ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
17.09.12 Справа № 28/5014/1618/2012
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Дрожановій О.В., розглянувши матеріали за позовом
Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня», м. Алчевськ
до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Алчевськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна фінансова інспекція в Луганській області, м. Луганськ
про стягнення 48 631 грн. 75 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Пожогін Ю.О. - юрисконсульт, - довіреність № 97 від 10.01.2012, П'ятакова Т.І. - начальник юридичного відділу, - довіреність № 2491 від 15.08.2012, Бучко О.М. - головний бухгалтер, - довіреність № 2571 від 22.08.2012;
від відповідача - Драчова М.С. - начальник юридичного відділу, - довіреність № 4 від 11.05.2012.
від 3-ї особи: головний державний фінансовий інспектор відділу інспектування у соціальній сфері Державної фінансової інспекції - Жаркова І.І., довіреність № 9156 від 07.09.2012
суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 48 6321 грн. 75 коп., виявлених внаслідок ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Луганській області.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погодився з позовними вимогами, оскільки підприємство відповідача не порушує права та законні інтереси позивача. Сторонами у справі в період з 01.01.2009 по 31.12.2011 були укладені договори № 8 на водопостачання та водовідведення, за умовами яких обсяг кількості води на щомісячні та річні потреби розраховуються позивачем та узгоджуються з відповідачем на підставі нормативів, чинних правових норм та Правил, які регламентують витрати питної води. Рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради депутатів від 08.10.1998 № 643 затверджені норми витрат питної води по м. Алчевську, на підставі яких позивачем розраховувався щорічний об'єм необхідної кількості води. Сторонами при укладанні договорів досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, тому вони є укладеними.
У відзиві, наданому суду 17.09.2012, відповідач зазначає про те, що визначений позивачем спосіб захисту права (стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів), не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Крім того, позивач посилається у позові на ст. 22 ЦК України, в той час як ніяких належних доказів спричинення відповідачем збитків позивач не надав. Також, на думку відповідача, позивач не навів фактів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків; твердження позивача про те, що ним надмірно сплачені бюджетні кошти, не має документального підтвердження. Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки при розрахунках за надані послуги позивачем приймались рахунки та підписувались акти виконаних робіт без зауважень.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.08.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державну фінансову інспекцію в Луганській області (м. Луганськ, вул. Магнітогорська, 2).
Третя особа у поясненні, наданому суду 17.09.2012, зазначила, що за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 відповідачем в порушення Будівельних норм та правил «Внутрішній водопровід і каналізація будівель»СНіП 2.04.01-85 під час розрахунку потреби води враховано кількість води для потреб обслуговуючого персоналу, внаслідок чого було завищено розрахункову кількість спожитої води. Всього за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 відповідачем зайво пред'явлено до відшкодування, а позивачем оплачено за неспожиті 2710,8 куб.м. води та стоків на загальну суму 48 631 грн. 75 коп.
В судовому засіданні 10.09.2012 у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.09.2012. Рішення суду приймається у судовому засіданні 17.09.2012.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Підставою свого позову позивач зазначає те, що між сторонами у справі 02.01.2009, 28.01.2011 укладені договори №8 на водопостачання та водовідведення.
За умовами договору № 8 від 02.01.2009 постачальник (відповідач) надає послуги абоненту (позивачу) з централізованого водопостачання по зовнішнім інженерним мережам водопроводу, які знаходяться на балансі постачальника до вводу у приміщення.
За умовами п. 4.6 договору абонент зобов'язаний щомісячно сплачувати рахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод.
Згідно п. 6.1 абонент сплачує постачальнику за спожиту воду та скиди згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради № 619 від 15.07.2008: водопостачання за 1 кв.м. -16 грн. 14 коп., водовідведення за 1 кв.м. -1 грн.80 коп.
Даний договір набуває чинності з 01.01.2009 та діє по 31.12.2009. Договір може бути пролонгований на наступний рік, якщо до закінчення терміну дії даного договору не надійде заява однієї із сторін про його розірвання.
За умовами договору № 8 від 28.01.2011 постачальник (відповідач) надає послуги абоненту (позивачу) з централізованого водопостачання по зовнішнім інженерним мережам водопроводу, які знаходяться на балансі постачальника до вводу у приміщення.
За умовами п. 4.6 договору абонент зобов'язаний щомісячно сплачувати рахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод.
Згідно п. 6.1 абонент сплачує постачальнику за спожиту воду та скиди згідно тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Алчевської міської ради № 619 від 15.07.2008: водопостачання за 1 кв.м. -16 грн. 14 коп., водовідведення за 1 кв.м. -1 грн.80 коп.
Даний договір набуває чинності з 28.01.2011 по 31.12.2011. Договір може бути пролонгований на наступний рік, якщо до закінчення терміну дії даного договору не надійде заява однієї із сторін про його розірвання.
