ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
17.09.12 Справа № 26/5014/2079/2012
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні системи", м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства „Свердловський машинобудівний завод", м.Свердловськ Луганської області
про стягнення заборгованості за договором №СЛг-0825 від 05.05.2011 в сумі 83919 грн. 14 коп., пені в сумі 6393 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 1547 грн. 69 коп., інфляційних нарахувань в сумі 83 грн. 92 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -представник за довіреністю Гуринець В.О., довіреність №9510 від 13.09.2012;
від відповідача -не прибув.
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №СЛг-0825 від 05.05.2011 в сумі 83919 грн. 14 коп., пені в сумі 6393 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 1547 грн. 69 коп., інфляційних нарахувань в сумі 83 грн. 92 коп.
Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14582543 місцезнаходженням відповідача є: вул.Заводська, б.1, м.Свердловськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.
Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Приватним акціонерним товариством „Інформаційні комп'ютерні системи" (виконавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Свердловський машинобудівний завод" (замовник, відповідач) 05.05.2011 був укладений договір №СЛг-0825 з додатковими угодами, за умовами якого виконавець за завданням замовника зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених договором виконати роботи з проектування системи відеоспостереження (надалі-проектні роботи), використовуючи своє обладнання та матеріали, виконати роботи з монтажу та пусконалагодження системи відеоспостереження згідно з затвердженим сторонами проекту, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи в порядку, встановленому даним договором і сплатити виконавцю вартість робіт на умовах цього договору (п.1.1, п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору загальна вартість робіт встановлюється в специфікації, яка підписується обома сторонами, є невід'ємною частиною договору і складається з вартості проектних робіт та монтажних робіт, у т.ч. вартість проектних робіт складає 1601 грн. 08 коп., а вартість монтажних робіт з урахуванням вартості змонтованого обладнання складає 118283 грн. 40 коп.
У п.2.2 договору сторони домовились, що замовник здійснює оплату за договором в наступному порядку: аванс в розмірі 100% від загальної вартості проектних робіт, що складає 1601 грн. 08 коп. сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами договору (п.2.2.1); аванс в розмірі 28636 грн. 89 коп., крім того ПДВ (20%) 5727 грн. 38 коп. сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами договору (п.2.2.2); остаточна оплата загальної вартості робіт в сумі 71266 грн. 85 коп., крім того ПДВ 14253 грн. 37 коп., всього 85520 грн. 22 коп. сплачується замовником протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт (п.2.2.3).
Згідно п.2.3 розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі рахунків шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця. У платіжних дорученнях повинно бути посилання на номер даного договору.
За умовами п.5.1 договору замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, які відповідають умовам договору та оплатити виконавцеві вартість виконаних робіт.
Відповідно до п.6.1 договору у випадку порушення замовником строків оплати замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
В п.9.2 договору сторони визначили строк його дії.
До договору між сторонами була узгоджена та підписана специфікація (а.с.14-15), в якій сторони визначили найменування/комплектність робіт та їх ціну.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач своєчасно та у повному обсязі виконав необхідні роботи, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт №СЛг-12323-Опл від 15.07.2011 (а.с.19) та №СЛг-12068 від 19.12.2011 (а.с.20-21), які підписані сторонами, на загальну суму 119884 грн. 48 коп.
Також, позивачем на виконання умов п.2.3 договору були виставлені відповідачу відповідні рахунки (а.с.22, 23).
Відповідач в свою чергу, умови договору виконав частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 83919 грн. 14 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами по справі договір №СЛг-0825 від 05.05.2011 за своєю правовою природою є договором підряду, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В п.2.2.3 договору сторони встановили строк для оплати виконаних робіт -протягом 5 банківських днів, який відповідачем не дотриманий.
Факт виконання робіт позивачем підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт №СЛг-12323-Опл від 15.07.2011 (а.с.19) та №СЛг-12068 від 19.12.2011 (а.с.20-21), які підписані сторонами, та виставленими відповідачу рахунками (а.с.22, 23).
Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №СЛг-0825 від 05.05.2011 в сумі 83919 грн. 14 коп. та про її задоволення.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 27.12.2011 по 26.06.2012 в сумі 6393 грн. 68 коп., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк поставлену продукцію не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.6.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення замовником строків оплати замовник виплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.
Як було встановлено судом при розгляді справи і підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.37-40), 07.11.2006 було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, про що зроблений відповідний запис. Разом з винесенням ухвали про банкрутство відповідача було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На час винесення рішення по справі №26/5014/2079/2012 відповідач знаходиться у процедурі санації.
Частиною 4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не розповсюджується на стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, тому позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за період з 27.12.2011 по 07.08.2012 в сумі 1547 грн. 69 коп. та інфляційні нарахування за період з січня 2012 року по червень 2012 року в сумі 83 грн. 92 коп., які і підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не надав.
У судовому засіданні 17.09.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. Позов Приватного акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні мережі" до Відкритого акціонерного товариства „Свердловський машинобудівний завод" задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Свердловський машинобудівний завод", вул.Заводська, б.1, м.Свердловськ Луганської області, код 00177945, на користь Приватного акціонерного товариства „Інформаційні комп'ютерні мережі", вул.Смоленська, б.31-33, м.Київ, код 21670779 заборгованість у сумі 83919 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 83 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 1547 грн. 69 коп., судовий збір у сумі 1711 грн. 02 коп., видати наказ позивачу.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання рішення: 24.09.2012.
Суддя С.С. Єжова