ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
“24” квітня 2008 р. №К-37974/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В
Нечитайла О.М.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області
на постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2006 р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суд у від 15.11.2006 р.
у справі №11/221а
за позовом Дочірнього підприємства «Зернятко»
до Державної податкової інспекції у Менському районі
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство «Зернятко» (далі по тексту - ДП «Зернятко», позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області (далі по тексту - ДПІ у Менському районі, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: від 16.02.2006 р. №0000052320/0/246/23, №0000042320/0/247/23; від 20.03.2006 р. №0000052320/1/439/23, №0000042320/1/438/23; від 30.05.2006 р. №0000042320/2/764/23, №0000052320/2/765/23.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2006 р., яка залишено без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р., позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 16.02.2006 р. №0000052320/0/246/23, №0000042320/0/247/23; від 20.03.2006 р. №0000052320/1/439/23, №0000042320/1/438/23; від 30.05.2006 р. №0000042320/2/764/23, №0000052320/2/765/23.
ДПІ у Менському районі звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р., прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП «Зернятко» відмовити.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2006 р. ДПІ у Менському районі прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0000042320/0/247/23, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1030600,00 грн. основного платежу та 1030600,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0000052320/0/246/23, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1043110,00 грн. основного платежу та 521555,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В результаті апеляційного оскарження ДПІ у Менському районі залишено без змін визначені ДП «Зернятко» податкові зобов'язання та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.03.06р. №0000042320/1/438/23 та № 0000052320/1/439/23.
За результатами розгляду повторної апеляційної скарги позивача від 28.03.06р. №53, на підставі рішення ДПА в Чернігівській області від 23.05.2006р. № 857/10/25-020, сума податкових зобов'язань була зменшена, а ДПІ у Менському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.05.2006 р.: 1) №0000042320/2/764/23, яким ДП «Зернятко» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1030600,00 грн. основного платежу та 841580,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0000052320/2/765/23, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 855705,00 грн. основного платежу та 521555,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акту «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ДП «Зернятко» код ЄДРПУ 32550727 за період з 08.07.2003 р. по 31.03.2005 р.» від 06.02.2006 р. №1/23/32550727 (далі по тексту - Акт перевірки).
У відповідності до Акту перевірки підставою для донарахування позивачу вищевказаних податкових зобов'язань був висновок податкових органів про те, що ДП «Зернятко» не мало право у 2004 році ставати на облік в Менській МДПІ (правонаступником якої є ДПІ у Менському районі) як платник фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки у 2003 році не займалося виробництвом (вирощуванням, переробкою та здобутком сільськогосподарської продукції власного виробництва). А отже ДП «Зернятко» не підпадає під визначення підприємства, основною діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції на 2004 рік.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.07.03р. між ДП «Зернятко» та СТОВ «Укрзернопром - Полісся» укладено договір №1, згідно умов якого, останній передає, а позивач приймає виконані роботи - посів зернових культур озимої пшениці на земельній ділянці площею 24 га.
Відповідно до акту прийому передачі від 15.07.03р. право власності на посіви зернових культур перейшло до позивача 15.07.03р.
Між ДП «Зернятко» (замовником) та СТОВ «Укрзернопром - Полісся» (виконавцем) укладено контракт УЧЖ-01 від 26.07.03р., згідно умов якого СТОВ «Укрзернопром - Полісся» зобов'язалося виконати збирання ранніх зернових культур, загальною площею 24 га. Виконання умов контракту СТОВ «Укрзернопром - Полісся» підтверджується наданою позивачем копією акту виконаних робіт від 01.08.03р.
Після збирання, сортування та сушіння зерна позивач отримав пшеницю сорту «Поліська» в кількості 21840 кг.
Позивач уклав з СТОВ «Укрзернопром - Полісся» договір №1 від 09.09.03р., на виконання умов якого, 10.09.03р. позивач відвантажив СТОВ «Укрзернопром -Полісся» озиму пшеницю «Поліська» 5-го класу в кількості 21840 кг на суму 20966,40 грн., в тому числі ПДВ - 349,40 грн. ДП «Зернятко» відображено операції по придбанню посівів у липні і реалізації пшениці у вересневій декларації, тобто у момент продажу.
Усі вищенаведені цивільно-правові угоди недійсними у судовому порядку не визнавалися.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробному вигляді та для використання на нехарчові цілі.
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна» виробництво зерна - це діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що пов'язана з вирощуванням зерна.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на час приймання позивачем посівів пшениці) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Ст. 133 Цивільного кодексу Української РСР плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі належать власникові речі, коли інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в результаті збирання урожаю, одержано плоди посівів пшениці у вигляді зерна пшениці, а отже вказана пшениця є власною продукцією, виробленою позивачем.
Також, рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.04.06 р. у господарській справі №14/121 за позовом СТОВ «Укрзернопром - Полісся» до ДП «Зернятко» про розірвання договору від 09.09.03р. №1, судом було встановлено факт того, що пшениця «Поліська» 5-го класу в кількості 21840,00 кг є сільськогосподарською продукцією власного виробництва ДП «Зернятко».
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовими рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач правомірно став на облік у 2004 р. в Менській МДПІ як платник фіксованого сільськогосподарського податку.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування на постанови Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2006 р. та ухвали Київського апеляційного господарського суд у від 15.11.2006 р. у справі №11/221а не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Чернігівської області від 30.08.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суд у від 15.11.2006 р. у справі №11/221залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)К.В. Конюшко
(підпис)Л.В. Ланченко
(підпис)О.М. Нечитайло
(підпис)А.О. Рибченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар О.Я Меньшикова