№ 0827/1787/12
пр.0827/2-1031/12
19 вересня 2012 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Суркової В.П,
при секретарі Рубановій О.О.,
за участю представника
позивача -адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Ренесанс Життя»про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» (надалі - ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»), Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Ренесанс Життя»(надалі - СК ПрАТ «Ренесанс Життя») про визнання кредитного договору недійсним та відшкодування моральної шкоди, який у процесі розгляду справи уточнювала.
В обґрунтування позову зазначила, що 10.06.2010 року уклала з відповідачами кредитний договір та договір страхування № GP- 2134614, за яким одержала кредит на споживчі потреби у розмірі 6300 грн. Через кілька днів у неї змінились особисті та сімейні обставини та відпала необхідність в отриманні та користуванні грошима за кредитним договором. У червні 2010 року вона звернулась до відділення банку з заявою про дострокове погашення кредиту, 29.06.2010 року з метою повного виконання своїх зобов'язань перед банком здійснила платіж в сумі 6710,06 грн. Після цього вважала, що свої зобов'язання перед банком виконала у повному обсязі, однак восени 2011 року почала отримувати листи від банку з погрозами та вимогами виконати свої зобов'язання за кредитним договором. Крім того, на її телефон та на телефон її сусідів надходять дзвінки від працівників банку з погрозами та вимогами сплатити кредит, що стало причиною погіршення стану її здоров'я, була змушена лікуватися стаціонарно. Такі дії працівників банку завдають їй душевні страждання та негативно впливають на її репутацію та добросусідські відносини, тобто є приниженням її честі та гідності. Зазначеними діями працівників банку їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 20 000 грн.
Посилаючись на те, що зміст кредитного договору суперечить вимогам законодавства, просила визнати кредитний договір недійсним, стягнути з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»на її корись 410 грн. 06 коп. як безпідставно набуті кошти в порядку двосторонньої реституції, у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 20 000 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі. При цьому представник позивачки адвокат ОСОБА_1 пояснила, що підставою для визнання кредитного договору недійсним є недотримання письмової форми, а саме: договір не підписаний СК ПрАТ «Ренесанс Життя». Крім того, ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»не мав права укладати договір страхування від імені СК ПрАТ «Ренесанс Життя»та у своїх інтересах. Зазначила також, що договором не передбачено дату прийняття пропозиції банком.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Від представника ПАТ «Банк Ренесанс Капітал»надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності та письмові заперечення проти позову (а.с. 55,71,82-85,88).
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши інші докази, які є у справі, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судом встановлено наступне.
10 червня 2010 року між ОСОБА_2 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», а також між ОСОБА_2 та СК ПрАТ «Ренесанс Життя»від імені та за рахунок якого на підставі агентського договору діяв АТ «Банк Ренесанс Капітал», було укладено кредитний договір та договір страхування № GP-2134614, за умовами якого позивачка отримала кредит у розмірі 8341,20 грн., у тому числі 6300 грн. -на споживчі потреби, 2041,20 грн. -на оплату договору страхування, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника та меморіальним ордером № 204511 від 10.06.2010 року (а.с. 20, 21, 24, 27-41,87).
Відповідно до п. 2.5.4 кредитного договору, позичальник має право достроково виконати свої зобов'язання за кредитним договором на умовах, ним встановлених.
Згідно з п.2.6.3 кредитного договору дострокове повернення кредиту здійснюється у наступному порядку:
а) позичальник звертається до представника банку за адресою банку або будь-якого з кіосків з метою розрахунку заборгованості за кредитом, (включаючи проценти, нараховані на суму кредиту, що достроково погашається, а також суму комісії за обслуговування кредиту, розраховану на повний місяць, в якому здійснюється дострокове погашення) та оформлення письмової заяви на дострокове погашення кредиту за встановленою банком формою, яка має бути надана банку не менше, ніж за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати дострокового погашення;
б) банк здійснює розрахунок заборгованості позичальника за кредитом;
в) позичальник, у відповідності до зробленого банком розрахунку, забезпечує не пізніше дати, що передує даті дострокового погашення, перерахування на рахунок банку сум грошових коштів, достатніх для погашення кредиту, сплати нарахованих до дати дострокового погашення процентів, сплати суми комісії, що розраховується за повний місяць, в якому відбувається дострокове погашення, інших належних до сплати платежів згідно з кредитним договором.
