Справа №2а-3 625/08
«12» вересня 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Спірідонова М.О.
за участю секретаря - Свіргун 0.0.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов дочірньої компанії «Укргазвибування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі газопромислового управління «Шебелінкагаз видобування» до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач дочірня компанія «Укргазвибування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі газопромислового управління «Шебелінкагаз видобування» звернулась до суду з позовом до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області в якому просила суд: визнати неправомірними дії відповідача, який кошти, що перераховані позивачем до бюджету для сплати податкових зобов'язань, обліковував як погашення податкового боргу; зобов'язати відповідача внести зміни у дані карток особових рахунків платника податків - філії, ГПУ «Шебелинкагазвидобування», про розмір податкового боргу станом на розрахункову дату (01.01.2005 p.), який не був погашений на дату звернення платника податків до податкового органу про підтвердження податкового боргу (14.07.2006 р.) шляхом надання відповідних довідок - по податку на прибуток підприємств у сумі - 11 816 765, 73 грн. та по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі -121 465 052, 62 грн. та зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості - основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) по податку на прибуток підприємств у сумі 11 816 765, 73 грн. та по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі -121 465 052, 62 грн. на умовах статті 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що за даними його податкового обліку, за ГПУ „Шебелинкагазвидобування" рахується податковий борг по податку на прибуток, який виник станом на 01.01.2005р. та непогашений станом на 27.07.2006р. в сумі 11816 765, 73 грн.; а також рахується податковий борг по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету який виник станом на 01.01.2005р. та непогашений станом на 27.07.2006р. в сумі 121 465 052,62грн.
Відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" №2711 підприємство позивача приймає участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цих законом.
28.11.05р. його підприємство було внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу - учасників цієї процедури, в порядку передбаченому ст.З цього ж закону.
Статтею 6 Закону №2711 передбачено, що однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом. Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2711 учасниками розрахунків самостійно в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 191 від 22.02.2006 року «Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії» (далі - Порядок № 191), встановлюються та уточнюються суми заборгованості що підлягає погашенню.
Дія цього Порядку № 191, згідно з п. З, поширюється на всіх учасників розрахунків, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які відповідно до повноважень мають право виступати у господарських відносинах від імені учасників розрахунків і зобов'язані нараховувати та сплачувати суми податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі пені та штрафних санкцій.
Відповідно до п. 14 Порядку № 191 суми податкового боргу встановлюються (уточнюються) учасниками розрахунків - платниками податків (далі - платники податків) на підставі довідки про суму податкового боргу станом на розрахункову дату, який не погашено на день складення довідки. Довідку про суму податкового боргу видають органи державної податкової служби протягом п'яти робочих днів після отримання звернення платника податків, термін її дії 10 днів.
Для реалізації прав передбачених Законом №2711, ДК „Укргазвидобування" в особі філії ГПУ „Шебелинкагазвидобування" звернулось до Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області (лист №19-6200 від 12.07.2006р.) з проханням видати довідки про податкову заборгованість, відповідно до Порядку № 191.
Податковою інспекцією були видані Довідки про податкову заборгованість №39 від 12.07.2006р. по податку на прибуток підприємств і організацій та довідка № 40 від 12.07.2006 року по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. За довідкою № 39 станом на 01.01.2005р. за платником ГПУ „Шебелинкагазвидобування" є податкова заборгованість по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 12 736 626, 71 грн., за довідкою № 40 станом на 01.01.2005р. за цим платником є податкова заборгованість по збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в сумі 121 465 052, 62 грн., але на дату формування довідок, тобто на 12.07.2006 року заборгованість відсутня.
Позивач вважає, що відповідачем в даному випадку було порушено його право на реструктуризацію його податкового боргу, оскільки ним на протязі 2005р. - 2006р. проводились оплати поточних податкових зобов'язань нарахованих з податку на прибуток та збору на геологорозвідувальні роботи, але відповідач зараховував їх в погашення попереднього податкового боргу, в зв'язку з чим заборгованість, що була в наявності станом на 01.01.05р. на дату формування довідки відсутня.
