"13" вересня 2012 р. Справа № 5016/1438/2012(6/101)
м. Миколаїв
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколївобленерго", 1. 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40; 2. 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, м.Миколаїв, пр.Миру, 62-а
про: стягнення з відповідача боргу за перевищення договірних величин в сумі 5085,00 грн.
Суддя Ткаченко О.В.
Від позивача: Штокало О.В., дов. № 01/33-36 від 30.12.2011року
Від відповідача: Старчеус О.С., дов. № 3210 від 30.12.2011 року
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва боргу за перевищення договірних величин в сумі 5085,00 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 5085,00 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в обґрунтування зазначає, що згідно ст.ст. 8, 13 Закону України "Про оборону України", ст.ст. 1, 3, 12, 15 Закону України "Про Збройні Сили України" КЕВ м. Миколаєва є державною установою, призначеною для виконання завдань пов'язаних з забезпеченням оборони України. У відповідності до ст.1 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" майно, матеріальні та грошові засоби ЗС України є державною власністю, а відповідно ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" фінансування ЗС України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. З урахуванням зазначеного Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва фінансується виключно з державного бюджету України. Посилаючись на ст.22 Бюджетного Кодексу України, відповідач вказує, що головним розпорядником бюджетних коштів можуть бути виключно міністерства, які отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України та доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечують управління бюджетними асигнуваннями. Згідно сумісної директиви від 09.12.2005 р. Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/4/1837 та Головного КЕУ №303/18/2050 та листа начальника Південного територіального КЕУ від 27.12.2005р. (про прийом Квартирно-експлуатаційними відділами міст від військових частин основних фондів (споруд та будівель) на бухгалтерський облік та забезпечення військових частин з 01.01.2006р. комунальними послугами) на КЕВ м. Миколаїв було покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Миколаївського гарнізону, в межах бюджетних асигнувань, на підставі кошторису. Кошторис КЕВ м. Миколаїв передбачає лише виділення коштів на оплату активної та реактивної електроенергіі в межах встановлених лімітів, що споживається військовими частинами. Окрім того Відповідач вказує, що КЕВ м. Миколаєва, як бюджетна установа МО України, не може, в порушення бюджетного законодавств, брати на себе зобов»язання щодо витрачання бюджетних коштів, які не передбачені її кошторисом. Зазначає, що КЕВ м. Миколаїва є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок держави, і тому несвоєчасне виконання зобов'язання відбулося з причини несвоєчасного фінансування, і скрутного фінансового становища в державі тому та на підставі ст. 233 ГК України просить суд зменшити розмір нарахованої неустойки до 500 грн.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 06.09.2012 року оголошувалась перерва.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
13.01.2012 року між ПАТ "Миколаївобленерго" та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва укладений договір № 44/1461 про постачання електричної енергії (далі -Договір № 44/1461) у відповідності до умов якого позивач надає послугу з постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 392,0 кВт., а відповідач оплачує позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об»єкту відповідача визначається додатком № 8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін». Приєднана потужність у точках підключення становить 392,0 кВт (п. 1.1. Договору № 44/1461).
Пунктом 2.1 Договору зазначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до п. 2.3.3 та п. 2.3.4 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачеві вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
У відповідності до п. 9.4. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до п 3 ст 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2012 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
За умовами Додатку № 1 сторони встановили, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді(п. 3 додатку № 1 до Договору). Споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутись до Постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням, щодо можливості та обґрунтованості такого коригування не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви, шляхом надсилання споживачу повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтованої відмови у здійсненні коригування. (п. 4 додатку № 1 до Договору).
Пунктом 5 додатку № 1 до Договору встановлено, що у разі перевищення договірних величин споживання електроенергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про електроенергетику».
Пунктом 7 додатку № 1 до Договору сторони обумовили, що Додаток № 1 є невід'ємною частиною договору та має силу на строк дії договору.
Положеннями вказаних додатків сторони погодили, що гранична величина споживання споживача у березні 2012 року склала -4870 кВт.г.
Фактично ж споживач у березні 2012 року спожив електроенергії - 46344 кВт.г., що підтверджується відповідним актом за використану електричну енергію (а.с. 20), рахунком позивача № 44/1461/4 та повідомленням про перевищення договірної величини споживання електроенергії від 03.04.2012 року № 04-23/2-3130(а.с. 21). Обсяг спожитої відповідачем понад договірну величину електроенергії у березні 2012 року склав 5474 кВт.г.
В зв'язку з цим, на підставі додатків №№ 1, 1а до Договору, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну граничну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості та у березні 2012 року склав 5085,73 грн.
У відповідності до вимог ПКЕЕ, постачальником був виставлений відповідачеві рахунок № 41/1461/4 (а.с. 21) який був отриманий відповідачем 10.04.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач рахунок № 41/1461/4 не сплатив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за перевищення договірної граничної величини споживання електричної енергії.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов"язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про електроенергетику", споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Оскільки саме внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання на березень 2012 року, у позивача виникає право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, яка є видом відповідальності, і, в результаті застосування якої, для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ.
Згідно ч. 3. ст. 83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов»язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов»язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Приймаючи до уваги виконання відповідачем основного зобов»язання, з урахуванням ступеню вини та майнового стану відповідача та те, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету України, також зважаючи на не доведення позивачем наявності у нього збитків у зв'язку із перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання, на підставі ст.233 ГК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в березні 2012 року до 508,57 грн.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з врахуванням того, що відповідач є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету України, також у зв»язку з не доведенням позивачем наявності у нього збитків у зв'язку із перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 508,57 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва (м.Миколаїв, пр.Миру, 62-а, код 08029523, р/р 35218001002746 у Головне управління Державної Казначейської Служби України в Миколаївській області, МФО 826013) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколївобленерго" (1. 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40; 2. 54055, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 94, код 23399393, п/р 260303011353 в МОУ АТ "Державному ощадному банку України", МФО 326461) заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 508,57 грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 18.09.2012 р.
Суддя О.В.Ткаченко