ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-71/9597-2012 13.09.12
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопмент»
до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
про визнання додаткової угоди недійсною
за участю представників сторін:
від позивача: Король Д.В.
від відповідача: Ткачук О.В.;
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.09.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне підприємство «Іса прайм девелопментс»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(далі - відповідач) про визнання додаткової угоди № 18/076-КР/8 від 18.03.2008 р. недійсною.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту. В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду про надання не відновлювальної кредитної лінії. Позивач вважає, що додаткова угода була підписана посадовою особою товариства з перевищенням повноважень, що тягне за собою недійсність вказаної угоди.
Відповідач проти позову заперечив, покликаючись на те, що статутом позивача на момент укладення спірної угоди було передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради належало, зокрема питання надання голові правління повноважень на укладення договору кредиту. При укладенні договору кредиту загальними зборами було прийнято рішення, якими схвалену цю угоду. Покликається, що у статуті зазначено про укладення договору, а не про внесення змін. Зазначає, що в подальшому угода та зміни до неї виконувались сторонами. Також, посилається на те, що позивачем порушено умови договору, а саме не повернуто кредитні кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. (суддя Нечай О.В.) справу призначено до розгляду.
У зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.08.2012р. справу передано на розгляд судді Баранову Д.О.
Представники позивача у судове засідання 22.08.2012 р. не з'явились, в зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 31.08.2012.
31.09.2012 представники сторін в судове засідання зявились. Представник позивача надав пояснення по суті позову, а представник відповідача свої заперечення. За клопотанням представника позивача, для надання можливості ознайомитись із запереченнями на позов, в судовому засіданні було оголошено перерву до 13.09.2012.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
28.04.2005р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(кредитор) та Закритим акціонерним товариством «Іса Прайм Девелопментс»(назва товариства змінена на Публічне акціонерне товариство «Іса прайм девелопментс»(позичальник) було укладено договір кредиту №18/076-КР.
Відповідно до п. 1.1 договору (з урахуванням внесених змін додатковою угодою №18/076-КР/9 від 27.06.2008р.) позичальнику було надано грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 40 000 000 доларів США зі сплатою 12 % річних, з кінцевим терміном повернення всіх траншів кредиту до 14.05.2014р.
В подальшому сторонами було укладено додаткові угоди до договору №18/076-КР/1 від 16.05.2006р., №18/076-КР/2 від 09.06.2006р., №18/076-КР/3 від 12.09.2006р., №18/076-КР/4 від 13.09.2006 р., №18/076-КР/5 від 26.12.2006р., №18/076-КР/6 від 07.05.2007р., №18/076-КР/7 від 16.05.2007р., №18/076-КР/8 від 18.03.2008р., №18/076-КР/9 від 27.06.2008р., №18/076-КР/10 від 23.04.2010р.
Позивач зазначає, що додаткова угода №18/076-КР/8 від 18.03.2008р. є недійсною, оскільки підписана головою правління товариства всупереч вимогам Статуту, з перевищенням посадових обов'язків, оскільки наглядовою радою товариства не надано голові правління певного обсягу повноважень на підписання вказаної додаткової угоди.
Судом встановлено, що відповідачем було виконано свої зобов'язання за договором (з урахуванням внесених додатковими угодами змін), а саме надано позивачу кредитні кошти у тимчасове користування в розмірі 40 000 000 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи, копіями меморіальних ордерів: №9 від 11.05.2005р. на суму 17 000 000 доларів США, №85-10 від 03.07.2006р. на суму 3 000 000 доларів США, №1 від 13.09.2006р. на суму 10 000 000 доларів США, №28-10 від 08.05.2007р. на суму 5 000 000 доларів США, №28-13 від 31.05.2007р. на суму 5 000 000 доларів США.
Проте, як зазначає відповідач у своєму письмовому відзиві, позивачем порушено умови Договору, а саме не повернуто кредитні кошти.
Згідно ст. ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як вбачається з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, що регламентується положеннями Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р.).
Як вбачається з п. 18 Статуту Закритого акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс», затвердженого загальними зборами, протокол №27/01-06 від 27.01.2006р. до виключної компетенції наглядової ради належить: надання голові правління повноважень на укладання від імені товариства угод про кредитування, договорів іпотеки, застави незалежно від суми кредиту і вартості застави або іпотеки, підписання інших угод і договорів та будь-яких інших документів, пов'язаних з цим.
Відповідно до п. 1 протоколу №1-25-12/06 засідання Наглядової Ради ЗАТ «Іса прайм девелопментс»від 25.12.2006р. вирішено надати голові правління товариства Башенко О.Б. відповідні повноваження для підписання договору з АКБ «Укрсоцбанк»на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 40 000 000 доларів США.
Згідно з п. 2 Протоколу №1-18-04/07 засідання Наглядової Ради ЗАТ «Іса прайм девелопментс»від 18.04.2007р. вирішено надати право голові правління товариства Башенку О.Б. на укладання відповідних договорів (угод) та підписання інших необхідних документів, пов'язаних з внесенням змін до кредитного договору №18/076-КР від 28.04.2005р.
Суд зазначає, що у вказаному пункті Статуту зазначено, що до виключної компетенції наглядової ради належить надання голові правління повноважень на укладання від імені товариства перелічених документів. В свою чергу додатковою угодою фактично було внесено зміни до кредитного договору, згода на укладення яких надана наглядовою радою товариства, як це передбачено Статутом.
З огляду на вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що додаткова угода №18/076-КР/8 була підписана посадовою особою, а саме головою правління Башенко О.Б. з перевищенням службових обов'язків, так як жодних обмежень з приводу внесення змін до кредитного договору наглядовою радою не відображено у статуті позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідно до ч. 1 п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»N02-5/111 від 12.03.1999р. наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає
Судом встановлено, що оспорювана додаткова угода №18/076-КР/8 від 18.03.2008р. була в подальшому схвалена позивачем, оскільки 23.04.2010р. між сторонами було укладено додаткову угоду №18/076-КР/10 до договору за умовами якої, несплачені позичальником проценти, які були нараховані за користування кредитом за договором за період з березня 2009р. по березень 2010р. в сумі 5 293 333,36 доларів США, а також проценти, які будуть нараховані позичальнику за користування кредиту за договором за період з квітня 2010р. по травень 2010р. в сумі 813 333,34 доларів США підлягають сплаті 04.06.2010р.
Таким чином, позивачем вчинено дії, які свідчать, що останнім визнано дійсність попередніх додаткових угод, а саме оспорюваної додаткової угоди №18/076-КР/8 від 18.03.2008р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено, що при підписанні оспорюваної угоди голова правління товариства діяв всупереч наданим йому повноваженням та не доведено, що дана угода суперечить положенням ст. 203 ЦК України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Баранов Д.О.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.09.2012р.