведена перевірка згідно з планом контрольно-ревізійної роботи апарату КРУ в Одеській області за період з 01.07.2007р. по 31.12.2010р., про що складено акт № 05-19/390 ревізії фінансово-господарської діяльності Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" від 20.06.2011р. ( а.с.27-30).
Перевірка здійснювалась за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2010 р.
В акті ревізії зазначено, що внаслідок непереглядання умов договору оренди щодо визначення розміру орендної плати позивачем було недоотримано грошові кошти за період з 01.07.2007р. по 01.05.2009р. на загальну суму 1014058,07 грн., з ПДВ.
Також в акті зазначено, що заборгованість АКІБ «Укрсіббанк»перед ДСК «ЧМП» по орендній платі згідно з даними бухгалтерського обліку відсутня.
Відповідно до п. 10.1. договору оренди нерухомого майна б/н від 29.04.1999 р., цей договір припинив свою дію 29.04.2009 р.
В останній день строку дії договору сторони склали акт приймання -передачі приміщень з оренди, за яким орендодавець (позивач) прийняв, а орендар (відповідач) передав нежитлові приміщення, які знаходились у тимчасовому користуванні згідно з договором оренди б/н від 29.04.1999р. та перебували на балансі орендодавця ( а.с .20).
У зазначеному вище акті сторони вказали, що приміщення передані у задовільному стані без будь-яких поліпшень, що відповідає стану на момент укладення договору. Також в акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.
Розмір орендної плати є суттєвою умовою договору оренди державного майна (ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»), а тому відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України стосовно цієї умови сторони повинні обов'язково дійти згоди.
Підставою сплати орендної плати є лише умови договору.
Відповідно до ч. 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
В пункті 10. 3 договору сторони встановили, що зміни та доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Будь-які зміни, доповнення, порядок розірвання договору та зміни розрахунку орендної плати повинні бути оформлені додатковою угодою.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Зважаючи на це, господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до чинного законодавства та договору оренди нерухомого майна б/н від 29.04.1999р. передбачена можливість внесення змін до спірного договору виключно за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до договору чи за рішенням суду про зміну умов договору.
Оскільки умови спірного договору в частині розміру орендної плати не було змінено за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди чи за рішенням суду, у відповідача не виникло зобов'язань сплачувати орендну плату в іншому розмірі,ніж передбачений умовами діючого договору.
Зважаючи на наведене, у прокурора та позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення орендної плати в розмірі, який не передбачено умовами договору.
З матеріалів справи зокрема з платіжних доручень на сплату орендної плати (а.с. 64-86), акту ревізії( а.с 27-30), пояснень прокурора ( а.с. 87) вбачається, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання по сплаті орендної плати, в розмірі, що передбачений умовами договору, у зв'язку з чим у нього відсутня заборгованість.
Відсутність заборгованості по орендній платі підтверджує прокурор в зазначених вище письмових поясненнях (а.с. 87) та про це зазначено в акті ревізії (а.с. 87).
Крім цього, як було наведено вище, в акті приймання-передачі від 29.04.2009 р. ( а.с 20) сторони дійшли згоди про відсутність претензій одна до одної.
Таким чином у вказаному акті сторони підтвердили виконання зобов'язань за договором в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Таким чином, зобов'язання за спірним договором, в тому числі по сплаті орендної плати припинилися після 29.04.2009 р. за згодою сторін у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином, а тому відсутні правові підстави для нарахування недоотриманої орендної плати.
Прокурор в апеляційній скарзі необґрунтовано посилається на те, що зазначення в акті приймання-передачі про відсутність у сторін претензій одна до одної стосуються лише технічного стану приміщень.
У вказаному акті не зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної лише стосовно технічного стану приміщень, а тому сторони підтвердили виконання зобов'язань за договором у повному обсязі, у зв'язку з чим зобов'язання за цим договором припинились в повному обсязі після 29.04.2009 р.
Отже у відповідача відсутній обов'язок по сплаті орендної плати в розмірі понад розмір, що передбачений умовами договору, а тому підстави для стягнення заявленої прокурором недоотриманої орендної плати, в тому числі у вигляді упущеної вигоди відсутні.
До того ж прокурор безпідставно посилається на недоотриману ним орендну плату за договором б/н від 29.04.1999 р. за травень 2009 р., оскільки, як було наведено вище, в цей період договір закінчив свою дію, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування орендної плати.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 06 серпня 2012 року у справі № 5023/2264/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанову складено в повному обсязі 21.09.2012 р.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Потапенко В.І.
Суддя Ільїн О.В.