Крім того, як вказує позивач, з 30.08.2004 року по 14.03.2006 року щодо ДК „Укргазвидобування" здійснювалось провадження у справі про банкрутство і було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. ДПІ Балаклійського району Харківської області було належним чином інформовано про цей факт, були направлені відповідні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.
В судове засідання представник позивача з'явився та підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та проти позову заперечував повністю, в обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу" органи державної податкової служби уповноважені державою здійснювати контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Підпунктом 7.7 ст.7 Закону України № 2181 зазначено, що податковий борг платника податків погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
В той же час пп.. 7.8 ст.7 вищезазначеного закону регулює питання щодо податкового боргу банкрутів, яким визначено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.
Також відповідач вказує на той факт, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство підприємства позивача не відбулось, а тому заява податковим органом до суду - не подавалась.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як встановлено судом 12.07.2006 року позивач звернувся до державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області з листом про надання довідки про наявність податкової заборгованості зі збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та з податку на прибуток.
12.07.2006 року відповідачем було надано довідку №39, відповідно до якої станом на 01.01.2005 року заборгованість позивача з податку на прибуток складала 12 736 626,71 грн. та довідку №40, відповідно до якої станом на 01.01.2005 року заборгованість газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету складала 121 465 052,62 грн.
14.07.2006 року позивач звернувся до державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області з заявою про надання довідки про розмір заборгованості по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та по податку на прибуток.
19.07.2006 року державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Харківської області було надано довідку, у якій зазначено про те що заборгованість позивача зі збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та з податку на прибуток відсутня, сплачені суми нарахованих поточних податкових зобов'язань зараховано в погашення податкового боргу, який існував до 2005 року.
Суд зазначає, що заборгованість газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету складала 121 465 052,62 грн та пені 38673905,23грн., з податку на прибуток-12831658,27 грн. та пені 31480489,11грн. виникла на протязі з 2001 по 01.01.2005 року
02 серпня 2006 року позивач направив до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області заяву про реструктуризацію податкового боргу.
ДПІ у Балаклійському районі Харківської області відмовило позивачу у проведенні реструторизації на тій підставі, що сума, яка підлягає реструктуризації погашена платником податків за рахунок сум платежів, здійснених у 2005-2006 роках.
Також судом встановлено, що 14 серпня 2001 року арбітражним судом м. Києва порушено провадження у справі про банкрутство ДК «Укргазвидобування» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
25 січня 2002 року арбітражним судом м. Києва припинено провадження у справі № 23/386 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
20 березня 2003 року господарським судом м. Києва порушено справу № 24/260-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
23грудня 2003 року господарським судом м. Києва припинено провадження у справі № 24/260-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
24 грудня 2003 року господарським судом м. Києва порушено справу № 2/21-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
30 серпня 2004 року господарським судом м. Києва припинено провадження у справі № 2/21-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
30 серпня 2004 року господарським судом м. Києва порушено справу № 23/365-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
06 квітня 2005 року господарським судом м. Києва припинено провадження у справі № 23/365-6 банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
11 квітня 2005 року господарським судом м. Києва порушено справу № 23/342-6 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
22 червня 2005 року господарським судом м. Києва припинено провадження у справі № 23/342-6 банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
04 липня 2005 року господарським судом м. Києва порушено справу № 19/22 про банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
14 березня 2006 року господарським судом м. Києва припинено провадження у справі № 19/22 банкрутство ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України".
Що стосується застосування відповідачем до спірних правовідносин положень п.п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, то суд з ним погодитись не може оскільки Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" передбачено особливу процедуру погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цих законом.
У відповідності до ст. 6 Закону цього Закону передбачено, що однією з умов застосування кожного механізму погашення заборгованості, встановленого цим Законом, є підтвердження учасниками розрахунків сум заборгованості в тій частині, яку передбачається погасити на умовах, визначених цим Законом. Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2711 учасниками розрахунків самостійно в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 191 від 22.02.2006 року «Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії», встановлюються та уточнюються суми заборгованості що підлягає погашенню.
Відповідно до п.14 вказаного Порядку, суми податкового боргу встановлюються (уточнюються) учасниками розрахунків - платниками податків (далі - платники податків) на підставі довідки про суму податкового боргу станом на розрахункову дату, який не погашено на день складення довідки.
