Справа № 2-2062/11 провадження 2/2110/46/12
Іменем України
14.09.2012 р. Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.
при секретарі Височиній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комерційний банк "Приват Банк" про захист прав споживача та визнання заяви на отримання кредитної картки недійсним правочином, -
Позивач за первинним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 16.07.2007р. відповідно до укладеного договору № б/н ОСОБА_1 від ПАТ КБ "Приват Банк" отримала кредит у розмірі 2500 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала у зв'язку з чим станом на 31.03.2011 року виникла заборгованість в сумі 2565,62 долари США. Просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом про захист прав споживачів в якому посилається на те, що відповідач порушив Закон України «Про захист прав споживачів», так як послуги, та спосіб їх подачі Банком не відповідають вимогам зазначеного Закону. Видавши валютний кредит, Банк надав продукцію, яка містить значний ризик для її майна, так як не маючи доходу в доларах США, вона значно ризикує не мати змогу віддавати кредит, що неминуче призводить до втрати власного майна, в такий спосіб ввівши її в оману стосовно небезпеки, яка їй загрожує, що з боку Банку безумовно є нечесною підприємницькою практикою. Банк не попередив її, що його послуги, зважаючи на їх ціну (вартість), явно не задовольнятимуть її інтереси і вимоги, та не попередив, що вартість кредиту може істотно зрости, ніж це очікувалось під час укладення правочину. Вважає вищенаведене є достатньою підставою для визнання Договору недійсним. Крім того ніякого Договору між нею та Банком підписано не було, оскільки спірна Заява не містить умов або правил, які б регулювали відповідальність Банку, Договір в цілому, суперечить п. 9 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вважає вчинений правочин з оформлення кредитної картки нікчемним, оскільки в момент його укладання недотриманні вимоги правомірності правочину передбачені ст.203 ЦК в зв'язку з чим просить визнати недійсним (нікчемним) укладений правочин, а саме Заяву від 16.07.2007р. на отримання кредитної картки Visa Gold клуб та стягнути з Відповідача на її користь судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача за дорученням Зайченко К.С. підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. В задоволенні зустрічних позовних вимог просила відмовити за безпідставністю, оскільки при укладенні договору було дотримало всі передбачені законодавством істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами і прийняті ними як обов'язкові умови договору. Крім того заявила про застосування строку позовної давності, як самостійної підстави для відмови в позові
Представники ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги за зустрічною позовною заявою, просили суд їх задовольнити та стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» 2356,80грн. витрат за проведення судово-екномічної експертизи, витрати по оплаті судового збору в сумі 120 грн. Позовні вимоги за первісним позовом визнали частково та не заперечували стягнення з них суми боргу відповідно до висновку експертизи.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, висновки судово-економічної експертизи встановив такі обставини і відповідні їм правовідносини:
16.07.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості за кредитним лімітом може здійснюватися як шляхом внесення коштів на картку Клієнтом, так і списанням банком коштів з дебетної карти без зазначення номера. (а.с.57-58).
Підтвердженням укладеного між сторонами кредитного договору є заява позичальника від 16.07.2007 року з підписом клієнта, «Умови надання банківських послуг».
Перед підписом клієнта в заяві зазначено: «Ознайомилась і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлень у письмовому вигляді. Банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати Кредитний ліміт».
В п. 1.1 «Умов надання банківських послуг» зазначено, що Дані Умови та правила надання банківських послуг визначають умови, за якими ПАТ КБ «ПриватБанк» пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, зазначені в заяві та Пам'ятці Клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином, Клієнт зазначає свою згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.( Пам'ятка клієнта оформлюється та є невід'ємною частиною договору тільки у випадках оформлення та видачі платіжної картки за кредитною схемою.)
Пунктом 3.1 визначено, що для надання послуг Банк відкриває Клієнту Картрахунки, видає Клієнту картки, їх вид і термін дії визначено в Заяві та у Пам'ятці клієнта, підписанням яких Клієнт і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, зазначена у розділі «Відмітки Банку» Заяви.
Факт надання банком грошових коштів за кредитним договором і їх отримання позичальником не заперечується.