Додатковою угодою від 01.10.2011 сторони до договору № 8 від 28.01.2011 внесли зміни щодо вартості наданих послуг. Так, за водопостачання за 1 кв.м. позивачу слід сплатити 13 грн. 98 коп., водовідведення за 1 кв.м. -1 грн. 50 коп.
Додатковою угодою від 01.11.2011 до договору № 8 від 28.01.2011 сторонами узгоджені наступні тарифи: за водопостачання за 1 кв.м. - 13 грн. 98 коп., водовідведення за 1 кв.м. -1 грн. 55 коп.
У період з 01.03.2009 по 30.11.2011 позивач здійснював оплату наданих послуг на підставі виставлених відповідачем рахунків.
Державною фінансовою інспекцією в Луганській області з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків позивача було проведено зустрічну звірку відповідача за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 та встановлено, що відповідачем було зайво пред'явлено до відшкодування позивачу 48 631 грн. 75 коп., про що зазначено в довідці зустрічної звірки від 19.03.2012 № 04-21/041«з»та в акті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 № 04-21/14 від 23.03.2012.
Позивач в позові посилається на те, що згідно п. 6.4 договорів кількість поданої води оформлюється двостороннім актом за даними приладів обліку або розрахунків. Відповідно до п. 1.2 договорів обсяг кількості води на щомісячні та річні потреби розраховується абонентом та узгоджується постачальником на підставі нормативів, чинних правових норм та Правил, які регламентують витрати питної води. Отже, при відсутності приборів обліку для розрахунків обсягів спожитої води повинні бути застосовані Будівельні норми та правила «Внутрішній водопровід і каналізація будівель»СНіП 2.04.01-85 додаток 3 (далі -Норми).
Згідно з вимогами додатку 3 норма споживання води на добу найбільшого водоспоживання водоспоживачем -лікарнею (з санітарними вузлами, наближеними до палат) складає 200 л на одне ліжко, в інфекційних лікарнях - 240 л на добу на одне ліжко та для поліклінік і амбулаторій - 15 л на добу на одне відвідування.
При цьому, як зазначено позивачем у позові, всупереч вищевказаних норм, якими передбачено, що норми витрат води встановлені для основних споживачів (в даному випадку 1 ліжко та 1 відвідування) і включають всі додаткові витрати (обслуговуючим персоналом, душовими для обслуговуючого персоналу, відвідувачами, на прибирання приміщення тощо), до оплати за воду розраховувалися та пред'являлися витрати води для потреб обслуговуючого персоналу. Внаслідок чого за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 зайво оплачено позивачем за спожиті воду та стоки 48 631 грн. 75 коп. Оплата проводилася за рахунками, які були пред'явлені постачальником -відповідачем.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до відповідача про стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 48 6321 грн. 75 коп., виявлених внаслідок ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Луганській області, згідно ст. ст. 224, 229 ГК України, ст. ст. 22, 526, 610, 611, 632, 1212 ЦК України.
Ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Суд на підставі зібраних доказів у справі дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Так, у спірний період між сторонами існували договірні відносини з приводу послуг з водопостачання та водовідведення (договори № 8 від 02.01.2009, 28.01.2011).
Згідно п. 1.2 договорів обсяг кількості води на щомісячні та річні потреби розраховуються абонентом та узгоджуються з постачальником на підставі нормативів, чинних норм та Правил, регламентуючих витрати питної води. Кількість стічних вод, що надходять до каналізації прирівнюється 100 відсоткам одержаної води від усіх джерел (а.с. 31-45, том №1).
Позивач надав відповідачу складені ним розрахунки споживання води по Комунальному закладу «Алчевська центральна міська лікарня»на 2009 рік (а.с. 13, том № 2), 2010 рік (а.с. 14, том № 2), 2011 рік (а.с. 15, том № 2), які відповідачем, за його твердженням, були прийняті до виконання.
Доказів того, що ці розрахунки були якимось чином дійсно узгоджені відповідачем згідно чинних нормативів згідно п. 1.2 договорів, відповідач не надав.
У зазначених розрахунках позивач зазначив кількість необхідної йому води по корпусам та відділенням як згідно ліжкомісцям, так і додатково по 25 л. на обслуговуючий персонал.
Відповідач при визначенні обсягів спожитої позивачем води при відсутності водолічильника (коли водолічильник не був встановлений взагалі або деякий час не працював) нараховував плату за надані послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням помилково зазначених позивачем окремих обсягів води та стоків на обслуговуючий персонал, яка не повинна нараховуватися, оскільки Будівельні норми та правила «Внутрішній водопровід і каналізація будівель»Сніп 2.04.01-85 (далі -Норми) примітка 1 передбачають, що норми витрат води та стоків встановлені для основних споживачів та включають усі додаткові витрати (обслуговуючим персоналом, душовими для обслуговуючого персоналу, відвідувачами, на прибирання приміщень і т.п.).
