Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіБританчука В.В.,
суддів Матієк Т.В., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Міщенко Т.М.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 серпня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2011 року.
Постановою в.о. Мелітопольського міжрайонного прокурора від 25 листопада 2011 року порушено кримінальну справу відносно колишнього директора ДП «СП «Лазурне» ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року зазначену постанову прокурора скасовано.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2011 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
У постанові прокурора зазначено, що у період часу з листопада 2007 року по січень 2008 року директор ДП «СП «Лазурне» ОСОБА_5 умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, у порушення норм законодавства України без отримання відповідних погоджень органу управління майном підприємства - Міністерства аграрної політики України видав наказ № 54 від 18 грудня 2007 року про переведення незавершеного будівництва будівлі школи в будівельні матеріали та шляхом затвердження неправдивого акту оприбуткування будівельних матеріалів забезпечив відображення зазначених матеріалів на балансовому рахунку підприємства. У подальшому з метою продажу цих матеріалів, порушуючи встановлений порядок відчуження та розпорядження майном державних підприємств, ОСОБА_5 уклав та підписав низку договорів про продаж зазначених будівельних матеріалів.
Внаслідок вказаних незаконних дій із власності держави в особі Міністерства аграрної політики України вибуло зазначене майно, чим завдано збитків на суму 1 127 658 грн, що більше, ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.
Крім того, ОСОБА_5 у грудні 2007 року достовірно знаючи, що комісія ДП «СП «Лазурне» фактично інвентаризацію зазначених вище будівельних матеріалів не здійснювала, взяв участь у складанні, а також підписав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - акт оприбуткування будівельних матеріалів ДП «СП «Лазурне» від 21 грудня 2007 року.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням судами вимог кримінально - процесуального закону. Зазначає, що суд не врахував наявність достатніх підстав для порушення даної справи, крім того вдався до оцінки зібраних у справі доказів.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Як убачається з постанови суду першої інстанції, обґрунтуванням для скасування постанови прокурора стало те, що дані, на підставі яких була винесена постанова про порушення кримінальної справи, не відповідають дійсності та суперечать наявним обставинам справи, а також не містять достатніх даних, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочину. При обґрунтуванні такого рішення суд послався на те, що наказ від 18 грудня 2007 року було прийнято ОСОБА_5 не за власної ініціативи, а на підставі рішення комітету кредиторів, що, на думку суду, свідчить лише про безумовне виконання ним цього рішення; зазначив, що при підписанні низки договорів директор ДП «СП «Лазурне» діяв у межах наданих йому законом повноважень; від його дій не настало ані істотної шкоди, ані тяжких наслідків. З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку про те, що вчинені ОСОБА_5 дії носили цивільно - правовий характер, а отже в його діях відсутні ознаки складу злочину.
Разом із тим, суд при винесенні зазначеного рішення не взяв до уваги того, що встановлення повноважень особи, правомірність вчинення нею певних дій, а також наявність чи відсутність збитків або істотної шкоди на даному етапі кримінального процесу є прерогативою органу досудового слідства під час провадження слідчих дій, які неможливо провести без порушення кримінальної справи.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд вийшов за межі наданих йому повноважень та замість перевірки підстав до порушення кримінальної справи вдався до оцінки зібраних у ній доказів.
Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, та не усунув недоліків, допущених судом першої інстанції.
Виходячи з того, що постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню, а матеріали справи - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2011 року відносно ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
В.В. Британчук Т.В. Матієк Л.В. Шибко