Справа № 2а-3473/08
Україна
Харківський окружний адміністративний суд
"23" липня 2008р. м.Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
при секретарі - Ульященко Л.М.
за участю представників сторін:
позивача - Коваля О.А., Сосницької О.М., Матвеєва С.А.
відповідача - Головко А.І., Чистякова М.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом ТОВ Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000061600/0 від 18.12.2007 та № 0000061600/1 від 25.01.2008 року.
22.02.2008 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом ТОВ Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 17.12.2007 та № 0000041600/1 від 25.01.2008 року.
Також, 22.02.2008 року до Харківського окружного адміністративного суду звернулося з адміністративним позовом ТОВ агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.01.2008 за № 0000011600/0.
Ухвалою суду від 28.03.2008 року, за наслідками підготовчого провадження об'єднано в одне провадження справу №2а-3473/08 за адміністративним позовом ТОВ Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000061600/0 від 18.12.2007 та № 0000061600/1 від 25.01.2008 року зі справою №2а-3474/07 за адміністративним позовом ТОВ Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000041600/0 від 17.12.2007 та № 0000041600/1 від 25.01.2008 року та справою №2а-3475/07 за адміністративним позовом ТОВ Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.01.2008 за № 0000011600/0. Справам присвоєно загальний номер - 2а-3473/08.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилаються на п.п. 6.2.6. п. 6.2. ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 (надалі Порядок № 166), Постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року № 805 ”Про порядок нарахування, виплати і нарахування, коштів спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі” ( далі - Порядку № 805), Постанову Кабінету Міністрів України від 02.04.2008 року № 300 про внесення змін до Порядку № 805. Вказують, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням наведених норм права, виходячи з наступного. Порядок № 805, на який посилається відповідач, на думку позивача не регулює питання відображення операцій з реалізації молока та м'яса переробним підприємствам та по придбанню товарів ( робіт, послуг), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі у деклараціях з ПДВ, також в цьому Порядку не передбачено норми згідно з якою б суми ПДВ, сплачені сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, включалися виключно до спеціальної податкової декларації, а не до загальної, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Виходячи з наведеного, представники позивача зазначають, що винесені відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було зменшено суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по деклараціях за червень 2007 року, за липень 2007 року, за жовтень 2007 року, за листопад 2007 року, з підстав включення позивачем до вказаних загальних декларацій сум операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме реалізація молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, а також відповідно включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених в частині придбання товарів для виробництва продукції тваринництва не відповідає вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”, Порядку № 805, Порядку № 166. Також, представники позивача зазначають, що питання відображення операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, а також операції з придбання товарів для виробництва продукції тваринництва у загальній декларації з ПДВ регулюється Порядком № 166. Підсумовуючи викладене, з урахуванням змін внесених Постановою № 300 від 02.04.2008 року в Порядок № 805, представники позивача зазначають, що сільськогосподарські товаровиробники мають право суми операцій, з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, а також з операцій з придбання товарів для виробництва продукції тваринництва включати до податкової декларації з ПДВ платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Просять суд задовольнити позовні вимоги, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення визнати недійсними.
Відповідач, Красноградська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області, в свої заперечення на позов та її представники в судовому засіданні позов не визнають, посилаючись на норми п. 11.21. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, Порядку № 805, Постанови Кабінету Міністрів від 28.03.2007 року № 596. В судовому засіданні представники відповідача зазначають, що з 1 січня 1999 року діє Закон України від 18.02.1999 року № 442 „Про внесення змін в ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, яким встановлено, що по операціях з реалізації окремих категорій продукції, виготовлених у власних переробних цехах сільськогосподарських підприємств, ПДВ, який повинен сплачуватись в бюджет, повністю залишається в розпорядженні цих товаровиробників та направляється на підтримку власного виробництва тваринницької продукції разом з коштами, отриманими від переробних підприємств як дотація. За результатами цієї діяльності позивач складає спеціальну податкову декларацію № 1 по ПДВ, в якій відображаються і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни. Постановою КМУ від 28.03.2007 року № 596 з Порядку № 805 виключено норму, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах, пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються переробними підприємствами, до складу податкового кредиту, який відображається в декларації з розрахунків з бюджетом ( загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією. Але, в супереч викладеному позивачем у складі декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом ( загальна), було відображено операції по реалізації молока та м'яса у живій вазі переробним підприємствам, внаслідок чого підприємством було зайво віднесено до складу податкового кредиту декларації суми ПДВ сплачену в частині придбання товарів для виробництва продукції тваринництва в результаті чого було завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям наданим позивачем. Підсумовуючи викладене, просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Агрофірма ”Пісчанська” зареєстровано Красноградської районною державною адміністрацією Харківської області, дата проведення реєстрації - 12.04.2000 р., про що зроблено запис за номером 14631200000000028.
