79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.09.12 Справа№ 5015/3372/12
Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи
За позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів.
До відповідача: ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м.Львів.
Третя особа на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області, м.Львів.
Про: стягнення 71 943,60 грн.
За участю представників:
Від позивача: Сворень Р. Р. -представник;
Від відповідача: Гулін Ю.О. -представник;
Третя особа на стороні позивача: -не з'явилась;
Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представників сторін.
Суть спору: Позов заявлено Службою автомобільних доріг у Львівській області до ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області про стягнення 71 943,60 грн.
Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 10.08.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 23.08.2012року.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача 71 943,60 грн.
Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача посилається на те, що державною фінансовою інспекцією у Львівській області при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р. було виявлено лише 54 комплекти державних актів на право постійного користування землею на автодорогу «Львів-Шегині», які виготовляв відповідач, хоча фактично оплачено 62 акти.
Також ревізією встановлено, що 52 акти складені після 15.07.08р., не зареєстровані та не заповнені ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах »і його підрозділами.
Позивач вважає, що такі порушення нанесли Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоду (збитки) на суму 62 351,12 грн. яка дорівнює 52 неналежно виконаним актам, та стверджує, що Службою автомобільних доріг у Львівській області зайво оплачено акти на суму 9 592,48 грн.
Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в судових засіданнях.
Зокрема, представник відповідача зазначив, що відповідачем було передано позивачу повний комплект належної якості науково-технічної продукції а саме акти на право постійного користування землею на автодороги Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська, що вбачається з акту здачі-приймання від 20.12.12р. №1, який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.
Також представник відповідача просить суд застосувати позовну давність, оскільки з дня прийняття робіт позивачем, минуло майже 5 років.
Третя особа не забезпечила явки уповноваженого представника в судове засідання, жодних пояснень по суті спору не подала.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
12.12.2007 року між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (підрядник) було укладено договір на надання послуг по виготовленню державних актів на право постійного користування землею №1/443, за умовами якого підрядник зобовязався надати послуги по виготовленню державних актів на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська
Термін здачі робіт по договору -24.12.07р. Вартість робіт по договору -430 000,00 грн. в тому числі 71 666,67 грн. ПДВ.
Відповідно до акту здачі-приймання від 20.12.07р. №1, підрядник передав замовнику проектну продукцію на загальну вартість 430 000,00 грн. В даному акті сторони погодили, що проектна продукція задовольняє умови договору.
Роботи виконані відповідачем позивач оплатив, що сторонами не заперечується.
Державною фінансовою інспекцією у Львівській області при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р. було виявлено лише 54 комплекти державних актів на право постійного користування землею на автодорогу «Львів-Шегині», які виготовляв відповідач, хоча фактично оплачено 62 акти.
Також ревізією встановлено, що 52 акти складені після 15.07.08р., не зареєстровані та не заповнені ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах »і його підрозділами.
Позивач вважає, що такі порушення нанесли Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоду (збитки) на суму 62 351,12 грн. яка дорівнює 52 неналежно виконаним актам, та стверджує, що Службою автомобільних доріг у Львівській області зайво оплачено акти на суму 9 592,48 грн.
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору від 12.12.2007 року №1/443 відповідач виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська, які згідно акту приймання передачі від 20.12.07р. №1 передав позивачу. Даний акт підписаний сторонами без застережень та скріплений печатками сторін
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на результати ревізії проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області з окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області за період з 01.03.05р. по 01.06.12р., якими встановлено, що позивач отримав від відповідача лише 54 комплекти державних актів на право постійного користування землею, хоча фактично оплатив 62 акти.
Також ревізією встановлено, що 52 акти складені після 15.07.08р., не зареєстровані та не заповнені ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах »і його підрозділами.
Позивач вважає, що такі порушення нанесли Службі автомобільних доріг у Львівській області шкоду (збитки) на суму 62 351,12 грн. та стверджує, що Службою автомобільних доріг у Львівській області зайво оплачено акти на суму 9 592,48 грн.
Однак, такі твердження позивача не заслуговують на увагу суду, а результати ревізії проведеної в 2012р. не можуть вважатись належним доказом того, що 20.12.07р. відповідач передав позивачу 54 комплекти державних актів а не 62 з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.2 договору, оплата послуг проводиться згідно актів приймання-здачі наданих послуг, а відтак передача виконаних робіт від підрядника до замовника здійснюється на підставі акту приймання-передачі.
Відповідач, на виконання умов договору, виготовив державні акти на право постійного користування землею на автодорогу Львів-Шегині, Львів-Рава-Руська, які згідно акту приймання передачі від 20.12.07р. №1 передав позивачу. Даний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками.
Суд звертає увагу на те, що умовами договору не передбачена кількість актів на право постійного користування землею, які мав виготовити відповідач, а встановлена тільки їх загальна вартість.
Як вбачається з акту приймання передачі від 20.12.07р. №1, вартість послуг, яка підлягає до оплати становить 430 000,00 грн., що відповідає вартості послуг за умовами договору, а відтак стверджувати, що по даному акту було передано 54 комплекти державних актів а не 62, немає підстав.
Щодо тверджень позивача про неналежне оформлення 52 актів, то такі твердження також не заслуговують на увагу суду, оскільки в акті приймання передачі від 20.12.07р. №1 сторони зазначили, що проектна документація задовольняє умови договору.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд відмовити в позові з підстав пропущення строку позовної давності звернення з позовом до суду.
Відповідно до ст. 863 ЦК України, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.
Як встановлено судом, відповідач передав позивачу земельні акти на право постійного користування землею 20.12.07р. по акту приймання-передачі №1 від 20.12.07р.
Відповідно до ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У запереченнях на відзив відповідача, позивач стверджує, що неналежне виконання зобов'язання та заподіяння шкоди, було виявлено позивачем тільки в червні 2012р. при здійсненні перевірки ДФІ у Львівській області.
Однак, такі твердження позивача спростовуються наступним.
В лютому 2010 року позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про розірвання договору від 12.12.07р. №1/443 та стягнення 430 000,00 грн. (справа №26/29).Ухвалою від 31.08.10р. даний спір залишено без розгляду. Суд оглянув в судовому засіданні дану справу.
В жовтні 2010 року позивач звертався до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача: Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про стягнення штрафу в сумі 86000,00 гривень за неякісне виконання робіт по договору від 12 грудня 2007 року №1/443, та усунення недоліків (справа № 13/167(2010)) . Рішенням суду від 30.11.10р. по даній справі, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 261, 267, 526, 863 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33,34, 43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Служби автомобільних доріг у Львівській області до ДП "Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", третя особа на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Львівській області про стягнення 71 943,60 грн. -відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.12р.
Суддя Запотічняк О.Д.