Згідно з доданими до заяви «Тарифами ПАТ КБ «Приват банк» за надання послуг з користування кредитною картою» (а.с.59-61) розмір щомісячних платежів складає 7% від заборгованості.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору позивач не сплачувала кредит, згідно умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 31.03.2011 року відповідно до висновку судово-економічної експертизи заборгованість становить 1747.31доларів США (що еквіваленто 13961 грн), яка підлягає стягненню з позивальника.
Зустрічний позов про визнання недійсними умов та правила надання банківських послуг, тарифів ПАТ КБ «Приватбанк» за надання послуг по користуванню кредитною карткою задоволенню не підлягає з наступних підстав
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 639 ЦК України - Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. За ст. 632 ЦК України ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається , за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ) , то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася , та сплати належних йому процентів.
Зі змісту кредитного договору № б/н від 16.07.2007 року вбачається, що умови укладеного кредитного договору не суперечать положенням ч. ч. 2, 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». При укладенні договору було дотримало всі передбачені законодавством істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін. На підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з Умовами кредитування є заява позичальника з підписом про те, що він ознайомлений та згодний із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. В заяві позичальника від 16.07.2007 року він погодився, з тим, що заява разом із умовами і правилами надання банківських
Так, відповідно до п. 1.1. «Умов надання банківських послуг», Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином, Клієнт зазначає свою згоду, що Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг ( а.с. 11-12).
Підписуючи заяву від 16.07.2007р ОСОБА_1 погодилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлень у письмовому вигляді.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачу ОСОБА_1 була надана вся необхідна переддоговірна інформація та інформація , передбачена «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168,тобто в повному обсязі.
З огляду на вказане вище, суд вважає, що позивач був належним чином обізнаний про всі істотні умови Кредитного договору, погодився з ними, підписавши їх.
Укладаючи кредитний договір в іноземній валюті, позичальник приймала на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мала будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Щодо підвищення процентної ставки, то Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року, який ЦК України було доповнено ст.1056-1, набрав чинності з 10.01.2009 року.
Згідно п.3.5 Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року №168 банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.
Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки НБУ та нестабільність курсової політики.
У відповідності до ч.3 ст.5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше та регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, суд вважає, що посилання представника ОСОБА_1 , щодо недійсності «Умови та правил надання банківських послуг», тарифів ПАТ КБ «Приватбанк» за надання послуг по користуванню кредитною карткою є необґрунтованими та безпідставними.
Суд також не може прийняти до уваги доводи представника ОСОБА_1 з приводу того, що фактична заборгованість перед позивачем за кредитом складає 969,44 долари США та непроцентна складова штрафу в сумі 62,81 долари США підлягає скасуванню, оскільки висновками судової економічної експертизи спростовуються ці доводи, так як чітко визначена фактична заборгованість ОСОБА_1
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності,допитавши експерта, суд приходить до висновку, що оскільки за існуючими між сторонами договірними правовідносинами банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, які останній повернув не в повному обсязі, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості є обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню в сумі визначеної експертом. Доводи відповідача про відсутність у нього з банком договірних зобов'язань є безпідставними, оскільки підписавши заяву від 16.07.2007 року, відповідач погодився з тим, що заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складає кредитний договір, отже позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсними умов та правила надання банківських послуг, тарифів ПАТ КБ «Приватбанк» за надання послуг по користуванню кредитною карткою є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Зі змісту ст. 79 ЦПК України вбачається, що витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до судових витрат.
Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» при зверненні з позовом до суду було сплачено 204,22грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Оскільки вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково (на 68%), то з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню (204,22 + 120 * 68%) 220,46 грн. судових витрат. Оскільки в задоволенні зустрічного позову повністю відмовлено, то судові витрати ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10,11,15, 60, 79,88, 208-210, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 610-612, 627, 639, 1050 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів». суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" заборгованість станом на 31.03.2011р. за кредитним договором б/№ від 16.07.2007р., який складається із заяви позичальника та Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою в розмірі 1747,31 долари США, що на дату розгляду справи еквівалентно 13 961(тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одна гривна).
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити за необґрунтованістю.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" про захист прав споживача та визнання заяви на отримання кредитної картки недійсним правочином -відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" судові витрати в розмірі 220грн. 46 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд міста Херсона шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
20.09.2012
Суддя Войцеховська Я.В.