Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Орлової С.О.,
суддів Квасневської Н.Д. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 серпня 2012 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2012 року.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по його заяві про злочини від 04.05.2009 року залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про скасування судових рішень з направленням матеріалів на новий судовий розгляд. На його думку, місцевий суд належним чином не перевірив його доводи про бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви, та відмовляючи йому в задоволенні скарги порушив його конституційні права. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без зміни постанову районного суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Як убачається з матеріалів справи, суддя місцевого суду при розгляді скарги ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 236 КПК України, дослідив її доводи і прийшов до висновку, що в заяві ОСОБА_5 від 4 травня 2009 року фактично зазначено про незгоду з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 7 квітня 2009 року.
На дану заяву Генеральної прокуратурою України було дано відповідь, у якій повідомлено заявника, що підстав для прийняття рішення, в порядку ст. 97 КПК України, не вбачається. Одночасно ОСОБА_5 повідомлялося, що 5 червня 2009 року Генеральної прокуратурою України вказану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 7 квітня 2009 року опротестовано директору Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Прийнявши до розгляду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, суддя місцевого суду, дотримався вимог ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Висновок судді місцевого суду про відсутність підстав для задоволення поданої скарги обумовлений нормами діючого кримінально-процесуального закону.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_5 на постанову місцевого суду, перевірив його доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив її без задоволення, з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених судових рішень, не виявлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
постанову Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2012 року, за розглядом скарги ОСОБА_5, залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Судді:
С.О. Орлова Н.Д. Квасневська С.Г. Дембовський