Відповідно до п. 2.6.4 кредитного договору, виключно у випадку виконання позичальником всіх умов вказаних в п.2.6.3 кредитного договору, банк в дату дострокового погашення, визначену у заяві, здійснює дії по погашенню заборгованості в порядку, передбаченому п.п. 2.4.3, 2.4.4 кредитного договору. В іншому випадку кошти, що були перераховані позичальником з метою дострокового погашення заборгованості, продовжують обліковуватись на рахунку до їх списання банком з метою погашення строкової заборгованості за кредитним договором в терміни, визначені графіком платежів (за умови відсутності простроченої заборгованості (п.2.6.4 кредитного договору).
Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання, а саме: зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачка не надала жодних доказів, які підтверджують, що вона зверталась до банку з заявою на дострокове погашення кредиту, передбачену п. 2.6.3 кредитного договору, а також виконала усі умови, необхідні для припинення своїх зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договорі, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір(оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Кредитний договір та договір страхування від 10.06.2010 року було укладено у письмовій формі з дотриманням вимог ст. ст. 981 та 1055 ЦК України шляхом направлення позивачем пропозиції укласти таки договори (оферта) та акцептування її банком у відповідності до вимог ст. 638 ЦК України.
Доводи позивача про те, що договором не передбачено дату прийняття пропозиції банком безпідставні, та спростовуються офертою, у якої зазначено, що моментом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору та договору страхування буде вважатись дата підписання банком цієї пропозиції та скріплення її печаткою.
Після прийняття банком пропозиції вона є невід'ємною частиною Умов, положення яких разом складають повний текст кредитного договору, договору страхування та викладені в повній та зрозумілій для позивача формі.
Пропозиція позивача про укладення з нею кредитного договору та договору страхування підписані сторонами та скріплені печаткою банку (а.с.20).
За таких обставин, сторони у належній формі уклали кредитний договір та договір страхування (змішаний договір) та досягли згоди з усіх умов, на підставі яких таки договори повинні виконуватись.
Посилання позивача на те, що банк не може бути представником страхової компанії також безпідставно.
Так, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору та договору страхування зазначено, що АТ «Банк Ренесанс Капітал»при укладенні кредитного договору діє від свого імені, а при укладенні договору страхування від імені та в інтересах СК ПрАТ «Ренесанс Життя»на підставі агентського договору.
Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.
Таким чином, право юридичної особи бути представником випливає з загальної право-та дієздатності такої особи та може бути обмежено виключно рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника, тобто законодавством передбачено можливість виконання банком функцій страхового посередника.
Статтею 15 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Страхові агенти -фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують части ну його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
У даному випадку АТ «Банк Ренесанс Капітал»при укладенні договору страхування діяв як страховий посередник, що не заборонено чинним законодавством для банківських установ.
Твердження позивача про те, що банк, укладаючи договір страхування від імені СК ПрАТ «Ренесанс Життя»діяв у власних інтересах, не відповідає дійсності, оскільки банк є лише страховим посередником, та укладає від імені страхової компанії та на її користь відповідні договори страхування, проте ініціатором того, що банк е єдиним вигодонабувачем за договором страхування є саме позивач, яка і запропонувала таку умову в оферті, що і було акцептовано банком.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Моральна шкода підлягає відшкодуванню виключно у випадку, якщо це передбачено законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та відповідачами укладено кредитний договір та договір страхування (змішаний договір).
Ані у кредитному договорі, ані у договорі страхування не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди.
Закон України «Про захист прав споживачів», на який в обґрунтування позову посилається позивачка, передбачає, що споживач має право на відшкодування моральної шкоди лише у разі, якщо вона була заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Позивачка, звернувшись до суду з позовом не обґрунтувала, чим та в який саме спосіб, укладений нею кредитний договір та договір страхування порушує її права.
Правочин -кредитний договір та договір страхування, укладений між ОСОБА_2, АТ «Банк Ренесанс Капітал»та СК ПрАТ «Ренеснс Життя» відповідає вимогам ст. ст. 203, 205 ЦК України.
У відповідності до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 91, 203, 205, 207, 215, 237, 238, 598, 599, 627, 638, 981, 1055 ЦК України, ч. 1 ст. 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 15 Закону України «Про Страхування», ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 208, 209, 212 -215, 294 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал», Страхової компанії Приватне акціонерне товариство «Ренесанс Життя»про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди -відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи. Які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.П. Суркова