Позивач знаходиться на обліку в Красноградській МДПІ Харківської області з 19.04.2000 року за № 599, згідно довідки № 978 від 26.06.2008 року.
З свідоцтва № 27897885 від 25.04.200-0 року вбачається, що ТОВ „Агрофірма”Псчанська” є платником податку на додану вартість.
Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2007 року Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області була проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” за жовтень 2007 року, про що складений акт за № 1298/16-30767795 від 13.12.2007року.
За результатами перевірки було встановлено порушення п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” була зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за жовтень 2007 року на 25183,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 17 грудня 2007 року № 0000041600/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 25183,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, рішенням Красноградської МДПІ Харківської області від 09.01.2008р. № 29/25-010 спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга - без задоволення та 25.01.2008 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000041600/1 на таку ж саму суму.
Також, 17.12.2007 року Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області була проведена невиїзна додаткова перевірка з питань достовірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” за червень та липень 2007 року, про що складений акт за № 1319/16-30767795 від 17.12.2007року.
За результатами перевірки з посиланням на п.п. 11.21., 11.29. ст.. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” була зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за червень 2007 року на 20720,0 грн., по декларації за липень 2007 року на 3945,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 18 грудня 2007 року № 0000061600/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 24665,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, рішенням Красноградської МДПІ Харківської області від 11.01.2008р. № 64/25-009 спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга - без задоволення та 25.01.2008 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000061600/1 на таку ж саму суму.
Крім того, 18.01.2008 року Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області була проведена невиїзна документальна перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” за листопад 2007 року, про що складений акт за № 28/16-30767795 від 18.01.2008 року.
За результатами перевірки було встановлено порушення п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” була зменшена сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2007 року на 124882,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 21 січня 2008 року № 0000011600/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 124882,00 грн.
Судом встановлено, що зазначений спір виник з приводу незгоди позивача з висновком податкової служби про необхідність включення операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі сільськогосподарськими виробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, що регулюються підпунктом 6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” до спеціальної декларації з ПДВ за формою № 1.
В якості підстав для наведеного висновку відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.04.1999 року № 805 „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”.
Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.
ТОВ „Агрофірма „Пісчанська”, що не заперечується відповідачем, є сільськогосподарським товаровиробником і платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Відповідно до пункту 6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” (надалі Закону України про ПДВ) для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.
Абзацом 2 пункту 11.21 ст.11 Закону України про ПДВ передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, м'ясо, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств та спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. В зв'язку з чим сума такого ПДВ перераховується на окремий рахунок та використовується на розвиток власного виробництва тваринницької продукції.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України про ПДВ чітко розрізняє два види операцій.
Перший вид - це ті, до яких застосовується нульова ставка ПДВ - продаж тільки молока та м'яса живою вагою і тільки переробникам (пункт 6.2.6 ст.11 Закону про ПДВ).
Другий вид - це ті, до яких застосовується звичайна ставка оподаткування - 20% - продаж молока, м'яса, худоби, птиці, вовни, а також молочної та м'ясної продукції, виготовленої у власних переробних цехах (п.11.21 ст.11 Закону про ПДВ).
Аналіз норм Закону України „ПДВ” свідчить про те, що саме для операцій, перелічених в п.11.21 Закону, Законом України про ПДВ передбачено, що порядок нарахування та використання вказаних грошових коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.1999 року № 805 „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”.
З преамбули цієї Постанови, якою затверджено Порядок № 805 вбачається, що вона прийнята у відповідності до пункту 11.21 ст.11 Закону України про ПДВ. Тобто, поширюється на операції, передбачені п.11.21 ст.11 Закону України про ПДВ, а не на операції, передбачені п.6.2 ст.6 вказаного Закону.
