Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" серпня 2012 р.Справа № 5023/3627/12 вх. № 3627/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю
представника позивача - Мар'їної І.О.,
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Публічного АТ "Харківміськгаз", м. Харків
до ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка", м. Харків
про стягнення коштів в сумі 598 081,97 грн.
У серпні 2012 року ПАТ "Харківміськгаз" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 558 597,55 грн., пеню - 32 918,99 грн., 3 % річних - 6 565,43 грн., а також судовий збір в розмірі 11 961,64 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № 132 газ від 01.12.2011 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2012 року о 09:15 год.
У призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, натомість через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає суму основної заборгованості в розмірі 558 597,55 грн. та заперечує проти позову в частині стягнення 3 % річних та суми пені, з тих підстав, що відносно ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" порушено процедуру банкрутства та введено в дію мораторій на задоволення вимог кредиторів, шляхом заборони нарахування неустойки (штраф, пеня), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
Так, 01 грудня 2011 року між ПАТ "Харківміськгаз" (надалі - Постачальник) та ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" (надалі - Споживач) був укладений договір на постачання природного газу № 132 газ (надалі - Договір).
За умовами зазначеного Договору, Постачальник зобов'язався надати послуги з постачання природного газу Споживачу, а останній зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах, визначених Договором.
Відповідно до п. 4.6 Договору, оплата послуг з постачання газу здійснюється Споживачем 100 % авансовими платежами за 10 календарних днів до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2012 року відповідачу були надані послуги з постачання природного газу на загальну суму 558 597,55 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу № 132 від 29.02.2012 року (а. с. 16).
Між тим, відповідач не виконав належним чином взяті на себе за Договором зобов'язання та не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг з постачання природного газу, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за лютий 2012 року в розмірі 558 597,55 грн.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що сума боргу за постачання природного газу в лютому 2012 році в розмірі 558 597,55 грн. відповідачем не погашена, суд вважає що позовні вимоги в частині стягнення основної заборговані є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 32 918,99 грн., з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство № Б 50/120-09 за заявою ТОВ "САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л." про визнання банкрутом ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка".
Так, з моменту прийняття зазначеної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, шляхом заборони:
- стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних санкцій) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Судом встановлено, що на момент розгляду справи провадження у справі про банкрутство відносно підприємства - відповідача триває, а мораторій на задоволення вимог кредиторів не скасований.
За приписами ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, позивачем не враховано вимоги вищазазначеної норми Закону, за якою мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у мотивувальній частині постанови від 17.01.2006 року по справі 11/690 за позовом ВАТ "Дніпроенерго" до ДП "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" про стягнення коштів, зазначивши, що вищевказана норма (ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в ст. 1 цього Закону. Тобто боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання чи неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 32 918,99 грн. не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача, що 3% річних є штрафом, який не підлягає стягненню в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що річні за своєю правовою природою не є штрафними санкціями в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вказаною нормою встановлено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування 3% річних (або інший розмір процентів, що встановлений договором або законом) по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.
Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями відповідача перед ПАТ "Харківміськгаз" є грошова сума, що визначена з урахуванням 3 % річних.
У відповідності до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію поширюється на нараховану позивачем пеню, а сума боргу, з урахуванням трьох процентів річних, як плати за користування коштами, підлягають стягненню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 ГПК України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 11 303,26 грн. Решту витрат зі сплати судового збору в розмірі 658,38 грн. покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ДП "Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 99, р/р 26007333968300 у ПАТ "УкрСібБанк", м. Харків, МФО 351005, код 14315500) на користь ПАТ "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 26009123394001, ПАТ "КБ "Надра", МФО 380764, код 03359552) суму основного боргу в розмірі 558 597,55 грн., 3 % річних - 6 565,43 грн., а також судовий збір в розмірі 11 303,26 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 32 918,99 грн. - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 29.08.2012 р.
Суддя Лаврова Л.С.