ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
20.09.12 Справа № 4/5014/2242/2012
Розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит",
м. Свердловськ Луганської області
про стягнення 11 555 грн. 00 коп.
Суддя Старкова Г.М.
секретар судового засідання: Макаренко В.А.
за участю представників сторін :
від позивача - Федорова О.А., довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;
від відповідача -Будянський О.Ю., довіреність № 23-28д від 26.01.2012.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 11555 грн. 00 коп. за неправильно зазначену маси вантажу у вагоні № 64196470 відправленому 16 квітня 2012 року ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за накладною №50577758.
Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 19.09.2012 № 2130, зданого у судовому засіданні 20.09.2012, позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у відзиві та просить суд у задоволенні позову відмовити. Даний відзив на позовну заяву судом розглянутий та залучається до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.09.2012 надав заяву про зменшення розміру штрафу від 19.09.2012 №2132, якою просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, посилаючись на те, що підприємство відповідача перебуває у складному фінансовому становищі, завантаження не завдало матеріальних збитків та загрози залізничному руху. Надане клопотання про зменшення розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу судом задоволене.
На виконання вимог ухвали господарського суду Луганської області від 06.09.2012 №4/5014/2242/2012 представник позивача у судовому засіданні 20.09.2012 надав лист від 20.09.2012 №412/1021, в порядку ст.22 ГПК України, з наступними документами: телеграма-відповідь заступника начальника станції Довжанська від 14.06.2012 №289; запит Ясинуватської дирекції залізничних перевезень на станцію Довжанська; копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказані документи судом розглянуті, задоволені та долучаються до матеріалів справи.
На ухвалу господарського суду Луганської області від 06.09.2012 у справі №4/5014/2242/ 2012 від начальника станції Довжанська Донецької залізниці надійшов до суду лист від 14.09.2012 № 598, яким повідомив, що вагон № 68406750 за накладною №49916448 контрольне переваження на станції Довжанська Донецької залізниці не проходив. Даний лист долучається до матеріалів справи.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем та відповідачем докази на підтвердження своїх доводів, суд
Так, 02 квітня 2012 року зі станції відправлення Довжанська Донецької залізниці на станцію призначення Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці за перевізним документом, а саме: накладною № 49916448 ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»(відповідач) відправило вантаж -вугілля антрацит у вагоні № 68406750, одержувач -ТОВ «Портинвест лоджистик».
На станції призначення Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці 04.04.2012 при переважуванні вагона на вагонних 150-тонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49916448 не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні №68406750.
На станції призначення Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці було проведене контрольне переваження, що підтверджується випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, і встановлено наступне:
- у вагоні № 68406750 в накладній № 49916448 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто- 80350 кг, нетто- 56150 кг, тара -24200 кг, що на 12850 кг менше, ніж вказано у накладній.
За даними фактами складено комерційний акт БН № 720985/55 від 04.04.2012 (а.с. 10).
Контрольне переважування проводилось на справних повірених 150-тонних вагонних тензометричних вагах. В технічному та комерційному відношенні вагон справний, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 60-70 см, навантаження рівномірне по всій площі вагону, вантаж маркований двома подовжніми смугами, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.
За невірно зазначену в накладній масу вантажу, позивач, відповідно до ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України, нарахував штраф на суму 11555 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 23.05.2012 №101/6/287, яка залишена відповідачем без задоволення .
Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.
Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон №68406750 є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Згідно пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася.
Отже, переважування маси вантажу вагона № 68406750 проводилось на станції Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці на справних повірених 150-тонних вагонних тензометричних вагах, що підтверджується комерційним актом БН №720985/55 від 04.04.2012.
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правила складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акта БН №720985/55 від 04.04.2012 (а.с.10) контрольне переважування вагона № 68406750 проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Перевіркою було виявлено наступне:
- у вагоні № 8406750 в накладній № 49916448 вказана маса вантажу нетто 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає брутто- 80350 кг, нетто- 56150 кг, тара -24200 кг, що на 12850 кг менше, ніж вказано у накладній.
За даними фактами складено комерційний акт БН №720985/55 від 04.04.2012, який відповідач не оскаржив та не оспорив (а.с. 10).
Переважування проводилось на справних повірених 150-тонних вагонних тензометричних вагах . В технічному та комерційному відношенні вагон справний, люка закриті, завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 60-70 см., навантаження рівномірне по всій площі вагона, вантаж маркований двома подовжніми смугами, маркування не порушено. Слідів крадіжки та втрати вантажу не виявлено.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11) зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України (457-98-п). Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується комерційним актом БН №720985/55 (а.с. 10).
Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 3-кратна провізна плата за всю відстань перевезення/, а саме:
- провізна плата вагона № 68406750 в накладній № 49916448 -2311 грн. 00 коп.
Сума штрафу складає 11555 грн. 00 коп.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Тобто наведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49916448, у зв'язку з чим, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно усних пояснень представника відповідача контрольне переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника не проводилася. Щодо контрольного переваження вантажу за спірною накладною на станції вантажовідправника представник відповідача ніяких пояснень не надав.
Згідно листа начальника станції Довжанська Донецької залізниці від 14.09.2012 №598, яким повідомив, що вагон № 68406750 за накладною № 49916448 контрольне переваження на станції Довжанська Донецької залізниці не проходив.
Отже, позивачем на станції призначення Маріуполь-Порт (експорт) Донецької залізниці було проведене контрольне переваження маси вантажу, яке проводилося на справних повірених 150-тонних вагонних тензометричних вагах, що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній та масу вантажу, а не обов'язок. Також, відповідно до п. 3.15. роз'яснень Президії Вищого господарського Суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) при застосуванні статті 118 Статуту залізниць штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.
У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору. Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.
Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи
В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведених вище накладних.
Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.
Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться тяжкому фінансовому стані, підприємство відповідача є підприємством вугільної промисловості. Підприємство відповідача -ПАТ"Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" внесено до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно- енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-У1 зі змінами та доповненнями. Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року - фінансові результати від звичайної діяльності підприємство відповідача є збитковим, тому суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір штрафу до 6933 грн. 00 коп. (2311,00 грн.х3).
У стягненні решти суми слід відмовити.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, у зв'язку з чим задовольнити позов частково у розмірі 6933 грн. 00 коп. з покладенням судових витрат на відповідача.
Суд вважає, вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню частково з віднесенням на відповідача, у відповідності із ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору.
У судовому засіданні 20.09.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.551, 908 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. ст. 22, 24, 44, 49, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», кв. 50 років Жовтня, буд. 21, м. Свердловськ Луганської області, код ЄДРПОУ 37596090 на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, код ЄДРПОУ 25905191, штраф у розмірі 6933 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Повне рішення складено і підписано -24.09.2012.
Суддя Г.М. Старкова