04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
08.08.2012 № 42/301
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Лобаня О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання Криворотько В.В.,
за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 08.08.2012 року
розглянувши матеріали апеляційної скарги
публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року
у справі №42/301 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс»
треті особи 1) Київська міська рада
2) Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація
3) Київська міська державна адміністрація
4) комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»
про стягнення 940 707,33 грн., -
встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі
№42/301 провадження у справі в частині стягнення 274 893,65 грн. боргу, 22 601,64 грн. інфляційних втрат та 2 238,11 грн. 3% річних припинено. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі №42/301 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Треті особи не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзиви на апеляційну скаргу відповідача, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року у справі №42/301 прийнято апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» до провадження та призначено її до розгляду на 09.07.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року розгляд справи №42/301 відкладено на 30.07.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року розгляд справи №42/301 відкладено на 08.08.2012 року.
07.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі №42/301 без змін, а скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» без задоволення.
Представники позивача у судових засіданнях надали пояснення, якими підтримали доводи викладені в скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити.
Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти доводів викладених позивачем в скарзі і просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представники третіх осіб в судові засідання 09.07.2012 року, 30.07.2012 року та 08.08.2012 року не з'являлись, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08.08.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо припинення провадження у справі в частині стягнення 274 893,65 грн. боргу, 22 601,64 грн. інфляційних втрат, 2 238,11 грн. 3% річних та відмови в задоволенні в іншій частині позову у зв'язку з наступним.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.10.2006 року між ВАТ «АК «Київводоканал» (далі - постачальник) та ТОВ «Житловик-Плюс» (далі - абонент) було укладено договір №06963/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за №165/374 (далі - правила), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1.1. договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування.
Відповідно до п. 3.1 правил користування розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування та місцевих правил приймання (п. 2.1.4 договору).
Відповідно до п. 2.1.7. договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги.
Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги - доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів (п. 2.2.1. договору).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Як стверджує позивач, на виконання умов укладеного між сторонами договору ним було надано послуг відповідачеві за період з 01.03.2007 року по 01.03.2008 року на загальну суму 774 365,94 грн. (646 528, 66 грн. - борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 1-1382 для потреб холодного водопостачання та 127 837, 28 грн. - борг за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 1-51382 для потреб гарячого водопостачання), інфляційних втрат у розмірі 49 869,01 грн. та 3% річних у розмірі 5 246,14 грн., а відповідачем, всупереч умов договору, несвоєчасно здійснено оплату послуг наданих позивачем.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, умовами договору не регулюється постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за абонентським номером 1-51382, що є підставою для відмови в позові у вказаній частині.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27 червня 2008 року, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.
Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.
Так, колегія суддів, звертає увагу на те, що балансоутримувачем теплових пунктів та трубопроводів гарячого водопостачання є АЕК «Київенерго» на підставі рішень Київської міської ради, зокрема, від 02.12.1999 року №141/643, від 21.10.1999 року №75/577, від 23.03.2000 року №73/794, від 02.11.2000 року №64/1041, від 21.12.2000 року №129/1106, від 21.12.2000 року №128/1105, від 07.02.2002 року №258/1692, від 26.04.2007 року №474/1135 та розпорядження Київського міського голови від 07.08.2000 року №494.
Тобто, теплові пункти (котельні) не знаходяться на балансі позивача та не перебувають у його віданні, на спростування чого позивачем доказів суду не надано, а тому вимоги останнього про оплату послуг гарячого водопостачання не підлягають задоволенню.
Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом правомірно та обґрунтовано відмовлено позивачеві у позові щодо стягнення з відповідача суми боргу оплати послуг постачання та відведення питної води, що використовується на підігрів гарячої води на підставі договору №06963/2-01 від 06.10.2006 року.
Водночас, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем включено до суми боргу заборгованість відповідача за період з 01.03.2007 року по 01.07.2007 року у розмірі 274 893,65 грн. боргу, 22 601,64 грн. інфляційних втрат та 2 238,11 грн. 3% річних.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача за вказаний період за надані послуги водопостачання та водовідведення вже була предметом розгляду у справі №6/634.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2008 року у справі №6/634 у позові ВАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ «Житловик-плюс» про стягнення 4 347 384,73 грн. відмовлено.
Відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Отже, враховуючи рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2008 року у справі №6/634 та керуючись п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що провадження у справі №42/301 в частині стягнення 274 893,65 грн. боргу, 22 601,64 грн. інфляційних втрат та 2 238,11 грн. 3% річних за надані послуги водопостачання та водовідведення у період з 01.03.2007 року по 01.07.2007 року підлягає припиненню.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, позивач, посилаючись на поданий ним розрахунок, стверджує, що згідно зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу за спірним договором №06963/2-01 від 06.10.2006 року в період з 01.08.2007 року по 01.03.2008 року вартістю 1 041 080,59 грн.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням знижки у розмірі 55 720,82 грн. та перерахунку у сумі 2 245,32 грн. та 3 891,89 грн., здійснені позивачем, відповідач повинен був сплатити позивачеві 979 222,56 грн. (1 041 080,59 грн. - 55 720,82 грн. - 2 245,32 грн. - 3 891,89 грн.) вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення за спірним договором.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку позивача, відповідачем за спірний період було сплачено 1 076 161,92 грн.
Таким чином, оскільки відповідачем сплачено 1 076 161,92 грн., а сума заборгованості складає 979 222,56 грн., то, відповідно, вказане свідчить про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за спірним договором.
Поряд з наведеним, слід зауважити, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем строків оплати послуг з водопостачання та водовідведення у відповідності до умов договору №06963/2-01 від 06.10.2006 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Отже, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що провадження у справі №42/301 в частині стягнення 274 893,65 грн. боргу, 22 601,64 грн. інфляційних втрат та 2 238,11 грн. 3% річних за надані послуги водопостачання та водовідведення у період з 01.03.2007 року по 01.07.2007 року підлягає припиненню, а решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.
Таким чином, рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі №42/301 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» без задоволення.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі №42/301 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2012 року у справі №42/301 залишити без змін.
3. Справу №42/301 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.