Довідку про суму податкового боргу органи державної податкової служби видають протягом п'яти робочих днів після отримання звернення платника податків.
Довідка складається за даними карток особових рахунків платників податків в органах державної податкової служби і дійсна протягом 10 днів.
Після встановлення (уточнення) сум податкового боргу платник податків складає акт про наявність та розмір податкового боргу.
Строк дії акта відповідає строку дії довідки про суму податкового боргу, на підставі якої складено такий акт.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Отже відповідно до вимог п.4 ст.12 Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
• забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
• не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.
Відповідно до п. п. 19.3.7. ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Суд аналізуючи положення вище зазначених нормативно-правових актів приходить до висновку положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, не пов'язують введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з оголошенням у засобах масової інформації, а лише пов'язується з датою винесення ухвали суду як підстави виникнення мораторію.
Також суд зазначає, що відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 який є спеціальним щодо відносин погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, у якій зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та погашення зобов'язань зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому посилання відповідача лише на положення Закону України № 2181 є безпідставними оскільки у спірних правовідносинах законодавець віддає перевагу положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Крім цього суд звертає увагу, що у відповідності до пп..16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції) то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи з аналізу зазначеної вище статті Закону України № 2181, суд приходить до висновку, що вказана норма містить обов'язок контролюючого органу в разі здійснення розподілу сплачених сум в рахунок податкового боргу на сплату нарахованої пені надіслати платнику податків повідомлення.
Податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках передбачених цим законом (п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). З аналізу наведених норм випливає, що у випадках самостійного здійснення розподілу суми на погашення податкового боргу, сума боргу разом з частиною несплаченої пені прирівнюється до окремого податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом.
Як вбачається з картки особового рахунку позивача, у періоді в якому виявлено несвоєчасну сплату самостійно узгоджених сум зобов'язань з податку на прибуток підприємств та зі збору на геологорозвідувальні роботи при здійсненні самостійного розподілу коштів, що надходили від платника податків в рахунок поточних зобов'язань, відповідач зараховував вказані суми на погашення податкового боргу, що виник до 01.01.2005р..
Судом було встановлено та не заперечувалось відповідачем, що повідомлення про розподіл коштів позивачеві не надсилалось, вказане положення є також підставою для задоволення позову в цій частині.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем була порушена вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме застосування положення п. 7.7 ст. 7 цього Закону та вимоги ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому дії ДПІ у Балаклійському районі Харківської області по перерахуванню коштів перерахованих дочірньої компанії «Укргазвибування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі газопромислового управління «Шебелінкагаз видобування» для сплати податкових зобов'язань, обліків як погашення податкового боргу є неправомірними.
Стосовно вимог позивача, щодо зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості - основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) по податку на прибуток підприємств у сумі 11 816 765, 73 грн. та по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі -121 465 052, 62 грн. на умовах статті 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи щодо відносин, які відповідно до закону віднесені до виключної компетенції цього органу. У відповідності до вимог п. п. 19.3.7. ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказане право відноситься до виключної компетенції податкового органу.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов дочірньої компанії «Укргазвибування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі газопромислового управління «Шебелінкагаз видобування» до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірним дії працівників ДПІ у Балаклійському районі Харківської області по перерахуваню коштів перерахованих дочірньої компанії «Укргазвибування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» в особі газопромислового управління «Шебелінкагаз видобування» для сплати податкових зобов'язань, обліків як погашення податкового боргу.
Зобов'язати ДПІ у Балаклійському районі Харківської області внести зміни у дані карток особових рахунків платника податків- філії, ГПУ «Шебелінкагаз видобування», про розмір податкового боргу станом на розрахункову дату (01.01.2005 року), який не був погашений на дату звернення платника податків до податкового органу про підтвердження податкового боргу (14.07.2006 року) шляхом надання відповідних довідок - по податку на прибуток підприємств у сумі - 11 816 765, 73 грн. та по збору на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету у сумі - 121 465 052, 63 грн..
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена 16.09.2008 року.
Суддя МО. Спірідонов