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він розрахував кількість спожитої води та стоків в період відсутності водолічильників у корпусах та відділеннях позивача саме за даними позивача, наведеними у вищезазначених розрахунках позивача та відповідно до рішення виконавчого комітету Алчевської міської ради № 643 від 08.10.1998, яким затверджені норми витрат питної води (а.с. 124-126, том № 1), п. 30 якого передбачає витрати 25 л на добу для обслуговуючого персоналу громадської будівлі, оскільки це суперечить вказаним вище Будівельним нормам і Правилам 2.04.01-85.
Корпуси та відділення позивача не можуть бути віднесені до «громадських будівель», оскільки ці Норми (п. 6) прямо передбачають норми витрат води та стоків для лікарень, в т.ч. залежно від санітарних вузлів (загальні чи приближені до палат), інфекційних відділень; ці норми включають в себе згідно примітки 1 всі додаткові витрати, наведені вище (в т.ч. на обслуговуючий персонал).
Таким чином, відповідач неправомірно завищив обсяг спожитої позивачем води у спірному періоді, внаслідок чого зайво отримав кошти в сумі 48 631 грн. 75 коп. Відповідач не оспорює дані позивача, наведені у його розрахунку, стосовно зазначеного позивачем періоду, впродовж якого у позивача на його об'єктах -корпусах та відділеннях був відсутній водолічильник (позивач надав відповідні акти вводу лічильника в експлуатацію, їх зняття та опломбування, а.с. 14-48, том №2).
Суд приймає до уваги також той факт, що відповідач погодився з розрахунком третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної фінансової інспекції в Луганській області, який доданий до довідки зустрічної звірки № 04-21/041«з»від 19.03.2012, яка була складена під час проведення планової ревізії в Комунальному закладі «Алчевська центральна міська лікарня»з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з відповідачем за період з 01.03.2009 по 01.12.2011 (а.с. 17, том № 1).
Цей розрахунок має назву «Зведена таблиця щодо розбіжностей в спожитій Комунальним закладом «Алчевська центральна міська лікарня»воді»(а.с. 20, том №1); таблиця складена по об'єктам позивача та підписана з боку відповідача начальником відділу реалізації Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». Сама довідка, в якій зазначено про завищення вартості спожитої позивачем води внаслідок порушення СНіП 2.04.01.-85, через що позивачем зайво сплачено відповідачу 48 631 грн. 75 коп., підписана начальником та головним бухгалтером підприємства відповідача. Таким чином, під час проведення зустрічної звірки відповідач погодився з наведеними у розрахунках до зведеної таблиці (а.с. 21-30, том № 1) даними про кількість робочих днів, періодом відсутності лічильників, вартістю спожитої води.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Такою вимогою позивача є претензія № 1850 від 19.06.2012, направлена відповідачу, в якій позивач пропонував відповідачу повернути кошти у сумі 48 631 грн. 75 коп.
Не приймаються судом доводи відповідача про те, що визначений спосіб захисту права (стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів) не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Позивач, звертаючись з позовом, послався, зокрема, на ст. 1212 ЦК України, якою передбачено що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Заявлені у позові вимоги, а саме стягнення надмірно сплачених коштів відповідають приписам ст. 1212 ЦК України, оскільки дані кошти належать позивачу і набуті відповідачем безпідставно. Таким чином, позивачем вірно визначений спосіб захисту його порушеного права.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою суду від 28.08.2012 розгляд справи було відкладено на 10.09.2012 о 10 год. 30 хв. В той же час при комп'ютерній верстці ухвали від 28.08.2012 у п. 3 резолютивної частини ухвали допущено описку, замість: «Розгляд справи відкласти на 10.09.2012 на 10 год. 30 хв.»вказано «Розгляд справи відкласти на 28.08.2012 на 10 год. 00 хв.». За таких обставин, дана описка на підставі ст. 89 ГПК України підлягає виправленню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня»до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»про стягнення 48 631 грн. 75 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Алчевськ, вул. Філатова, 19, ідентифікаційний код 03340073, на користь Комунального закладу «Алчевська центральна міська лікарня», м. Алчевськ, вул. Леніна, 4а, ідентифікаційний код 02006969, надмірно сплачені кошти у сумі 48 631 грн. 75 коп., судовий збір у сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.
3. Виправити описку, допущено у п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Луганської області від 28.08.2012, вказавши речення «Розгляд справи відкласти на 10.09.2012 на 10 год. 30 хв.»замість речення «Розгляд справи відкласти на 28.08.2012 на 10 год. 00 хв.».
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 24.09.2012.
Суддя І.В. Семендяєва