Вищенаведене дає підстави суду вважати, що на операції, зазначені в п.6.2.6 ст.6 Закону України про ПДВ розповсюджується загальний порядок складання податкової декларації з ПДВ, загальний порядок розрахунків з бюджетом, у тому числі і права на відшкодування ПДВ з бюджету, передбачені ст.7 Закону України про ПДВ та Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166та зареєстрованимв Міністерстві юстиції України від 9 липня1997 р. за N 250/2054.
Саме Порядком № 166 передбачено в яких випадках і в яких саме деклараціях по податку на додану вартість повинні бути відображені платником податку на додану вартість і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни.
Так, у відповідності до абз.3 п. 1.2. Порядку № 166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Виходячи з положень п.5.3.1. та п.п.5.3.3 п.5.3 розділу 5 Порядку № 116 платники податків, операції яких оподатковуються за ставкою 0 %, подають податкову декларацію з податку на додану вартість(загальну), в якій відображають урядках 1 - 5 декларації -загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону), урядку 2 "Операції, що оподатковуються за ставкою 0 %" - обсяги поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою, окремо експортні, окремо інші операції.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” до загальних декларацій по податку на додану вартість за червень, липень, жовтень, листопад 2007 року було включено суми операцій щодо реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, що оподатковуються відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України про ПДВ за нульовою ставкою ПДВ та відповідно до складу податкового кредиту було включено - суми ПДВ сплачених в частині придбання товарів для виробництва продукції тваринництва за вказаний період. При цьому, Товариство при складанні своєї податкової звітності по податку на додану вартість за спірний період керувалось саме Законом України про ПДВ та Порядком № 166, а не Порядком № 805 і відображало суми операцій щодо реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, у т.ч. і суми ПДВ, задекларовані Товариством до податкового кредиту в декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальна).
За таких обставин, з урахуванням вимог ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та Порядку № 166, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про те, що позивач за спірний період у відповідності до Порядку № 805 повинен був відобразити і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби, птиці, вовни в спеціальній податковій декларації № 1 (скорочена) є помилковим та таким, що ґрунтується на довільному застосуванні норм діючого законодавства України.
Також, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів.
Висновки перевіряючих осіб, що викладені у актах перевірки від 13.12.2007 року № 1298/16-30767795, від 17.12.2007 року № 1319/16-30767795, від 18.01.2008 року № 28/16-30767795щодо порушення позивачем п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не підкріплені жодними доказами, не доведені відповідачем і носять характер суб'єктивних припущень.
За таких обставин, прийняті Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області податкові повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 17 грудня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 10 місяців 2007 року у розмірі 25183,00 грн., № 0000061600/0 від 18 грудня 2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 6 та 7 місяців 2007 року у загальному розмірі 24665,00 грн., № 0000011600/0 від 21 січня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 11 місяців 2007 року у розмірі 124882,00 грн. є протиправними та такими, що підлягають визнанню судом недійсними.
Як свідчать матеріали справи і це підтверджено представниками сторін, позивач скористався своїм правом і до звернення до суду направляв скарги в межах адміністративного оскарження.
Оскаржені в даному провадженні податкові повідомлення-рішення № 0000041600/1 від 25 січня 2008 року, № 0000061600/1 від 25 січня 2008 року, були прийняті відповідачем з урахуванням результатів розгляду первинної скарги органами ДПС і сума визначеного завищення бюджетного відшкодування не змінена у порівнянні з податковими повідомленнями-рішеннями відповідно від 17 грудня 2007 року № 0000041600/0 та від 22.08.2007 року та від 21 січня 2008 року № 0000011600/0, що підтверджується як поясненнями представників сторін так і дослідженими письмовими доказами по справі.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним зауважити, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень № 0000041600/1 від 25 січня 2008 року, № 0000061600/1 від 25 січня 2008 року відповідачем були порушені приписи ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якою визначені підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі застосування процедури апеляційного оскарження, в зв'язку з чим вищенаведені податкові повідомлення-рішення є неправомірними і підлягають скасуванню.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ТОВ „Агрофірма „Пісчанська” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000041600/0 від 17 грудня 2007 року, № 0000041600/1 від 25 січня 2008 року.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000061600/0 від 18 грудня 2007 року, № 0000061600/1 від 25 січня 2008 року.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0000011600/0 від 21 січня 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Агрофірма „Пісчанська”, код 2863115949, державне мито у розмірі 10,20 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.07.2008 року.
Суддя (підпис) Т.С.Перцова